Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

газеты

  • 1 тираж газеты

    накла́д газе́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > тираж газеты

  • 2 тираж газеты

    накла́д газе́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > тираж газеты

  • 3 номер

    1) (счётная цыфра) нумер (-ра; мн. -мери, -рів), (число) число, (сокр.) №, Ч°. [Давши відбитки своїх пальців і довідавшись, за яким нумером ці відбитки заведено до списків, вони… (Велз). Будинок число (реже нумер) вісім (Київ). Ваші кімнати не тут: квартал Гайбері, Дев'яносто сьома вулиця, число дві тисячі сімнадцять (Велз)]. Бумага -мер пятый - папір нумер п'ятий. -мер входящий, исходящий - вступне, вихідне число, вступний, вихідний нумер. -мер газеты, журнала - число (редко нумер) газети (часопису), журнала. [Перше число тижневика «Рідний Край» (Р. Край). В найближчому числі журнала «Критика» (Критика). Новий нумер газети (Франко)]. -мер по журналу (канцел.) - журнальний нумер. -мер галош, перчаток - нумер калош (гальош), рукавичок. Личный -мер - особистий нумер. -мер порядковый - порядковий (рядовий) нумер, порядкове (рядове) число. По порядку -ров - за порядком нумерів, за чергою. Счастливый -мер - щасливий нумер, щасливе число. За -ром четвёртым - під нумером (числом) четвертим, число четверте, нумер четвертий;
    2) (программы, в концерте и т. п.) номер, число. [Сьогодні «Смертний номер» (Кіноафіша)]. Лучший -мер представления - найкращий номер (найкраща частина, найкраще місце) вистави (у виставі). Сольный -мер - сольо, сольовий номер, (зап.) односпів (-ву). Вот так -мер! - от так штука! оце так рахуба! Этот -мер не пройдёт - цей номер не пройде (не перейде); цієї не поспіваєш!;
    3) (в гостинице) кімната, номер (-ра). [Найняв кімнату (номер) в готелі (Київ). Кімнати в готелі були високі (Кінець Неволі)]. -ра для приезжающих - кімнати (номери) для приїжджих.
    * * *
    но́мер; (газеты, журнала) число́

    вот так \номер р — оце́ так но́мер

    э́тот \номер р не пройдёт (не вы́йдет) — цей но́мер не про́йде (не ви́йде)

    Русско-украинский словарь > номер

  • 4 тираж

    техн.
    ( лотереи) тира́ж, -жу́; ( печатных изданий) накла́д, -ду

    Русско-украинский политехнический словарь > тираж

  • 5 тираж

    техн.
    ( лотереи) тира́ж, -жу́; ( печатных изданий) накла́д, -ду

    Русско-украинский политехнический словарь > тираж

  • 6 выписывать

    выписать
    1) виписувати, виписати. [Випиши мені оцю байку. Гарно літери виписує]; (красками) вимальовувати, вималювати;
    2) (газеты, книги по подписке) передплачувати, передплатити, (гал.) пренумерувати, запренумерувати; (что-либо не по подписке) виписувати, виписати. [Перед війною наші селяни виписали з-за кордону саможатку]. Выписанный - виписаний, вималюваний; передплачений, (гал.) запренумерований.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыписать
    випи́сувати, ви́писати и мног. повипи́сувати; ( о подписке) передпла́чувати, передплати́ти

    Русско-украинский словарь > выписывать

  • 7 вырез

    вырезка
    1) см. Вырезывание;
    2) виріз, вирізка, (филей) вирізок (р. -зка); (в одежде для ворота) викот; (в вальке для катания белья) рубіж; (из газеты, книги) витинок (р. -нка). Сделать вырез в одежде - викотити. Купить арбуз на вырез - покупити кавуна на зріз, на розріз, з нарізом, на наріз.
    * * *
    1) ( действие) виріза́ння, вирі́зування; рі́зьблення, вирі́зьблювання
    2) (то, что вырезано) ви́різ, -у; ( выем для шеи в одежде) ви́кот, -у

    Русско-украинский словарь > вырез

  • 8 корреспондировать

    1) (с кем) листуватися з ким, кореспондувати з ким;
    2) (в газеты) дописувати, кореспондувати (до газет, до часописів).
    * * *
    1) ( находиться в переписке) листува́тися
    2) (направлять куда-л. корреспонденцию) допи́сувати; кореспондува́ти
    3) (чему, с чем - соответствовать чему-л.) кореспондува́ти (чому, з чим); відповіда́ти (чому)

