Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

говорить+вы

  • 1 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 2 всеуслышание

    Говорить во -ние - казати всім до слуху, голосно, для вселюдного слухання.
    * * *

    во \всеуслышание [сказа́ть, объяви́ть] — ( громогласно) го́лосно (на весь го́лос, на по́вний го́лос, на по́вен го́лос, по́вним го́лосом) [сказа́ти, оголоси́ти]; (гласно, публично) привселю́дно, прилю́дно [сказа́ти, оголоси́ти]; ( для всеобщего сведения) до зага́льного ві́дома [довести́]

    Русско-украинский словарь > всеуслышание

  • 3 сказывать

    ( говорить) каза́ти (кажу́, ка́жеш), говори́ти, -ворю́, -во́риш; мовля́ти; ( рассказывать) розповіда́ти, розка́зувати, -зую, -зуєш; сла́вити, -влю, -виш

    \сказыватьть ска́зки — розповіда́ти (каза́ти, розка́зувати) казки́

    Русско-украинский словарь > сказывать

  • 4 Околично

    говорить) закрутисто, викрутасно, викрутасом, викрутно, околясом, здалека (говорити).

    Русско-украинский словарь > Околично

  • 5 talking

    1. n
    1) говоріння; балачки; розмови
    2) обговорення; розмова
    2. adj
    1) який говорить
    2) говіркий, балакучий, балакливий
    3) виразний; промовистий

    talking machine — а) грамофон; патефон; б) фонограф

    talking point — тема для розмови; питання, яке може бути предметом розмови

    * * *
    I [txːkiç] n
    1) говоріння [див. talk 2]
    2) розмова; обговорення

    talking point — питання, що може бути предметом розмови; (підходящ тема для розмови; аргумент)

    a powerful talking point — вагомий аргумент; розмова, бесіда

    II [`txːkiç] a
    2) говіркий, балакучий
    3) виразний; що говорить

    English-Ukrainian dictionary > talking

  • 6 whereof

    adv
    1) з якого; звідки
    2) про кого; про що; про якого

    she knows whereof she speaks — вона знає, про що говорить

    * * *
    I adv
    apx. з чого; звідки
    II
    cj про кого; про якого; про що

    the person whereof he speaks — особа, про яку він говорить

    he knows whereof he speaks — він знає, про що говорить

    in witness /in faith/ whereof — юp. в засвідчення чого

    English-Ukrainian dictionary > whereof

  • 7 лопотать

    1) (болтать без умолку) лопотати (-почу, -чеш) и лопотіти (-почу, -потиш), сокота[і]ти, торохтіти; (скороговоркой) дріботіти, чесати;
    2) (говорить бестолково или невнятно) лопота[і]ти, белькота[і]ти, цвенькати; (на непонятном языке) лопота[і]ти, шваркота[і]ти, джеркота[і]ти, ґерґота[і]ти, цвенькати. [Гожа двохлітня дівчиика вже добре лопотіла по-німецькому (М. Левиц.). Він і по-французькому джеркотить (Мова)];
    3) (плескать, шуметь) лопота[і]ти, (о воде ещё) лепотіти.
    * * *
    лопота́ти, лопоті́ти; ( лепетать) лепета́ти; ( говорить несвязно) верзя́кати; (говорить на незнакомом кому-л. языке) шваркота́ти, шваркотіти, шварґоті́ти

