Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

глубину

  • 1 глубина

    глиб (р. -бу), глибина, глибиня (р. -ні), глибінь (р. -біни), глибочиня (р. -ні), глибочінь (р. -чіни), глибокість (р. -кости). Глубиною, в глубину - завглибшки, завглиб, навглибшки. В глубине - на споді, сподом. До самой глубины - до споду. Во всю глубину - на всю глибочінь. Из глубины - зглибока, з-під-спода. Из глубины веков - з далечи віків; з глибу століттів. Проникать в глубину ч-л. - засягати вглиб чого, брати що зглибока. [Беручи зглибока народнє життя, письменство розходиться й завширшки (Єфр.)]. Не отличаться глубиной (о мысли и т. п.) - не глибоко сягати. Понять (постигнуть) глубину чего - зглибити що. Сокровенная глубина души - тайник.
    * * *
    глибина́; ( глубь) глибочі́нь, -ні, твор. -нню, глибі́нь, -ні, глибо́кість, -кості; диал. гли́боч, -і, про́глуб, -у

    в глубину́, глубино́ю — нареч. завгли́бшки

    в глубине́ веко́в — у глибині́ вікі́в (століть), у дале́кій давнині́, у да́вню (у си́ву) давнину

    Русско-украинский словарь > глубина

  • 2 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 3 измерять

    и Измеривать измерить что міряти, зміряти и змірювати, сов. зміряти и змірити, поміряти, виміряти й вимірювати, виміряти, (обмерять) обміряти и обмірювати, обміряти, (о мн.) поміряти, повимірювати, позмірювати, пообмірювати що чим. [І не зміряв він і моря, як не зміряв неба (Рудан.). Виміряти його (талант) й виважити - це діло історії (Єфр.). Отож цілісіньке літо міряли вони землі… На осінь обміряли (Кон.)]. -ть глубину чего - міряти, зміряти (виміряти, виміряти) глибінь чого, (постичь) зглибити що. Измеренный - зміря[е]ний, виміряний, обміряний, поміряний, міряний. -ться - мірятися, ви[об]мірятися и ви[об]мірюватися; бути зміря[е]ним, виміряним, обміряним. [Для людини цілий вік міряється десятками років (Єфр.)].
    * * *
    несов.; сов. - изм`ерить
    1) вимі́рювати, -рюю, -рюеш и виміря́ти, вимі́рити и ви́міряти, мі́ряти, помі́ряти, зміря́ти и змі́рювати, зміря́ти и змі́рити; ( обмерять) обмі́рювати и обміря́ти, обмі́рити и обміря́ти и мног. пообмі́рювати

    \измерять рить взгля́дом (взо́ром, глаза́ми) — перен. змі́ряти (змі́рити) по́глядом (очи́ма)

    \измерять рить си́лу — помі́ряти си́лу

    2) (исхаживать, объезжать) мі́ряти и виміря́ти, ви́міряти, змі́ряти и змі́рювати, змі́ряти и змі́рити

    Русско-украинский словарь > измерять

  • 4 неизмеримый

    1) (научн., техн.: о величине, числе и т. п.) невимірний. -мая величина - невимірна величина;
    2) незмірний, незміренний, (реже) незміряний, неомірний, нео(б)міряний, (безмерный) безмірний; (в глубину) незглибний. [Життя людське обмежене й коротке, а робота нескінченна й незмірна (В. Підмог.). Явище незмірної ваги (Грінч.). Весняну радість незмірну віщує сонячний спів (П. Филип.). Незміренні череди овець (Маков.). Плуг крає незміряні ниви (Коцюб.). Твій дух сягає понад хмари, туди, в незміряний простір (Вороний). Округ сонця шлях широкий в неоміряних краях (Самійл.). Необміряна глиб океану (Влизько). Міряли й ви її (України) безмірні шляхи (Мирний). Незглибна безодне, безмежний просторе! (Вороний). Незглибне чуття (В. Підмог.)]. -мое количество - незмірна кількість, безмір (-ру).
    * * *
    тж. неизм`ерный
    незмі́рний, невимі́рний, неомі́рний

    Русско-украинский словарь > неизмеримый

См. также в других словарях:

  • Поиск в глубину — Порядок обхода дерева в глубину Поиск в глубину (англ. Depth first search, DFS)  один из методов обхода графа. Алгоритм поиска описывается следующим образом: для каждой непройденной вершины необходимо найти все не пройденные смежные… …   Википедия

  • в глубину — на глубину, вглубь, глубоко, на большую глубину Словарь русских синонимов. в глубину нареч, кол во синонимов: 4 • вглубь (2) • …   Словарь синонимов

  • на большую глубину — на глубину, в глубину, глубоко Словарь русских синонимов. на большую глубину нареч, кол во синонимов: 3 • в глубину (4) • …   Словарь синонимов

  • на глубину — на большую глубину, глубоко, в глубину Словарь русских синонимов. на глубину нареч, кол во синонимов: 3 • в глубину (4) • …   Словарь синонимов

  • ВЫКРИКИВАТЬ ГЛУБИНУ — (То call the soundings) подавать голосом измеренную ручным лотом глубину сказывать глубину. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • СМЕРИТЬ ГЛУБИНУ — (То try, to sound the berth) измерить, определить помощью лота или футштока глубину моря (озера, реки) в данном месте. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • утрачивавший глубину — прил., кол во синонимов: 1 • огрублявшийся (11) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • погрузивший в глубину — прил., кол во синонимов: 2 • затопивший (17) • утопивший (22) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • имеющий небольшую глубину — прил., кол во синонимов: 1 • мелкий (98) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • имеющий значительную глубину — прил., кол во синонимов: 2 • глубокий (58) • приглубый (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • профиль легирующей примеси в глубину — gylinis priemaišų profilis statusas T sritis radioelektronika atitikmenys: angl. depth impurity profile vok. Tiefendotierungsprofil, n; Tiefenprofil der Dotantenverteilung, n rus. профиль легирующей примеси в глубину, m pranc. profil de dopage en …   Radioelektronikos terminų žodynas

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»