герасим

Христианство: Герасим (имя святого)

Христианство: Герасим Кефалонский (православный святой)

among refined and fashionable people

in the best (finest) homes

like mad

1. (predic

is X?

...вот что такое X! - that's what X is!

2. coll (foil. by infin

what it means (to do sth.).

3. coll

• В ЛУЧШИХ ДОМАХ ФИЛАДЕЛЬФИИ iron or humor

[PrepP; Invar; sent adv]

=====

⇒ among refined and fashionable people:

- in the best (finest) homes;

- in polite society.

     ♦ Я заметил: "Герасим Иванович, по-моему, так не принято в лучших домах Филадельфии: учить жену, как она должна вести себя с мужем!" (Трифонов 5)....I remarked, "I don't believe, Gerasim Ivanovich, that it's customary in polite society to teach a wife how she should behave with her husband!" (5a).

—————

• КАК ПРОКЛЯТЫЙ работать, заниматься и т. п. highly coll

[ как + AdjP; nom only; adv (intensif)]

=====

⇒ (to work, study etc) without rest and exerting great effort:

- like mad;

- like the dickens;

- like one possessed;

- (study) one's brains out.

     ♦ Вдруг Рита сказала: "Между прочим, дорогие друзья, хотя Герасим Иванович отличный преподаватель, но прежде всего Кирка помог себе сам. Он занимался как проклятый. Совершенно как проклятый" (Трифонов 5). Suddenly Rita broke in, "By the way, dear friends, although it's true that Gerasim Ivanovich is an excellent teacher, Kirka got in [the institute] thanks to his own efforts more than anything else. He studied like mad, he really did" (5a)

• ЧТО ТАКОЕ

[NP; Invar; fixed WO]

=====

1. [predic; subj: human, abstr, or concr; used in questions and subord clauses]

⇒ what (the person or thing in question) is or represents:

- что такое X? ≈ what is X (exactly < really>)?;

- what is X like?;

- what sort of (a) [NP] is X?;

- what is the nature of thing X?;

||... вот что такое X! ≈ that's what X is!;

- that's the kind of [NP] X is.

     ♦ "Что такое общество?" - задал он себе вопрос... (Салтыков-Щедрин 2). "What is society?" he asked himself... (2a).

     ♦ [Городничий:] Только бы мне узнать, что он такое и в какой мере нужно его опасаться (Гоголь 4). [Mayor:] All I want is to find out what sort of person he is and how much I have to be afraid of him (4c).

     ♦ "Когда раньше, на воле, я читал в книгах, что мудрецы думали о смысле жизни, или о том, что такое счастье, - я мало понимал эти места" (Солженицын 3). "When I was free and used to read books in which wise men pondered the meaning of life or the nature of happiness, I understood very little of those passages" (3a).

     ♦ "Замётов, он соскандалит что-нибудь на французский манер в неприличном заведении, за стаканом шампанского или донского - вот что такое ваш Замётов!" (Достоевский 3). "He'd [Zamyotov would] go and cause a French-style scandal in some disreputable establishment, over a glass of champagne or Don wine - that's what your Zamyotov is!" (3c).

2. coll [foll by infin; usu. used in subord clauses]

⇒ what the significance, possible repercussions etc of some action are:

- what it means (to do sth.).

     ♦ "Влепят вам десять лет, вот тогда колхозники будут знать, что такое оскоролять председателя колхоза..." (Рыбаков 2). "You'll get ten years for that, and then the kolkhozniks will know what it means to insult the kolkhoz chairman" (2a).

3. coll [indep. sent]

⇒ what is taking place? what is wrong?:

- what's the matter?;

- what is it (this)?;

- what's going on?

     ♦ "Приходит раз Герасим Николаевич [Горностаев] к Августе Авдеевне в кабинет... Подошёл к окну, побарабанил пальцами по стеклу, стал насвистывать что-то очень печальное и знакомое до ужаса. Вслушалась, оказалось - траурный марш Шопена. Не выдержала, сердце у неё по человечеству заныло, пристала: "Что такое? В чём дело?"" (Булгаков 12). "One day Gomostayev came into Augusta Avdeyevna's office....He went over to the window, drummed his fingers on the glass and began to whistle a sad, terribly familiar snatch of music. She listened for a moment and recognized Chopin's Funeral March. Unable to contain herself, filled with human kindness, she asked, 'What's the matter? What is it?'" (12a).

     ♦ "Вот, возьмите [розу]", - сказала она, но тотчас же отдёрнула протянутую руку и, закусив губы, глянула на вход беседки, потом приникла ухом. "Что такое? - спросил Базаров. - Николай Петрович?" (Тургенев 2). "Here, take it [the rose]," she said, but at once drew back her outstretched hand, and, biting her lips looked towards the entrance of the arbor, then listened. "What is it?" asked Bazarov. "Nikolai Petrovich?" (2b).

имен. Герасим

1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;

2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;

3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.

* * *

1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́ння

2) грам. ім'я́

Γεράσιμος ο

Герасим –

1) имя некоторых святых Православной Церкви;

2) мужское имя

«почтенный» < дргр. γέρας «почетный дар, награда»