    Русско-украинский словарь > лопотать

  • 8 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 9 нечего

    1) мест. - см. I. Нечто 2;
    2) нрч. - нема чого, нема що, нічого, (редко) ніщо. [Перед нами нема чого критися: ми знаєм усе діло (Грінч.). Нема чого заздалегідь горлати (Грінч.). Нема чого лякатись ворогів (Крим.). Зіма - кожуха нема, чоботи ледащо, - і йти нема що (Сл. Гр.). Все пропало, - а пропале ніщо в пісні й споминати (Франко)]. Вам -го бояться меня - вам нема чого боятися мене. Этим -го шутить - цим нема чого жартувати. -го говорить - нема що (шкода, нема чого, редко ніщо) й казати, шкода й слова, нема (й) слова, ні(г)де правди діти, (упоминать) шкода й згадувати. [Шкода вже й говорити про це (Грінч.). Що вже повироблювано горорізьбою, то ніщо й казати (Свидн.). Шкода й згадувати, що той моряк не давав мені спокійно спати (Остр. Скарбів)]. -го говорить, он молодец - нема що казати (нема слова), він (з його) молодець. -го много говорить - нема чого розводитися (розбалакуватися). -го сказать - нема що (нема чого) казати, нічого сказати. [Ну, і ролька, нічого сказати! (Кирил.)]. -го и думать - а) о ком, о чём - нема чого (нічого) й думати (гадати) про кого, про що, нема чого (нічого) й міркувати про що; б) шкода й гадки (про що), шкода, годі ((з)робити що). Срв. Думать 1. [Шкода було (-го было и думать) шляхтичеві роздобутків сподіватися (Куліш)]. И думать -го (тебе) - і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Да тут и думать -го - та тут і думати (гадати) нема чого (нічого).
    * * *
    I мест.
    нічо́го, нема́ (нема́є) чого (що) (прош.: не було́ чого́; буд. вр.: не бу́де чого́)

    \нечего чему — ні́чому, нема́ (нема́є) чому́

    \нечего чем — нічи́м, нема́ (нема́є) чим

    не о чём — ні́ про що, ні за що, нема́ (нема́є) про (за) що

    де́лать \нечего го — см. делать

    \нечего го говори́ть, он прав — нічо́го каза́ти, він має ра́цію (його пра́вда, він пра́вий, він прав)

    \нечего го сказа́ть! — нема́ що (чого́) [й] каза́ти!, нівро́ку!, ні́чого сказати!

    от \нечего го де́лать — см. делать

    II
    (предик.: не приходится) ні́чого, нема́ (нема́є) чого́ (що); ( незачем) дарма́, да́рмо; и

    ду́мать \нечего го — см. думать 2)

    \нечего го греха́ таи́ть — см. грех

    \нечего го об этом говори́ть! — ні́чого про це говори́ти!

    Русско-украинский словарь > нечего

  • 10 нос

    1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);
    2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);
    3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];
    4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;
    5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.
    * * *
    ніс, род. п. носа

    ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

    в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

    да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

    драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

    из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

    на \нос су́ — на но́сі

    наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

    не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

    \нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

    опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

    оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

    оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

    под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

    под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

    пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

    с \нос са, с \нос су — з но́са

    сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

    утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

    уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

    уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

    Русско-украинский словарь > нос

  • 11 say

    1. n
    1) висловлювання, думка, слово

    to have one's say (out) — висловлюватися, висловити свою думку

    2) авторитет, вплив

    to have the sayамер. мати право остаточно вирішувати (щось)

    2. v (past і p.p. said)
    1) говорити, сказати

    I say (that) you must do it — я говорю, що ти повинен це зробити

    I mean to say that... — цим я хочу сказати, що...

    to say good night to smb. — сказати комусь на добраніч, попрощатися з кимсь

    to say good-bye — сказати до побачення, попрощатися

    2) виражати, висловлювати
    3) твердити, повідомляти; говорити, казати

    they (people) say (that) the experiment was successful — кажуть, що експеримент удався

    he is said to be a great singer — кажуть, що він видатний співак

    4) говорити, гласити

    the text of the treaty says — текст договору гласить, у тексті договору записано (говориться)

    5) висловлювати (мати) думку, вважати

    he says I must do it — він вважає, що я повинен це зробити

    I wish I could say when it will happen — я хотів би знати, коли це станеться

    what did he say to that? — яка його думка з цього приводу?; що він на це сказав?

