Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

в+училище

  • 41 коммерческий

    комерційний, торговельний, (зап.) гандльовий. -ский агент - комерційний агент, відпоручник. -ские дороги - торговельні шляхи. -ские обороты - комерційні обороти, (дела) комерційні операції. -ская сделка - комерційна оборудка. -ские суда - торговельні кораблі. -ское училище - торговельна школа. -ский (оборотистый) человек - комерційник, гандляр (-ра), (в дерев. быту) хазяїн, куркуль. По -ски - по-комерційному, по- купецькому, як справжній купець. -ски - з комерційного боку.
    * * *
    комерці́йний

    \коммерческий банк — комерці́йний банк

    комме́рческое учи́лище — дорев. комерці́йна шко́ла, комерці́йне учи́лище

    Русско-украинский словарь > коммерческий

  • 42 мужеский

    чоловічий, (редко) мужеський, музький, (мужественный) мужні[и]й. [У мене мужній дух, а сила женська (Куліш)]. -кий пол - чоловіча (хлопчача) стать. Ребёнок -кого пола - дитина чоловічої стати, дитина-хлопець. -кий род, грам. - чоловічий рід (р. роду). -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.
    * * *

    Русско-украинский словарь > мужеский

  • 43 мужской

    чоловічий, (редко) мужеський, (диал.) мужичий, (редко) мужчинський. [Чоловічий голос (Грінч.). Вона й справді багато-дечого тямить і в чоловічому господарстві (Н.-Лев.). Останній мужеський представник славного роду князів Острозьких (О. Левиц.). Дві голови - мужича і жіноча (Март.). Я оддам йому чоботи, щоб переробив підбори, а то зробив такі, як у мужчинських чоботях (Проскурівщ.)]. -кая роль - чоловіча роля. [Всі чоловічі ролі грали селяни (Грінч.)]. -кой портной - чоловічий кравець (-вця). -кая причёска - чоловіча зачіска. -кое платье - чоловіче вбрання. -кое седло - чоловіче сідло. -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.
    * * *
    чолові́чий

    \мужской пол — биол. чолові́ча стать; собир. чоловіки́, -кі́в

    мужска́я ри́фма — поэт. чолові́ча ри́ма

    Русско-украинский словарь > мужской

  • 44 начальный

    1) початковий. [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Рада)]. -ные буквы - початкові букви (літери). -ная скорость - початкова швидкість. - ное состояние системы - початковий стан системи;
    2) (первобытный) первісний, (перво)початковий. [Первісна прирожденна мораль (Наш)]. -ные силы - первісні сили;
    3) (первоначальный, исходный) первісний, перший. -ное намерение - перший (первісний) намір. -ная ссора - перша сварка;
    4) (основной) основний. -ные вещества - основні речовини, елементи. -ные основания науки - (основні) засади науки, основи науки; (элементарный) початковий, елементарний, первісний. [Початкові шкільні книжечки (Куліш)]. -ное обучение - початкове навчання. -ные правила - початкові (елементарні) правила. -ное училище, -ная школа - початкова школа. [Послав сина до початкової школи (Грінч.)];
    6) (правящий) керівний, керівничий, владущий. -ные власти - керівна влада; см. Начальство 2.
    * * *
    1) початко́вий; ( первый) пе́рший

    \начальныйая школа — початко́ва шко́ла

    \начальныйое образова́ние — початко́ва осві́та; мые буквы початкові (перші) літери (букви)

    2) (первоначальный, первобытный) первісний и первісний
    3) ( являющийся начальником) начальний; в знач. сущ. старший, -ого