    Русско-украинский словарь > корреспондировать

  • 9 отделение

    1) відділяння, відділення, відлучання, відлучення, відрізнювання, відрізнення, відокре[о]млювання, відокре[о]млення, від'єднання; відмежовування, відмежування;
    2) физиол. и хим. - см. Выделение, 6;
    3) (учреждения, предприятия и т. п.) відділ (-лу). Начальник -ния - голова (керівник, керівничий) відділу. Уголовное, гражданское -ние суда - кримінальний, цивільний відділ суду. Концертное -ние - концертовий відділ (розділ). -ние в вагоне - переділ (-ділу). -ние для курящих, для некурящих - переділ для (про) курців (куріїв), для (про) некурців;
    4) (в строении, в шкафу, в ящике и т. п.) перебір (-бору), перебірка, переділка, комірка. Сундук с потайным -нием для ценных вещей - скриня з потайним прискринком на коштовні речі.
    * * *
    1) ( действие) відді́лення, відділя́ння; відокре́млення, відмежува́ння, відокре́млювання, відмежо́вування; відрізня́ння; відлу́чення, відлуча́ння; ви́лучення, вилуча́ння; відді́лення, відділя́ння; ви́ділення, виділя́ння
    2) (учреждения, предприятия) ві́дділ, -у, відді́лення, ві́дділок, -лка; (филиал почты, банка) фі́лія
    4) (в шкафу, бумажнике, вагоне) ві́дділ, відді́лення
    5)

    отделе́ния — мн. фиоиол. ви́ділення, -лень

    6) воен. відді́лення, рій, род. п. ро́ю
    7) (тематическая часть газеты, книги) ві́дділ; ( раздел) ро́зділ, -у; ( часть) части́на

    Русско-украинский словарь > отделение

  • 10 перечисляться

    перечислиться
    1) перелічуватися, вилічуватися, бути переліченими, виліченими. В об'явлении -ются все сотрудники газеты - в оповістці перелічено всіх співробітників газети. -ются все его ошибки - перелічено (вилічено) всі його помилки;
    2) (куда) переписуватися, переписатися, (о мног.) попереписуватися. [Переписався з міщан у цехові].
    * * *
    несов.; сов. - переч`ислиться
    1) перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися
    2) страд. (несов.) перелі́чуватися, перерахо́вуватися; перерахо́вуватися; перево́дитися; перерахо́вуватися

    Русско-украинский словарь > перечисляться

  • 11 последний

    1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;
    2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).
    * * *
    оста́нній; оста́тній; посліду́щий

    до после́дней кра́йности — до кра́ю; ( вконец) вкрай; ( предельно) грани́чно

    после́днее де́ло — оста́ння річ, найгі́рша спра́ва

    \последний по счёту, но не по значе́нию — оста́нній че́ргою, але́ не ваго́ю

    уничто́жить до после́днего — зни́щити до оста́ннього (до оста́нку, до ноги́)