    6) наводити докази (аргументи); свідчити

    it doesn't say much for his intelligence — це аж ніяк не свідчить, що він розумний

    to have nothing to say for oneselfрозм. бути небалакучим; не знати, що сказати на свій захист

    7) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголос

    to say one's prayers — молитися, читати молитви

    8) припускати, гадати

    let us say — скажімо, наприклад

    well, say, it were true, what then? — ну, припустимо, це вірно, то що з того?

    9) поет. висловлюватися

    say away — висловлюватися; розважити душу

    say on: say on! — продовжуйте!, говоріть далі!

    I say!, амер. say! — послухайте!

    I say, do come and look at him! — та підійди ж і глянь на нього!

    so you say! — так я вам і повірив!, розказуйте!

    says you!розм. брехня!

    I should say so! — ще б пак!, звичайно!

    I should say not! — нізащо!, звичайно, ні!

    you don't say (so)! — що ви кажете?, не може бути!, невже!

    I dare say — гадаю, сподіваюсь

    that is to say — інакше кажучи, тобто; принаймні

    no sooner said than done — сказано — зроблено

    the less said the better — чим менше слів, тим краще

    * * *
    I [sei] n
    1) висловлення, вислів, думка, слово
    2) авторитет, вплив
    II [sei] v
    ( said)
    1) говорити, сказати

    I'm sorry to say... — на жаль...; виражати, висловлювати

    2) стверджувати (що, нібито), повідомляти

    the law says... — закон говорить..., за законом...

    4) мати або висловлювати думку, вважати, думати
    5) наводити докази, аргументи; свідчити; висловлюватися; свідчити на користь [проти]чого-небудь, кого-небудь
    6) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголос

    to say mass — служити месу /обідню/

    7) допускати; припускати
    8) icт.; пoeт. висловитися
    III [sei] adv
    1) приблизно, біля

    English-Ukrainian dictionary > say

  • 12 speaker

    n
    1) промовець, оратор
    2) той, що говорить (промовляє)
    3) лектор; доповідач
    4) (the S.) парл. спікер
    5) представник; виразник; рупор
    6) диктор
    7) гучномовець
    8) читець-декламатор (книга)
    * * *
    n
    1) див. speak + - er мовець
    2) виступаючий ( на зборах); оратор; лектор; доповідач ( main speaker); keynote speaker основний доповідач
    3) парл. (Speaker) спікер
    4) представник, виразник, рупор ( думки)
    6) гучномовець, динамік

    English-Ukrainian dictionary > speaker

  • 13 speaking

    1. n
    1) промова; висловлювання
    2) амер. мітинг
    2. adj
    1) що говорить
    2) наділений даром слова
    3) виразний, красномовний

    speaking likeness — дивовижна схожість; живий портрет

    to be on speaking terms — підтримувати знайомство, розмовляти

    we are no longer on speaking terms — ми більше не розмовляємо; ми посварилися

    * * *
    I [`spiːkiç] n
    1) розмова, висловлення
    3) pl усна народна творчість, усний фольклор
    II ['spiːkiç] a
    1) який говорить; який володіє даром мови
    2) виразний, красномовний
    3) живий, схожий
    4) який розмовляє, розмовляючий

    English-Ukrainian dictionary > speaking

  • 14 suggest

    v
    1) пропонувати, радити

    I shall do as you suggest — я зроблю так, як ви радите

    2) вселяти (думку); навівати, викликати (асоціацію); підказувати (щось), натякати (про щось); наводити (на думку); говорити, свідчити (про щось); означати

    do you suggest that I am lying? — ви гадаєте, що я брешу?

    3) юр. висувати як можливу обставину (як можливе припущення)

    I suggest that you had a secret understanding — я висуваю припущення, що між вами була таємна змова

    * * *
    v
    1) пропонувати, радити; висувати, пропонувати ( кандидата)
    2) вселяти ( думку); викликати ( асоціацію); підказувати (думку, ідею); натякати, наводити ( на думку); говорити, означати; навіювати, гіпнотизувати
    3) приходити, спадати ( на думку); напрошуватися ( suggest itself)
    4) юp. висувати як можливу обставину, припущення

