-
1 гаркати
= гаркнути; тж. гримнути -
2 гаркати
= га́ркнути; гаркону`тига́ркать, га́ркнуть, ря́вкать, ря́вкнуть -
3 гаркнути
= гаркати -
4 гаркнути
см. гаркатига́ркнуть, ря́вкнуть -
5 гарконути
см. гаркатига́ркнуть, ря́вкнуть
См. также в других словарях:
гаркати — аю, аєш, недок., розм. 1) Кричати різко і уривчасто. || на кого. Погрожувати окриком. 2) Видавати гучний уривчастий звук. || по чому. З силою стукати, видаючи гучний уривчастий звук … Український тлумачний словник
гаркати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
гаркання — я, с., розм. Дія за знач. гаркати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
гаркнути — ну, неш, док., розм. Однокр. до гаркати … Український тлумачний словник
гаркотіти — очу/, оти/ш, недок., розм. Підсил. до гаркати … Український тлумачний словник
загаркати — аю, аєш, док., розм. Почати гаркати … Український тлумачний словник
підгаркувати — ує, недок., розм. Гаркати час від часу … Український тлумачний словник
кричати — 1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від… … Словник синонімів української мови