-
1 ганьбити
attaint, blemish, brand with infamy, defame, disgrace, dishonor, disparage -
2 ганьбити
to defame, to dishonour, to disgrace, to asperse, to censure, to detract, to decry, to discredit -
3 неславити
( ганьбити) to dishonour, to defame, to shame -
4 бруднити
1) to dirty, to bemire, to besmirch, to soil2) (ганьбити, плямувати) to sully, to puddle, to tarnish, to spot, to blemish -
5 обпльовувати
= обплювати1) ( покривати плювками) to cover with spittle2) (ганьбити, порочити) to blacken, to defame, to spit upon, to humiliate -
6 плямувати
1) ( забруднювати) to soil, to stain, to dirty2) ( ганьбити) to defame, to cover with shame, to tarnish, to blot, to blemish, to blacken, to smear -
7 порочити
-
8 топтати
2) (ганьбити, знеславлювати) to trample (on)3) ( запліднювати самку - про птахів) to cover, to tread -
9 чорнити
1) ( забарвлювати в чорний колір) to blacken -
10 ганьбаваць
ганитиганьбитигудитизасуджуватиосуджуватипорочити
См. также в других словарях:
ганьбити — блю/, би/ш, недок., перех. 1) Вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити. 2) Виражати осуд; засуджувати … Український тлумачний словник
ганьбити — [ган би/тие] бл у/, би/ш, биемо/, биете/; нак. би/, бі/т … Орфоепічний словник української мови
ганьбити — ганьбити: ругать [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
ганьбити — 1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати,… … Словник синонімів української мови
ганьбити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ганьбити ся — ганьблю ся, Пр. Соромитися … Словник лемківскої говірки
ганьбити — ганьблю, Пр. Позбавити честі когось, осоромити, соромити … Словник лемківскої говірки
знеславлювати — знеславити 1) (позбавляти доброго імені), ганьбити, ославляти, ославити 2) (принижувати, безчестити когось ганебними вчинками), ганьбити, неславити, паплюжити … Словник синонімів української мови
безчестити — е/щу, е/стиш, недок., перех. Позбавляти доброї слави; неславити, ганьбити … Український тлумачний словник
бруднити — ню/, ни/ш, недок., перех. 1) Робити кого , що небудь брудним, нечистим. Бруднити руки. 2) перен. Плямувати, опоганювати, ганьбити, безчестити кого , що небудь … Український тлумачний словник
виганьбити — блю, биш; мн. ви/ганьблять; перех. Док. до ганьбити … Український тлумачний словник