    English-Ukrainian dictionary > suggest

  • 15 talker

    n
    1) той, хто говорить
    2) балакуча людина; говорун, балакун
    3) промовець, оратор
    * * *
    n
    1) l. см. talk 2 + -er
    2) говірка людина, базіка; балакун

    great talkers are little doersпpиcл. хто багато говорить, той мало робить

    a good talker — гарний оратор; лектор, доповідач

    English-Ukrainian dictionary > talker

  • 16 think

    I
    n розм.
    1) міркування
    2) думка, гадка

    think pieceогляд (подій); оглядова стаття

    II
    v (past і p.p. thought)
    1) думати, міркувати, мислити (про — about, of); обдумувати, обмірковувати

    to think twice before doing smth.добре (двічі) подумати, перш ніж зробити щось

    I'll think about (of) it — я подумаю про це

    to learn to think in English — навчитися мислити по-англійському, засвоїти англійський спосіб мислення

    2) вважати, гадати, припускати
    3) мати думку

    to think badly of smb., smth. — бути поганої думки про когось, про щось

    4) розуміти, уявляти собі

    I can't think how you did it — не можу уявити собі, як ви це зробили

    I can't think what he means — не можу зрозуміти, що він хоче цим сказати

    5) (of) придумувати (щось), додумуватися (до чогось)
    6) мати на увазі, мати намір, замишляти, задумувати
    7) очікувати, розраховувати, припускати; сподіватися
    8) пригадувати, згадувати

    I think how we were once friends — я пригадую, як ми колись дружили

    9) постійно думати, мріяти
    10) піклуватися, турбуватися, дбати

    to think shameрозм. соромитися

    think for — підозрівати, припускати

    think over — зважувати, обмірковувати

    think through — додумати до кінця, добратися до суті

    think upамер., розм. придумати, вигадати

    to think better of smb. (of smth.) — передумати, змінити думку про когось (про щось)

    to think much of smb. (of smth.)бути високої думки про когось (про щось), високо цінувати когось (щось)

    he thinks he is itрозм. він про себе високої думки

    I think little (nothing) of 30 miles a day — подолати 30 миль за день я вважаю дрібницею

    I don't think — що й казати; нічого не скажеш

    an amiable young lady, I don't think — що й казати — приємна панна

    * * *
    I [aiçk] n
    2) думка; роздуми
    II [aiçk] v
    1) думати, міркувати; мислити

    to think aloud — думати /міркувати/ уголос

    to think (twice) before doing smthподумати ( двічі), перш ніж зробити щось

    he says all he think s — він говорить усе, що думає; що він думає, те е говорить; думати, мати в голові

    to think scorn of smbicт. думати із презирством про когось, нехтувати кимось

    2) думати, вважати; припускати

    then you think that... — виходить, ти вважаєш /думаєш/, що...

    it's better, don't you think, to get it over with — є як по-твоєму, чи не краще відразу з цим покінчитиє

    to think smb the best contemporary novelist — вважати когось кращим сучасним романістом

    to think smb of little account — не з кого-л, ставитися зі зневагою до когось

    to think much /well, highly, a great deal/ or smb; smth — бути високої думки про когось, щось; високо цінувати когось, щось

    to think badly of smb; smth — бути поганої думки про когось, щось

    to think little /nothing/ of smth think to think badly of smth — мати за ніщо; вважати дрібницею

    to think of smb as one's inferior [superior] — вважати когось нижче [вище]себе уявляти собі, уявляти

    to think of smb as still a boy — уявляти собі когось усе ще хлопчиком

    what do you think — є, що б ви думалиє

    only think!, just think of that!, to think of it! — подумати тільки!; уявляєтеє

    you can't think! — подумайте!; ви е уявити собі не можете!; уявляти, малювати в ( своїй) уяві

    3) придумувати, знаходити

    to think a way out of trouble — знайти вихід зі скрутного становища; (of) придумувати, додумуватися

