где-где

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

-рка

I. 1) (действ.) причиняння, примикання, прихиляння чого (дверей, вікон). оконч. причинення, прихилення; см. Притворяние;

2) (затворка, закройка) дверцятка (- ток), ляда.

II. Притвор - (в храме) притвор (-ру), притвора (-ри), (где стоят женщины) бабник (-ка), бабинець (-нця). [І від брами до притвори у два ряди стали (Руданськ.)].

* * *

1) церк. притво́р, -у, притво́ра; (место, где стоят женщины) баби́нець, -нця, бабни́к, -а

2) ( створка) сту́лка

прийтися, приттися и придтися

1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;

2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;

3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;

4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];

5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - прийт`ись

1) прихо́дитися, прийти́ся

2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся

3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися

4) (несов.: доводиться) дово́дитися

5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

1) (где) проживання, пробування, перебування, життя, прожиття, прожиток (- тку) (де). [Плата за прожиття в націоналізованих будинках (Азб. комун.)]. Место -ния - місце проживання, пробування; срв. Жительство, Пребывание;

2) (издерживание) проживання, витрачання; (расточание) марнування, промантачування.

* * *

1) си́льний; ( физически) ду́жий, здоро́вий; ( крепкий) міцни́й; (о руках, ногах) креме́зний и кремезни́й; ( могущественный) могу́тній, мо́жний, можновла́дний

2) ( большой) вели́кий, си́льний

3) ( мощный) поту́жний

1) предик. тре́ба, ба́жано и бажа́но; ( хочется) хо́четься

2) част. завго́дно

1) миф. чорт, ді́дько, ку́ций, -ого, куца́к, -а; ( житель ада) пеке́льник; ( нечистый) лихи́й, -о́го, нечи́стий, -ого; диал. анти́пко, а́рідник; ( в болоте) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник

2) бран. чорт, ді́дько, біс, га́спид, мара́

3) жлоб

наплодить

1) наплоджувати, наплодити, наводити, навести, (о мног.) понаплоджувати, понаводити. [Нігде мені гнізда звити, нігде діток наплодити (Метл.). Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Київщ.). Байстрят понаводила (Київщ.)];

2) (распложать) розплоджувати, розплодити, розводити, розвести, (о мног.) порозплоджувати, порозводити. Напложённый -

1) наплоджений, наведений, понаплоджуваний, понаводжений;

2) розплоджений, розведений, порозплоджуваний, порозводжений. -ться - наплоджуватися, наплодитися, понаплоджуватися, поплодитися; бути наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним и т. п. [У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилося (Г. Барв.). Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося (Київщ.). А вони-ж із чого поплодились? - І вони-ж із мужиків породились (ЗОЮР I)].

част. Где-нибудь де, десь, де-небудь, (где бы то ни было) будь-де. Как-нибудь - см. Как 4 и 5. Какой-нибудь - см. Какой 2. Когда-нибудь - см. Когда 2. Который-нибудь - см. Который-нибудь. Кто-нибудь - см. Кто 3. Куда-нибудь - см. Куда 3. Сколько-нибудь - скількись, скільки-небудь, скільки; см. Сколько. Что-нибудь - що, щось, що-небудь; см. Что.

пристроить

1) (к зданию) прибудовувати, прибудувати; приставляти, приставити; (из кирпича, камня) примуровувати, примурувати; (из хвороста) пригороджувати, пригородити;

2) (к делу, на должность, в школу, положить где) приміщати, приміщувати, примістити, примощувати, примостити, притуляти, притулити, притаковити, притакувати, притокмити, утокмити кого, що куди. [Насилу примістили його поганеньким писарчуком (Шевч.). Коли-б мені хоч тих безщасниць притулити, а Антосьо і сам собі дорогу проб'є (Свидн.). Свої клунки я біля ваших примостив. Чи притокмив ти їх у те «училище»? (Шевч.)]. -ть в замужество - заміж віддати, за люди віддати. Пристроенный -

1) (о здании) прибудований, примурований, пригороджений;

2) приміщений, примощений, притулений, притокманий. -ться -

1) (о здании) прибудовуватися, прибудуватися, (из кирпича, камня) примуровуватися, примуруватися, (из хвороста) пригороджуватися, пригородитися;

2) (на службу и т. д. сесть где) приміщатися, приміщуватися, приміститися, на посаді осісти, примощуватися, примоститися, притулятися, притулитися (де, куди), притокмитися, утокмитися, притаковуватися, притаковитися (куди); (к делу) (диал.) устрявати, устряти в роботу. [Скінчили університет і розійшлись по світах, по посадах усяких поосідали (Доман.). Примостивсь на службу за невелику плату. Ляхи староства в короля повипрошували, до вподоби собі притакувалися і над тубольцями гору взяли (Куліш)]. -ся выйдя замуж - віддатися, заміж піти, за люди піти.

пробути, перебути, вибути. [Місяців зо два пробуду на селі. Днів зо два або й зо три перебудемо (М. Вовч.). Дев'ять років вибув він там у школі]. -быть день где-либо - перебути день де, переднювати де. -быть ночь где - перебути ніч, переночувати де. [У сина день переднюю, у дочки ніч переночую - так і живу]. -быть условленное время - вибути що; (до конца срока) добути чого. [Умовились ми, що вибуду я в його рік, і таки вибув. Грошей не дають наймитові, кажуть, щоб добув году]. -быть известное время кем, чем - вибути якийсь час ким, чим. [Вибув я там писарем чотири роки]. -быть врачём - пролікарювати; (учителем) провчителювати и т. д.

1) ( действие) переру́бування

2) (место, где срублено) пере́руб, -бу

матем., техн., физ.

1) ( действие) з'єдна́ння, (неоконч. - ещё) з'є́днування; ( совмещение) сполу́чення, (неоконч. - ещё) сполуча́ння; ( в электроработах) злу́чення, злу́ка

- внешнее соединение

2) техн. (то, что соединяет; место, где что-л соединяется) з'є́днання

- балансирное соединение

3) матем., техн., физ. сполу́ка

- бинарное соединение

4) астр. сполу́чення

- верхнее соединение

1) ( действие) па́лення, палі́ння

- вихревая топка

2) (часть печи, где разводят огонь) па́ливня

- внешняя топка

1) ( действие) переру́бування

2) (место, где срублено) пере́руб, -бу

матем., техн., физ.

1) ( действие) з'єдна́ння, (неоконч. - ещё) з'є́днування; ( совмещение) сполу́чення, (неоконч. - ещё) сполуча́ння; ( в электроработах) злу́чення, злу́ка

- внешнее соединение

2) техн. (то, что соединяет; место, где что-л соединяется) з'є́днання

- балансирное соединение

3) матем., техн., физ. сполу́ка

- бинарное соединение

4) астр. сполу́чення

- верхнее соединение

1) ( действие) па́лення, палі́ння

- вихревая топка

2) (часть печи, где разводят огонь) па́ливня

- внешняя топка

техн. то́пка (часть печи, где разводят огонь)

техн. переру́б (место, где срублено)

базар (р. -ру), ринок (р. -нку), торг (ум. торжок), місто, торговиця (также и место, где происходит торговля скотом). Ходить на базар - ходити у (на) базар.

* * *

1) база́р, -у

2) перен. база́р, гармидер, -у