    Русско-украинский словарь > начальный

  • 45 Пристро[а]ивать

    пристроить
    1) (к зданию) прибудовувати, прибудувати; приставляти, приставити; (из кирпича, камня) примуровувати, примурувати; (из хвороста) пригороджувати, пригородити;
    2) (к делу, на должность, в школу, положить где) приміщати, приміщувати, примістити, примощувати, примостити, притуляти, притулити, притаковити, притакувати, притокмити, утокмити кого, що куди. [Насилу примістили його поганеньким писарчуком (Шевч.). Коли-б мені хоч тих безщасниць притулити, а Антосьо і сам собі дорогу проб'є (Свидн.). Свої клунки я біля ваших примостив. Чи притокмив ти їх у те «училище»? (Шевч.)]. -ть в замужество - заміж віддати, за люди віддати. Пристроенный -
    1) (о здании) прибудований, примурований, пригороджений;
    2) приміщений, примощений, притулений, притокманий. -ться -
    1) (о здании) прибудовуватися, прибудуватися, (из кирпича, камня) примуровуватися, примуруватися, (из хвороста) пригороджуватися, пригородитися;
    2) (на службу и т. д. сесть где) приміщатися, приміщуватися, приміститися, на посаді осісти, примощуватися, примоститися, притулятися, притулитися (де, куди), притокмитися, утокмитися, притаковуватися, притаковитися (куди); (к делу) (диал.) устрявати, устряти в роботу. [Скінчили університет і розійшлись по світах, по посадах усяких поосідали (Доман.). Примостивсь на службу за невелику плату. Ляхи староства в короля повипрошували, до вподоби собі притакувалися і над тубольцями гору взяли (Куліш)]. -ся выйдя замуж - віддатися, заміж піти, за люди піти.

    Русско-украинский словарь > Пристро[а]ивать

  • 46 military

    adj
    1. воєнний, військовий
    2. the military військовослужбовці, військові
    - ambiguous military activities діяльність збройних сил, що має двозначний характер
    - military academy амер. військове училище
    - military alliance військовий союз/ альянс
    - military block/ bloc військовий блок
    - military build up збільшення/ нарощування військової сили/ міці
    - military disengagement відвід/ роз'єднання військ
    - military establishment збройні сили
    - military expenditure військові витрати
    - military forces збройні сили, війська
    - military hardware військова техніка, озброєння
    - military junta воєнна хунта
    - military operations військові дії
    - military parity військовий паритет, приблизна рівновага військових сил
    - military purpose військова ціль
    - military strategic equilibrium/ balance військово-стратегічна рівновага
    - military strength військова міць
    - level of military expenditure рівень військових витрат
    - to call in the military викликати війська, вдатись до військової сили

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > military

  • 47 training

    n мен., кадр, навчання; підготовка; тренування; a навчальний; підготовчий
    практична діяльність особи, яка націлена на поліпшення та удосконалення знань, умінь, навичок і т. ін. для виконання роботи (job¹) або досягнення визначеної цілі
    ═════════■═════════
    adequate training відповідна підготовка; advanced training підвищення кваліфікації; advanced vocational training підвищення професійної кваліфікації; agricultural training сільськогосподарська підготовка (кадрів); apprentice trainings учнівство • професіонально-технічне навчання; appropriate training відповідне навчання; basic training первинна професійна підготовка; correspondence training заочне навчання; day release training навчання з відривом від роботи; environmental training природоохоронне навчання • навчання з охорони навколишнього середовища; executive training підготовка (і підвищення кваліфікації) керівників і спеціалістів; formal training формальне навчання; free training безплатне навчання; further training подальша підготовка; general training загальна підготовка; group training групове навчання; hands-on training практичне навчання; individual training індивідуальне навчання; industrial training виробниче навчання; in-house training підготовка власними силами; in-plant training виробниче навчання; in-service training навчання на місці роботи • підготовка без відриву від виробництва; job training професійне навчання; legal training юридична підготовка; management training підготовка керівних кадрів; mercantile training комерційна підготовка; occupational training професійне навчання; off-site training навчання з відривом від виробництва; on-the-job training навчання на місці (за місцем) роботи; orientation training професійна орієнтація; personnel training навчання персоналу; plant training виробниче навчання; practical training практичне навчання; preemployment training підготовка до влаштування на роботу; preliminary training попередня підготовка; preparatory training підготовче навчання; previous training попереднє навчання; product training навчання товарознавства; professional training професійне навчання • професійна підготовка; safety training навчання техніки безпеки; sales training підготовка торговельних працівників; sensitivity training тренування сприйнятливості; skills training професійне навчання; special training спеціалізована підготовка; specialized training спеціальна підготовка; staff training підготовка кадрів; supervisory training навчання середнього керівного персоналу; technical training технічне навчання; vocational training професійно-технічне навчання • професійна підготовка
    ═════════□═════════
    to complete training проходити/пройти курс навчання; to conduct training проводити/ провести навчання; to extend training продовжувати/продовжити навчання; to get practical training проходити/пройти курс практичного навчання; to provide training забезпечувати/забезпечити навчання; to receive training отримувати/отримати підготовку; training allowance стипендія стажиста; training centre навчальний центр; training college професійне училище • технікум • педагогічний інститут; training course курс навчання; training of a crew навчання команди; training of personnel підготовка кадрів • навчання персоналу; training of specialists підготовка спеціалістів; training on the job навчання на місці роботи; training opportunity можливість професійного навчання; training pay стипендія стажиста; training period період навчання; training place місце навчання • місце проходження практики; training post посада стажиста; training scheme план навчання; training within industry система навчання в промисловості