    4) мати на увазі, мати намір; задумувати

    to think of marrying /to marry/ smb — збиратися /мати намір/ женитися на комусь

    5) очікувати, припускати, розраховувати

    I didn't think to see you — я не очікував /не розраховував/ побачити вас

    who would have thought to meet you here — хто б подумав /хто б міг припустити/, що я зустріну вас тутє; підозрювати, чекати

    to think no evil /no harm/ — не запідозрити злого наміру, не чекати нічого поганого; ( for) icт. підозрювати, припускати

    things are worse than you think for — все набагато гірше, ніж ви думаєте

    7) постійно думати, мріяти

    he thinksnothing but sports — він ні про що крім спорту не думає /не може думати/

    8) піклуватися, турбуватися
    9) refl доводити себе роздумами до якогось стану

    he thought himself into a fever — він настільки багато думав, що занедужав /зліг/

    10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософський

    to think longдiaл. з, нудитися

    to think fit /good, proper/ to do smthвирішуватися зробити щось (звичн. якусь дурість)

    to think better of smth — передумати, змінити думку про щось

    to think bigcл. далеко мітити, мати честолюбні плани

    I don't think — не думаю; нічого подібного, що за дурниці, що за дурниця; нема чого сказати, нічого не скажеш, нічого собі

    an amiable young man, I don't think — приємних парубків, нема чого сказати

    English-Ukrainian dictionary > think

  • 17 unlanguaged

    adj
    1) німий; який не говорить
    2) невиразний, нечленороздільний
    * * *
    a
    1) німий, що не говорить

    English-Ukrainian dictionary > unlanguaged

  • 18 up

    1. n
    1) поїзд (автобус), що йде у велике місто (у столицю, на північ)
    2) високопоставлена особа
    3) предмет угорі
    4) підйом, піднесення; підвищення (цін)

    ups and downs — мінливість долі; удачі й невдачі; різкі зміни

    to give smb. the up and down — зміряти когось поглядом

    in two ups — умить, дуже швидко

    on the up and up — а) чесний, відвертий; б) чесно, відверто

    2. adj
    1) що йде у велике місто (у столицю, на північ) (про поїзд, автобус тощо)

    an up train — поїзд, що йде в столицю (у велике місто)

    the up line — залізниця, що веде у столицю

    2) що піднімається вгору
    3) зростаючий; що поліпшується
    4) шипучий (про напій)
    5) жвавий, пожвавлений
    3. adv
    1) угору, нагору
    2) в, у, до, углиб
    3) нагорі, угорі
    4) вище, над
    5) верхи, в сідлі
    6) передається дієслівним префіксом під-
    7) передається дієслівним префіксом роз-
    8) указує на інтенсивність дії
    9) указує на закінчення строку
    10) указує на завершеність дії
    11) указує на наближення до чогось
    12) указує на виникнення чогось

    «road up» — «проїзд закритий» (напис)

    up and down — а) угору і вниз; б) туди й назад; в) усюди; г) амер. прямо, відверто

    to be up in smth. — бути обізнаним з чимсь, знатися на чомусь

    up with...! — хай живе...!

    4. v
    1) розм. піднімати
    2) підвищувати (ціни тощо)
    4) розм. схопитися, підскочити
    5. prep
    1) угору, по, на, в, у напрямі до
    2) уздовж, по, до, углиб
    3) проти (течії, вітру)
    4) скрізь, всюди
    * * *
    I n
    1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ
    2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі
    3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттю

    on the up — що піднімається, росте

    II a
    1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)

    an up train — потяг, що йде в столицю

    the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю

    3) що росте; що поліпшується
    III v

    do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)

    they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)

    he ups and says a — він схоплюється, говорить

    4) cл. вжив. для посилення дієслова

    to up and do smth — узяти, зробити що-н.

    IV adv

    will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору

    lift your head up — підніміть голову; вище голову

    half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]

    up peri scope!мop. перископ підняти!

    up all hammocks!мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в

    to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)

    y — на; по

    the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни

    the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над

    3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)

    now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання

    4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхав

    he came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти

    to follow smb up — йти слідом за ким-н.

    to catch up with smb — наздогнати кого-н.

