-
1 габр
I: гебр, зороастриецогнепоклонникII: ист., воен. габр (боевой кафтан) -
2 габр
n -
3 габрӣ
1. зороастрийский зороастрийский, огнепоклоннический2. габри (название старинной таджикскоперсидской мелодии) -
4 Габріель Бонно де Маблі
Філософський енциклопедичний словник > Габріель Бонно де Маблі
-
5 Габріель Оноре Марсель
Філософський енциклопедичний словник > Габріель Оноре Марсель
-
6 габрієльсоніт
-у; геол.габриельсони́т -
7 Маблі, Габріель Бонно де
Маблі, Габріель Бонно де (1709, Гренобль - 1785) - франц. філософ-мораліст, історик, політичний письменник. Світогляд М. заснований на теоріях суспільного договору та природного права; в цілому ж він виявляв скепсис щодо філософської думки доби Просвітництва, зокрема, був переконаний у теоретичній неспроможності матеріалізму й деїзму. За давнини, зазначав М., суспільний лад ґрунтувався на колективній власності на землю, а люди з природою становили одне ціле, джерелом усіх наступних негараздів людства став перехід до приватної власності. Позаяк відновити відносини спільного володіння майном практично неможливо, слід прагнути хоча б до зменшення майнової нерівності шляхом боротьби з розкошами і обмеження потреб. У галузі суспільно-політичній М. обстоював республіканські ідеї, вважаючи (не без впливу Локка, Монтеск'є та Руссо) носієм верховної влади народ; останній має цілковите право виступити проти можновладців, якщо вони порушують його "природні права", насамперед - на щастя і волю. У трактаті "Про вивчення історії", аналізуючи перебіг історії народів давнини й Нового часу, він доводить, що зловживання владою було однією з основних причин незчисленних страждань великої маси людей. Історичний підхід реалізує М. також при з'ясуванні низки інших - економічних, правових, моральних, пізнавальних проблем, виходячи з переконання, що без автентичного осмислення минулого, засвоєння його уроків і опертя на багатство історичного досвіду їх ефективне розв'язання неможливе. Хоч М. визнавав право народу змінювати владні структури, проте вважав, що революції не відроджують рівності, не повертають людей до природного стану, а можуть призвести до ще більших бід. Причина цього - в непримиренності класових інтересів та їхній гострій ворожнечі. Концепція М. була багато в чому аскетичною і песимістичною.[br]Осн. тв.: "Бесіди Фокіона про відношення моралі до політики" (1763); "Про вивчення історії" (1778).Філософський енциклопедичний словник > Маблі, Габріель Бонно де
-
8 Марсель, Габріель Оноре
Марсель, Габріель Оноре (1889, Париж - 1973) - франц. філософ, драматург, літературний критик. Закінчив Сорбонну; зазнав впливу ідей Бергсона, Брюнсвіка, Ройса. М. - один із засновників філософії екзистенціалізму. У центрі уваги М. - життя (існування) окремішної людини, що він його розглядає у двох площинах - як "проблему" та як "таїну". У першій площині життя постає як низка перешкод, ситуацій (проблем), які вимагають від людини якихось зовнішніх дій для розв'язання; життя "як таїна" - це безпосередність людського існування, за яким приховані глибинні екзистенційні підвалини буття - надія, відданість, смерть, любов. Якщо корені буття є у "таїні", то "таїна" може оприявнитися через релігійне одкровення і Божу Благодать, що уможливлює для людини порятунок із пастки абсолютного існування. Релігійно-філософська екзистенційна онтологія М. відкриває обнадійливу для людини перспективу порозуміння із світом; отже, людина - блукач (homo viator) може відшукати у бутті свій дім (прихисток). Досліджуючи екзистенційні суперечності суто теоретично, М. водночас постійно осмислює їх у своїх драматичних творах. Драматургія М. - то передовсім театр людської душі, з одного боку, приреченої на самотність, аз другого - спраглої універсальної істини, що її франц. мислитель, на відміну від представників безрелігійного франц. екзистенціалізму, віднаходить саме у національній католицькій традиції. М. - остання із великих постатей франц. культури, які поєднували глибинний філософський пошук з його художніми інтерпретаціями.[br]Осн. тв.: "Благодать" (1914); "Божа людина" (1925); "Поруйнований світ" (1933); "Бути і мати" (1935); "Людина-блукач (Homo viator)" (1944); "Метафізика Ройса" (1945); "Таїна Буття" (1950); "Рим більш не у Римі" (1951); "Проблематична людина" (1955).Філософський енциклопедичний словник > Марсель, Габріель Оноре
-
9 обыкновенный габр
• habr obecný -
10 habr obecný
-
11 Gabrielle
[ˌgeɪbrɪ'el]жГейбріе́л; Габріе́ль, Габріе́ла -
12 Gabriel
-
13 Gabriela
n ж. ім'яГабріела, Гейбріел, Гейбріела -
14 Gabriella
n ж. ім'яГабріела, Гейбріел, Гейбріела -
15 Gabrielle
n ж. ім'яГабріел, Гейбріел -
16 гаубичная артиллерийская бригада
воен. габрУниверсальный немецко-русский словарь > гаубичная артиллерийская бригада
-
17 Маблі
-
18 Марсель
См. также в других словарях:
ГАБр — гаубичная артиллерийская бригада гаубичная артиллерийская батарея воен. ГАБр Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ГАБр габр… … Словарь сокращений и аббревиатур
Габр — Коммуна Габр Gabre Страна ФранцияФранция … Википедия
габрӣ — [گبري] 1. мансуб ба габр 2. габр будан, оташпараст будан, оташпарастӣ … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
ГАБр — гаубичная артиллерийская бригада … Словарь сокращений русского языка
габр — I [گبر] пайрави дини оташпарастӣ, пайрави дини Зардушт, оташпараст II [گبر] кит. як навъ либоси ҷангӣ, ки бо пахта ва абрешим пур ва лаганда шудааст; хафтон, қазоганд … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
габрієльсоніт — у, ч., геол. Чорні агрегати заокруглених кристалів із алмазним блиском … Український тлумачний словник
Сенак-де-Мейлан, Габр. — франц. литератор, эмигрант при дворе Екат. II; род. 1736 г., † 1802 г. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
42-я армия (СССР) — 42 я армия Тип: общевойсковая Род войск: сухопутные … Википедия
2-я ударная армия — Тип: общевойсковая Род войск: сухопутные Количеств … Википедия
27-я армия (СССР) — У этого термина существуют и другие значения, см. 27 я армия. 27 я армия Тип: общевойсковая … Википедия
48-я армия (СССР) — 48 я армия Тип: общевойсковая Род войск: сухопутные Количество форми … Википедия