    The English-Ukrainian Dictionary > training

  • 48 szkoła

    [школа]
    f

    szkoła podstawowa / wyższa / średnia / wieczorowa — початкова / вища / середня / вечірня школа

    Słownik polsko-ukraiński > szkoła

  • 49 zawodówka

     ж професійне училище

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > zawodówka

  • 50 army ordnance guided missile school

    n технічне ракетне училище сухопутних військ

    English-Ukrainian military dictionary > army ordnance guided missile school

  • 51 united states air force academy

    n училище впс сша

    English-Ukrainian military dictionary > united states air force academy

  • 52 Гогоцький, Сильвестр Сильвестрович

    Гогоцький, Сильвестр Сильвестрович (1813, Кам'янець-Подільський - 1889) - філософ, історик філософії та педагогіки. Закінчив Кам'янець-Подільське духовне училище, семінарію, Київську духовну академію (1837). Магістр богослов'я, докт. філософії та філології. З 1837 р. викладав в академії, з 1845 - в Київському ун-ті. Автор праць з історії філософії, педагогіки, низки статей в періодиці (полеміка з "українофілами" з приводу мови навчання в сільських школах). Головні ідейно-теоретичні джерела філософії Г. - православ'я і вчення Регеля, центральне питання в ній - взаємовідношення релігії та філософії, віри та розуму. В гегелівській філософії бачив "найгармонійніший відгомін думок" того часу. Захоплювався історією філософії та естетикою Гегеля (саме від нього перейнявся історизмом мислення). Гегельянство, раціоналістична тенденція наштовхувалась у Г. на надання першочергової ваги православ'ю. Він вважав, що "релігія займає не середнє місце (між мистецтвом та філософією), а "перше й останнє": нею починається, нею й завершується внутрішній розвиток людини Н. аголошував на думці, що звеличуючи державу, Гегель принижує людину і йде всупереч християнству. В "українському питанні" займав русофільські позиції.
    [br]
    Осн. тв.: "Огляд системи філософії Гегеля" (1860); "Філософський лексикон" В. 4 т. (1873).

