гвинтівка

См. также в других словарях:

• гвинтівка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• гвинтівка — и, ж. Рушниця, у стволі якої є гвинтова різь …   Український тлумачний словник

• гвинтівка — [гвиен т’і/ўка] ўкие, д. і м. ўц і, р. мн. т і/вок …   Орфоепічний словник української мови

• гвинтівковий — а, е. Прикм. до гвинтівка …   Український тлумачний словник

• гвинтівочка — и, ж. Зменш. пестл. до гвинтівка …   Український тлумачний словник

• гвер — гвинтівка …   Лемківський Словничок

• гвер — Гвер: гвинтівка, рушниця [1] рушниця, гвинтівка [V] гвинтівка [X] рушниця [13;14;22;26;46 1;46 2;IV,VIII] …   Толковый украинский словарь

• Петроченкова, Валентина Павловна — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/21 ноября 2012. Пока процесс обсуждени …   Википедия

• відріз — ч. 1) род. у. Дія за знач. відрізати 1 3). •• Го/лову (ру/ку) дава/ти на відрі/з уживається для запевнення когось у правдивості, правильності сказаного. 2) род. а.Кілька метрів тканини на костюм, плаття тощо. 3) род. а. Гвинтівка з відрізаною… …   Український тлумачний словник

• ґвер — а, ч., зах. Рушниця, гвинтівка …   Український тлумачний словник

• зброя — ї, ж. 1) Знаряддя для нападу чи оборони. || Сукупність засобів для ведення війни, бою; озброєння. •• Автомати/чна збро/я автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами. Бактеріологі/чна (біологі/чна) збро/я… …   Український тлумачний словник