    5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положення

    to come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві

    6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.

    to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію

    sing up! — співай(те) голосніше!

    speak up!розмовляй(те) голосніше!

    cheer up!не сумуй(те)!; мyз. підвищення тону вище

    Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)

    8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставками

    to drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)

    to draw up a will — скласти /написати/ заповіт

    speak up!вислови(те)сь відверто!

    10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очок

    to be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок

    steam is upмop. пари підняті

    "road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)

    up against smth — віч-на-віч з чим-н.

    to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному

    it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений

    the game is up — все кінчено; гру програно

    to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою

    to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.

    to be (well) up in smth — знати що-н. дуже добре, бути досвідченим в чому-н.

    he is thoroughly up in / — сл

    on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці

    he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах

    up (with)... — хай живе

    up the republic!хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]

    V prep
    1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходах

    his hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по

    to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.

    he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по

    to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни

    they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по

    to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]

    2) знаходження на верху чого-н. на

    the cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по

    further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині

    3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі

    English-Ukrainian dictionary > up

  • 19 talking

    I [txːkiç] n
    1) говоріння [див. talk 2]
    2) розмова; обговорення

    talking point — питання, що може бути предметом розмови; (підходящ тема для розмови; аргумент)

    a powerful talking point — вагомий аргумент; розмова, бесіда

    II [`txːkiç] a
    2) говіркий, балакучий
    3) виразний; що говорить

    English-Ukrainian dictionary > talking

  • 20 think

    I [aiçk] n
    2) думка; роздуми
    II [aiçk] v
    1) думати, міркувати; мислити

    to think aloud — думати /міркувати/ уголос

    to think (twice) before doing smthподумати ( двічі), перш ніж зробити щось

    he says all he think s — він говорить усе, що думає; що він думає, те е говорить; думати, мати в голові

    to think scorn of smbicт. думати із презирством про когось, нехтувати кимось

    2) думати, вважати; припускати

    then you think that... — виходить, ти вважаєш /думаєш/, що...

    it's better, don't you think, to get it over with — є як по-твоєму, чи не краще відразу з цим покінчитиє

    to think smb the best contemporary novelist — вважати когось кращим сучасним романістом

    to think smb of little account — не з кого-л, ставитися зі зневагою до когось

    to think much /well, highly, a great deal/ or smb; smth — бути високої думки про когось, щось; високо цінувати когось, щось

    to think badly of smb; smth — бути поганої думки про когось, щось

    to think little /nothing/ of smth think to think badly of smth — мати за ніщо; вважати дрібницею

    to think of smb as one's inferior [superior] — вважати когось нижче [вище]себе уявляти собі, уявляти

    to think of smb as still a boy — уявляти собі когось усе ще хлопчиком

    what do you think — є, що б ви думалиє

    only think!, just think of that!, to think of it! — подумати тільки!; уявляєтеє

    you can't think! — подумайте!; ви е уявити собі не можете!; уявляти, малювати в ( своїй) уяві

    3) придумувати, знаходити

    to think a way out of trouble — знайти вихід зі скрутного становища; (of) придумувати, додумуватися

    4) мати на увазі, мати намір; задумувати

    to think of marrying /to marry/ smb — збиратися /мати намір/ женитися на комусь

    5) очікувати, припускати, розраховувати

    I didn't think to see you — я не очікував /не розраховував/ побачити вас

    who would have thought to meet you here — хто б подумав /хто б міг припустити/, що я зустріну вас тутє; підозрювати, чекати

    to think no evil /no harm/ — не запідозрити злого наміру, не чекати нічого поганого; ( for) icт. підозрювати, припускати

    things are worse than you think for — все набагато гірше, ніж ви думаєте

    7) постійно думати, мріяти

    he thinksnothing but sports — він ні про що крім спорту не думає /не може думати/

    8) піклуватися, турбуватися
    9) refl доводити себе роздумами до якогось стану

    he thought himself into a fever — він настільки багато думав, що занедужав /зліг/