    Філософський енциклопедичний словник > Гогоцький, Сильвестр Сильвестрович

  • 53 Кониський, Георгій

    Кониський, Георгій (1717, Ніжин - 1795) - укр. церковний і громадський діяч, філософ і письменник. Закінчив КМА (1743), постригся у ченці, од 1745 р. викладав курс поетики. Ввів правила силаботонічного віршування, написав драму-мораліте "Воскресіння мертвих...", яка стала зразком цього жанру в укр. літературі. У 1747 р. став префектом і професором філософії, викладав спершу курс перипатетичної філософії, та невдоволений її змістом, написав новий курс, який викладав у 1749 - 1751 рр. Останній з його філософських курсів, хоча й зберігає у своїй структурі характерні риси барокової схоластики, проте в ньому вже чітко простежується ранньопросвітницька орієнтація автора, що виявляється у насиченні цього курсу філософськими ідеями Ляйбніца, Вольфа, Декарта, Баумайстера, Коперника та ін Н. а посаді ректора Академії у 1751 - 1755 рр. К. викладав курс богословія, складений за Томою Аквінським, розробив новий статут Академії, де орієнтував на вивчення укр. та класичних мов, а також поглиблене вивчення мов європейських, античної культурної спадщини. Од 1755 р. К. - єпископ Могильовський. Перебуваючи у Білорусії, написав низку історичних праць, де аргументовано спростовував вимоги католиків та уніатів на білорус, землі. Всіляко сприяв поширенню й поглибленню освіти, публікував підручники й посібники, заснував у Могильові училище.
    [br]
    Осн. тв.: "Воскресіння мертвих" (1861); "Слова і речі" (1892).

    Філософський енциклопедичний словник > Кониський, Георгій

  • 54 Ліницький, Петро Іванович

    Ліницький, Петро Іванович (1839, Лебедин - 1906) - укр. філософ, представник укр. духовно-академічної філософії З. акінчив Охтирське духовне училище та Харківську духовну семінарію, магістр XXII курсу (1861 - 1865) КДА, од 1865 р. - викладач філософських наук у КДА, од 1867 р. - бакалавр, од 1869 р. - доцент, од 1871 р. - екстраординарний, з 1890 р. - засл. проф. філософії КДА. Протягом майже 20 років очолював кафедру історії філософії (од 1869 р.), а од 1887 р. - кафедру логіки та метафізики. Читав курси з історії філософії, логіки, педагогіки, метафізики. Філософський спадок вченого охоплює близько 20 фундаментальних праць та велику кількість статей, що упродовж 40 років постійно друкувалися в "Трудах КДА" та в богословсько-філософському часописі "Віра і розум", виходили окремими виданнями. Дотримувався ідеалістичних поглядів, які характеризувалися різко антипозитивістською спрямованістю та витлумаченням багатьох гносеологічних проблем у дусі кантіанства. При цьому доробок Л. важко приєднати до якоїсь певної та окремої традиції, позаяк його філософія була в своїй основі поєднанням різних філософських течій та тенденцій. На відміну від Юркевича, котрий центром суб'єктивності вважав серце, Л. наголошував роль розуму, не заперечуючи при цьому і значення серця в духовному і душевному світі людини. Його позиція є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму та дедуктивізму. Високо оцінював умогляд як основну форму пізнавальної діяльності. В поглядах на суспільство піддавав нещадній критиці теорію економічного детермінізму, великого значення надавав праву власності, при цьому не заперечував здатності соціалізму гармонізувати відносини між людьми, але наполягав на здійсненні спочатку інтелектуальної революції.
    [br]
    Осн. тв.: "Огляд філософських вчень" (1874); "Слов'янофільство та лібералізм" (1882); "Витончена література й філософія" (1893); "Основні питання філософії: Досвід системного викладу / Підручник для духовних академій" (1901).