    [са́мый] \последний челове́к — найпосліду́ща люди́на

    Русско-украинский словарь > последний

  • 12 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

  • 13 приступать

    приступить
    1) (подходить) приступати(ся), приступити(ся), підступати(ся), підступити(ся), доступати(ся), доступити(ся). [Ой лежить тіло, як папір біле, ніхто к тілу не приступиться (Пісня). Відьми до тебе не доступлять (Рудч.)]. -пить к кому с ножом к горлу - з короткими гужами приступити до кого;
    2) (к кому) - доступати(ся), доступити(ся). [Що мені тепер на світі робити, як мені тепер до жінки доступити (Рудч.). Як вискочив у начальники, то тепер до його не доступишся]. Рассердилась так, что и не -пишь - ровгнівалася так, що ані приступу до неї;
    3) (к делу) заходжуватися и заходитися, заходитися коло чого, робити що, (роз)починати, (роз)почати (робити) що, братися, узятися до чого, зачинати, зачати що. [Та й заходиться рештувать вози в далекую дорогу (Шевч.). Отсе-ж, поблагословившися, зачинаємо своє оповідання (Куліш). Треба нарешті взятися до цієї справи]. -пить к рассмотрению вопроса - заходитися обмірковувати питання. -пить к изложению вопроса - узятися до викладу справи, почати викладати справу. -пить к прениям - розпочати дискусію. К работе уже -пили - роботу вже розпочато. -пил к изданию газеты; - розпочав (заходився) видавати газету;
    4) (придавить ногой подножку в ткацком станке, в швейной машине) натаскати, натиснути, надавлювати, надавити поножі, виступати, виступити на підніжок. [Виступай же, виступай на підніжок (Полт.)].
    * * *
    несов.; сов. - приступ`ить
    1) ( подступать) підступа́ти, підступи́ти и попідступа́ти, приступа́ти, приступи́ти; ( приступаться) приступа́тися, приступи́тися, доступа́тися, доступи́тися, доступа́ти, доступи́ти
    2) (настойчиво обращаться с чем-л.) приступа́ти, приступи́ти
    3) ( к чему - начинать) розпочина́ти, розпоча́ти, почина́ти, поча́ти (що), приступа́ти, приступи́ти (до чого); приступа́тися, приступи́тися (до чого); (приниматься за что-л.) бра́тися, взя́тися (до чого, за що)

    Русско-украинский словарь > приступать

  • 14 Издавание

    1) (звука) видавання зв[г]уку, гучання, бриніння, (жалобного звука) квиління, проквиляння; (запаха) пахтіння, душіння;
    2) (книги, газеты, закона) видавання (книги, часопису, закону).

    Русско-украинский словарь > Издавание

См. также в других словарях:

  • Газеты — Газеты. Ленинград — один из крупнейших газетных центров СССравни За годы существования с городом связано издание более чем 1300  газет . С 1711 в Петербурге выходила первая русская печатная газета «Ведомости» (ранее выпускалась в Москве; с… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

  • ГАЗЕТЫ — Газета первый черновик истории. Филип Грэм Окно в мир можно закрыть газетой. Станислав Ежи Лец Нация, которая ведет беседу сама с собой, вот что такое хорошая газета. Артур Миллер Есть мысли мужские, женские и неопределенного рода. Последние не… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Газеты —       Ленинград один из крупнейших газетных центров СССР. За годы существования с городом связано издание более чем 1300 Г. С 1711 в Петербурге выходила первая русская печатная газета «Ведомости» (ранее выпускалась в Москве; с 1728 название… …   Санкт-Петербург (энциклопедия)

  • Газеты — ■ Обойтись без них нельзя, но надо их ругать …   Лексикон прописных истин

  • газеты — Сотрудники Русского слова С. И. Варшавский (стоит, второй справа) и Вас. Ив. Немирович Данченко (сидит, слева) среди других представителей московской печати в Государственной думе. Апрель 1907. газеты В Москве начала выходить первая русская… …   Москва (энциклопедия)

  • Газеты — (newspapers), ежедневные или еженедельные печатные издания, содержащие новости, комментарии, информацию и др. материалы. Существует платное и бесплатное распространение Г. Важным источником дохода является реклама в США она обеспечивает большую… …   Народы и культуры

  • Газеты объявлений в Германии в XVIII веке — Газеты объявлений (нем. Intelligenzblatt, Intelligenzwesen, англ. Advertisement → General Advertiser, Public Advertiser, Intelligencer)  одно из трёх направлений в немецкой периодической прессе до XIХ века, наравне с газетами и журналами,… …   Википедия

  • Газеты Абхазии — Газеты Абхазии  газеты, выходящие, или выходившие в прошлом, на территории Абхазии. Название Оригинальное название Другие названия Язык Годы издания Направленность Авангард ავანბარდი грузинский русский до 1992 районная общественно… …   Википедия

  • Газеты города Ртищево — Печатные издания города Ртищево. В настоящее время в Ртищеве издаются четыре газеты разнообразной тематики и направленности. Содержание 1 «Перекрёсток России» …   Википедия

  • Газеты в Германии в XVII веке — …   Википедия

  • Газеты бесплатных объявлений — Газеты бесплатных объявлений  средства массовой информации, без дополнительной оплаты публикующие короткие объявления о продаже или покупке товаров, предоставлении услуг, обмене квартир, находках, потерях и т. д. Объявления могут… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»