    10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософський

    to think longдiaл. з, нудитися

    to think fit /good, proper/ to do smthвирішуватися зробити щось (звичн. якусь дурість)

    to think better of smth — передумати, змінити думку про щось

    to think bigcл. далеко мітити, мати честолюбні плани

    I don't think — не думаю; нічого подібного, що за дурниці, що за дурниця; нема чого сказати, нічого не скажеш, нічого собі

    an amiable young man, I don't think — приємних парубків, нема чого сказати

    English-Ukrainian dictionary > think

См. также в других словарях:

  • ГОВОРИТЬ — ГОВОРИТЬ, говаривать что, речи, сказывать, вещать, молвить, баять, гуторить, бакулить, голдить, голчить, вологод. говчить, произносить слова; выражать мысли свои; сообщаться устною речью, даром слова. | Повествовать, писать в сочинении, в книге.… …   Толковый словарь Даля

  • ГОВОРИТЬ — ГОВОРИТЬ, говорю, говоришь, несовер. 1. без доп. пользоваться, владеть устной речью. Ребенок начинает говорить на втором году от рождения. Он не говорит от рождения. || Уметь пользоваться устной речью на каком нибудь языке. Я свободно говорю по… …   Толковый словарь Ушакова

  • говорить — Выражать(ся), высказывать(ся), излагать, изъявлять, молвить, произносить, выговаривать, сказать, сказывать, рассуждать, трактовать, утверждать, твердить, повторять; разглагольствовать, резонировать, развивать мысль, распространяться, вдаваться в… …   Словарь синонимов

  • ГОВОРИТЬ —     Говорить во сне с невидимым лицом – наяву можно потерять близкого друга в результате скоропостижной смерти. Говорить с мертвыми – вас подстерегает опасность, а ваших близких – болезнь. Говорить с глупцом – стать жертвой мистификации.… …   Сонник Мельникова

  • ГОВОРИТЬ — ГОВОРИТЬ, рю, ришь; рённый ( ён, ена); несовер. 1. Владеть устной речью, владеть каким н. языком. Ребёнок ещё не говорит. Г. по русски. 2. что, о ком (чём) и с союзом «что». Словесно выражать мысли, сообщать. Г. правду. Г. медленно. Г. с большим… …   Толковый словарь Ожегова

  • говорить — Говорить, этот глагол может быть как переходным, так и непереходным, то есть после него может стоять существительное (Он говорил неправду), а может и не стоять (Он говорил очень долго). Кажется, все просто. И этот глагол и не попал бы в наш… …   Словарь ошибок русского языка

  • говорить — (не) говорить дурного слова • вербализация (не) говорить худого слова • вербализация вздор говорить • вербализация глупости говорить • вербализация глупость сказать • вербализация говорит голос • действие, субъект говорит мужской голос • действие …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • говорить — глаг., нсв., употр. наиб. часто Морфология: я говорю, ты говоришь, он/она/оно говорит, мы говорим, вы говорите, они говорят, говори, говорите, говорил, говорила, говорило, говорили, говорящий, говоривший, говорённый, говоря; св. сказать 1.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • говорить — рю, ришь; говорённый; рён, рена, рено; нсв. 1. Пользоваться, владеть устной речью; обладать способностью речи. Ребенок начинает говорить на втором году жизни. Учить г. * Он рыбачил тридцать лет и три года И не слыхивал, чтоб рыба говорила… …   Энциклопедический словарь

  • говорить — рю/, ри/шь; говорённый; рён, рена/, рено/; нсв. см. тж. говоря, говорят вам, и не говори, и не говорите, и говорить нечего …   Словарь многих выражений

  • говорить — что, о чем, за то. 1. что (раскрывать содержание в полном объеме). Говорить правду. Говорить интересные вещи. 2. о чем (раскрывать тему в общем виде). Говорить о разных делах. 3. за то (служить доводом в пользу чего л.; устар. и разг., ср.… …   Словарь управления

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»