-
1 арба
гарба. Относящийся к -бе - гарбовий [Колеса гарбові].* * *гарба́ -
2 воз
1) віз (р. воза), (ум.) возик, візок (р. візка); (на железн. ходу с кузовом) васаг, васага (ж. р.); (решетчатый воз, для возки снопов, сена) драбинястий віз, драбиняк, літерний віз, літерняк; (большой воз для пары волов) паровиця; (чумацкий в.) мажа, мажара; (длинный татарский) гарба; (пастуший для перевозки припасов) котига. Воз, нагруженный кладью - хура. Небольшой воз сена, соломы, дров - настрямок, острямок (р. -мка);2) (созвездие Больш. Медведицы) Віз.* * *віз, род. п. во́за, ху́ра, фу́ра диал. фі́ра -
3 лапа
1) лапа, (зап.) лаба. [Пише, як сорока лапою (Номис). І кум-вовк досягає до куми- лисиці лабою і хоче з неї кожуха зняти (Казка з Под.)]. Он всё под свою -пу метёт - він усе до своїх лап пхає, до себе гарбає. Запускать -пу (перен.) - запускати лапу, красти. Нагреть -пу - погріти руки, набити калитку. Сосать -пу - смоктати лапу. Они -па в -пу живут - вони живуть у добрій злагоді (згоді), це одна душа й одна сорочка; вони один (одно[е]) одного, одна одну покривають. Попасться в -пы кому - пійматися (дістатися) в лапи, попастися в лабети кому;2) (загиб, колено) ріг (р. рогу), коліно. Якорная -па - ключка (зуб, дзюб) в котві, якірна лапа. [В котві зуб уломавсь (Київ)];3) (пята оковки, железной подпорки и т. п.) п'ятка, вухо;4) строит. - замок (-мка), зруб (-бу и -ба), (смычка) стик (- ку); см. Замок 2. Рубить в -пу - врубувати (зарубувати) в замок, в замки;5) (кривулина) кривуля, корчань (-ня), соха;6) бот. -па львиная или медвежья (Alchemilla vulgaris L.) - приворотень (-тня) (звичайний), наворотень (-тня), лапушник. -па мужская (Androsace septentrionalis L.) - переломник (північний).* * *ла́па; диал. ла́бала́пы — мн. ла́пи, род. п. лап; перен. лабе́ти, -тів
-
4 мажара
мажа́ра, гарба́, хо́ди, -ів (мн.); ( чумацкая телега) ма́жа -
5 мяться
1) (стр. и возвр з.) - а) м'ятися, м'яшкуритися; бгатися, жужмитися, гарбатися, жмакатися, жмакуватися; міситися; (только стр. з.) бути м'ятим и т. п.; б) м'ятися, тертися; мервитися; м'ятися, виминатися; ключкуватися; (только стр. з.) бути м'ятим, тертим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни простирадло як слід, нехай не гарбається (Звин.)];2) (не решаться, медлить) м'ятися, муля[и]тися, (диал.) мона[я]тися, микулитися, (фамил.) шандру терти. [Грицька поривало й собі спуститися санчатами, проте він м'явся (Васильч.). Кажи, не муляйся! (Звягельщ.). Микита довго чогось мулився і не хотів проти ночи виїздити (Основа 1861). Я тобі давно сказав зробити, а ти все монаєшся (Полт.). Як ти довго моняєшся! (Борз.). Усі бояться, микуляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне шандру терти, поки повернеться, поки зробить (Яворн.)].* * *1) м'я́тися (мну́ся, мне́шся); ( собираться в складки) бга́тися, жу́жмитися2) ( топтаться на месте) м'я́тися, тупцюва́ти, ту́пцяти3) (проявлять нерешительность, колебаться) м'ятися, му́лятися, му́литися4) страд. м'ятися; тіпа́тися, те́ртися -
6 пригребать
пригрести1) пригрібати, пригребти, пригортати, пригорнути, (о мног.) попригрібати, попригортати що до чого;2) (захватывать чужое) гарбати, загарбати, горнути, загорнути що. [Кожна ручка собі гарба (Ном.)];3) (вёслами к чему) пригрібати(ся), пригребти(ся) до чого. Пригребенный -1) пригребений, пригорнутий;2) загарбаний.* * *несов.; сов. - пригрест`и1) ( к берегу) пригріба́ти, пригребти́2) ( лопатой) пригорта́ти, пригорну́ти и попригорта́ти, пригріба́ти, пригребти́ -
7 Комкаться
м'ятися, зминатися, бгатися, гарбатися, жужмитися. [Не купуйте полотна (щоб застилати підлогу), бо воно за ногами тягнеться і жужмиться (Київщ.). Ця матерія одразу гарбається (Звин.)]. -
8 горб
См. также в других словарях:
гарба — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гарби … Орфографічний словник української мови
ГАРБА-НАКПО — (mgar ba nag po, «чёрный кузнец»), в тибетской народной мифологии, согласно центрально тибетской традиции, божество покровитель кузнечного дела, патрон тибетских кузнецов. Существует легенда о кузнеце, который стал медиумом этого божества. Войдя… … Энциклопедия мифологии
Гарба, Джозеф — Джозеф Нанвен Гарба Joseph Nanven Garba … Википедия
гарба — ставная сеть для ловли семги , арханг., олонецк. (уже в 1577 г.; см. Срезн., Доп. 72), также харва, арханг. (Даль). Заимств. из фин., карельск. harva – то же; см. Калима 91. •• [Форма харва известна уже с 1584г.; см. Шмелев, ВСЯ, 5, 1961, стр.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
гарба — и/, ж. Високий віз на двох або чотирьох колесах … Український тлумачний словник
гарба — (санскр. матка) 1. Півсферичної форми ступа, що символічно відображала початок життя (порівн. анда). 2. Внутрішня поверхня склепіння над молитовним приміщенням … Архітектура і монументальне мистецтво
гарба — бы, ж. Пр. Відкрита підвода для перевезення вантажів … Словник лемківскої говірки
Лаваль, Гарба — Гарба Лаваль Общая информация … Википедия
гербата — гарба/та, и, ж., зах. Чай … Український тлумачний словник
гарбарня — Гарбарня: шкіряний завод [21;IV,V] шкірообробний заклад [44 1] шкірянообробне підприємство [44 2] … Толковый украинский словарь
гарбарство — Гарбарство: обробка шкіри [44 1] … Толковый украинский словарь