-
1 гармоника
-
2 гармоника
-
3 гармония
-
4 гормон
-
5 гармонь
-
6 гармошка
-
7 набор
* * * -
8 наборный
-
9 согласие
згода; злагоджанне; злагоджаньне; зладжанасць; зладжанасьць; лад; пагода; паразуменне; паразуменьне; суладдзе; суладзьдзе; суладнасць; суладнасьць; угода; умова* * *ср.— у адпаведнасці (з чым), паводле (чаго), згодна (з чым)— у адпаведнасці з правіламі, паводле правіл, згодна з правіламі -
10 Загуляла булка с квасом, простокваша с молоком
Танцавала рыба з ракам, а пятрушка з песцярнякамБычкі йграюць у лучкі, а цёлкі ў свісцёлкі, а бараны ў арганы, а коні ў гармоніНам вяселлейка Бог даў, ажаніўся мех - торбу ўзяўМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Загуляла булка с квасом, простокваша с молоком
-
11 гармоника
Русско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > гармоника
-
12 генерация второй гармоники (ГВГ)
генерация второй гармоники (ГВГ)генерацыя другой гармонікі (ГДГ)Русско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > генерация второй гармоники (ГВГ)
-
13 генерация второй гармоники (ГВГ)
генерация второй гармоники (ГВГ)генерацыя другой гармонікі (ГДГ)Русско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > генерация второй гармоники (ГВГ)
См. также в других словарях:
гармонізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гармоніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гармоніст — а, ч. Той, хто грає на гармонії (див. гармонія II) … Український тлумачний словник
гармонія — I 1) (взаємна відповідність якостей), злагодженість, погодженість; злагода, згода (у гурті) 2) (приємне для слуху звучання), милозвучність, евфонія 3) муз. (гармонійне поєднання звуків), співзвуччя, консонанс II (музичний інструмент), гармоніка,… … Словник синонімів української мови
гармоніка — и, ж. 1) Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металеві язички. •• Губна/ гармо/ніка духовий язичковий музичний інструмент. 2) В акустиці – складові тони, які виникають внаслідок коливання всієї маси… … Український тлумачний словник
гармонізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гармонізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
гармонізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гармонізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гармонізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гармонійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