    Філософський енциклопедичний словник > Ліницький, Петро Іванович

  • 55 Новицький, Орест Маркович

    Новицький, Орест Маркович (1806, с. Пилипи, Волинь - 1884) - укр. філософ, історик філософії, представник Київської школи філософського теїзму. Закінчив Острозьке духовне училище, Волинську семінарію, КДА (1831). Магістр богослов'я та словесних наук (дисертація: "Про духоборів"). Перший проф. філософії Київського ун-ту (1834 - 1850). Теїзм Н. мав ухил до гегельянства та слов'янофільства. Наріжний принцип світогляду Н. - христоцентризм; прихід Христа - найголовніша подія в історії людства, а вчення Христа - центр, з якого виходить (і в який сходиться) все багатоманіття суспільно-історичного життя (християнізовані громадянство, мораль, право, філософія, мистецтво і т.ін.) Р. елігія та філософія - два нероздільні полюси загальнолюдського духовного життя. Релігія живиться "переконаннями серця", філософія - поняттями розуму. Вважав релігію вищою від філософії, тому що перша єднає з Безумовним, друга - тільки мислить про нього; тому даремні намагання поставити знання на місце віри. Середньовіччя було єдністю релігії та філософії; Новий час - їх відокремленням; на часі - їх новий синтез. На думку Н., католицизм породив схоластику, протестантизм - нову філософію, на черзі - філософський синтез на основі православ'я, який повинен уникнути як сліпого підкорення розуму вірі, так і повного підпорядкування віри розумові.
    [br]
    Осн. тв.: "Про духоборів" (1832); "Про закиди, які роблять філософії в теоретичному і практичному відношеннях, їх чинності і важливості" (1837); "Про розум як вищу пізнавальну здатність" (1840); "Поступовий розвиток стародавніх філософських вчень у зв'язку з розвитком язичницьких релігій" (1860 - 1862).

    Філософський енциклопедичний словник > Новицький, Орест Маркович

Страницы

См. также в других словарях:

  • Училище колонновожатых — Училище колонновожатых  санкт петербургское и московское военные училища по подготовке колонновожатых (юнкеров, готовившихся в офицеры генерального штаба). Содержание 1 История Санкт Петербургского училища …   Википедия

  • Училище олимпийского резерва по хоккею — Год основания 2012 Директор Николай Труфанов Студентов 50 Училище олимп …   Википедия

  • УЧИЛИЩЕ — УЧИЛИЩЕ, училища, ср. Учебное заведение, школа. Военное училище. Педагогическое училище. Ремесленное училище. Высшее техническое училище. Реальное училище. (дорев.). Начальное училище. (дорев.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • УЧИЛИЩЕ — название ряда учебных заведений профессионально технических, средних специальных, высших (напр., Московское высшее техническое училище им. Н. Э. Баумана, высшее военное училище); в Российской империи некоторых общеобразовательных школ (одно ,… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Училище правоведения — Училище правоведения, привилегированное высшее юридическое закрытое учебное заведение для детей дворян. Основано в 1835 по инициативе М. М. Сперанского. Курс обучения 6 лет, с 1838—7 лет: 4 младших класса общеобразовательные с гимназической… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

  • УЧИЛИЩЕ ЖИВОПИСИ — ВАЯНИЯ И ЗОДЧЕСТВА в Москве, возникло в 1832 как художественный кружок, с 1843 Училище живописи и ваяния, с 1866 после присоединения Дворцового архитектурного училища Училище живописи, ваяния и зодчества. В 1918 преобразовано во 2 е Свободные… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Училище олимпийского резерва №3 — Московское училище Олимпийского резерва №3 создано в июне 1992г. (преобразовано из филиала МУОР №1), сначала для трех спортивных отделений: плавание прыжки в воду фехтование общим количеством 103 человека. в 1998 г. открытие отделения синхронного …   Википедия

  • училище — См …   Словарь синонимов

  • Училище гражданских инженеров —       название первого в России учебного заведения для подготовки инженеров строителей (1832 42; с 1842 Строительное училище, с 1882 Институт гражданских инженеров). Размещалось в здании на Московском проспекте, 29. (см. Инженерно строительный… …   Санкт-Петербург (энциклопедия)

  • Училище глухонемых — (улица Дзержинского, 18), одно из старейших в России сурдопедагогических учебных заведений. Основано в 1806 в Павловске императрицей Марией Фёдоровной, размещалось в крепости Бип; с 1810 в Петербурге, на Выборгской стороне. С 1820 на Гороховой… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

  • Училище гражданских инженеров — Училище гражданских инженеров, название первого в России учебного заведения для подготовки инженеров строителей (1832—42; с 1842 Строительное училище, с 1882 Институт гражданских инженеров). Размещалось в здании на Московском проспекте, 29.… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»