-
1 училище
сschool, collegeавіаційне училище — aviation school; амер. flying school
професійно-технічне училище — trade school, vocational school
-
2 училище
-аучи́лище -
3 училище
uczyłyszczeс. -
4 училище
სასწავლებელი -
5 училище
oquv yurtu -
6 військове училище
-
7 духовне училище
-
8 морське училище
nautical school, naval school -
9 педагогічне училище
-
10 професійно-технічне училище
Українсько-англійський словник > професійно-технічне училище
-
11 юнкерське училище
-
12 профтехучилище
с скор. див. професійно-технічне училище -
13 ПТУ
(скор. від професійно-технічне училище) vocational technical school -
14 школа
szkołaж.початкова / вища / середня / вечірня школа — szkoła podstawowa / wyższa / średnia / wieczorowa
профтехучилище (ПТУ) / професійно-технічне училище — szkoła zawodowa
-
15 Гогоцький, Сильвестр Сильвестрович
Гогоцький, Сильвестр Сильвестрович (1813, Кам'янець-Подільський - 1889) - філософ, історик філософії та педагогіки. Закінчив Кам'янець-Подільське духовне училище, семінарію, Київську духовну академію (1837). Магістр богослов'я, докт. філософії та філології. З 1837 р. викладав в академії, з 1845 - в Київському ун-ті. Автор праць з історії філософії, педагогіки, низки статей в періодиці (полеміка з "українофілами" з приводу мови навчання в сільських школах). Головні ідейно-теоретичні джерела філософії Г. - православ'я і вчення Регеля, центральне питання в ній - взаємовідношення релігії та філософії, віри та розуму. В гегелівській філософії бачив "найгармонійніший відгомін думок" того часу. Захоплювався історією філософії та естетикою Гегеля (саме від нього перейнявся історизмом мислення). Гегельянство, раціоналістична тенденція наштовхувалась у Г. на надання першочергової ваги православ'ю. Він вважав, що "релігія займає не середнє місце (між мистецтвом та філософією), а "перше й останнє": нею починається, нею й завершується внутрішній розвиток людини Н. аголошував на думці, що звеличуючи державу, Гегель принижує людину і йде всупереч християнству. В "українському питанні" займав русофільські позиції.[br]Осн. тв.: "Огляд системи філософії Гегеля" (1860); "Філософський лексикон" В. 4 т. (1873).Філософський енциклопедичний словник > Гогоцький, Сильвестр Сильвестрович
-
16 Кониський, Георгій
Кониський, Георгій (1717, Ніжин - 1795) - укр. церковний і громадський діяч, філософ і письменник. Закінчив КМА (1743), постригся у ченці, од 1745 р. викладав курс поетики. Ввів правила силаботонічного віршування, написав драму-мораліте "Воскресіння мертвих...", яка стала зразком цього жанру в укр. літературі. У 1747 р. став префектом і професором філософії, викладав спершу курс перипатетичної філософії, та невдоволений її змістом, написав новий курс, який викладав у 1749 - 1751 рр. Останній з його філософських курсів, хоча й зберігає у своїй структурі характерні риси барокової схоластики, проте в ньому вже чітко простежується ранньопросвітницька орієнтація автора, що виявляється у насиченні цього курсу філософськими ідеями Ляйбніца, Вольфа, Декарта, Баумайстера, Коперника та ін Н. а посаді ректора Академії у 1751 - 1755 рр. К. викладав курс богословія, складений за Томою Аквінським, розробив новий статут Академії, де орієнтував на вивчення укр. та класичних мов, а також поглиблене вивчення мов європейських, античної культурної спадщини. Од 1755 р. К. - єпископ Могильовський. Перебуваючи у Білорусії, написав низку історичних праць, де аргументовано спростовував вимоги католиків та уніатів на білорус, землі. Всіляко сприяв поширенню й поглибленню освіти, публікував підручники й посібники, заснував у Могильові училище.[br]Осн. тв.: "Воскресіння мертвих" (1861); "Слова і речі" (1892). -
17 Ліницький, Петро Іванович
Ліницький, Петро Іванович (1839, Лебедин - 1906) - укр. філософ, представник укр. духовно-академічної філософії З. акінчив Охтирське духовне училище та Харківську духовну семінарію, магістр XXII курсу (1861 - 1865) КДА, од 1865 р. - викладач філософських наук у КДА, од 1867 р. - бакалавр, од 1869 р. - доцент, од 1871 р. - екстраординарний, з 1890 р. - засл. проф. філософії КДА. Протягом майже 20 років очолював кафедру історії філософії (од 1869 р.), а од 1887 р. - кафедру логіки та метафізики. Читав курси з історії філософії, логіки, педагогіки, метафізики. Філософський спадок вченого охоплює близько 20 фундаментальних праць та велику кількість статей, що упродовж 40 років постійно друкувалися в "Трудах КДА" та в богословсько-філософському часописі "Віра і розум", виходили окремими виданнями. Дотримувався ідеалістичних поглядів, які характеризувалися різко антипозитивістською спрямованістю та витлумаченням багатьох гносеологічних проблем у дусі кантіанства. При цьому доробок Л. важко приєднати до якоїсь певної та окремої традиції, позаяк його філософія була в своїй основі поєднанням різних філософських течій та тенденцій. На відміну від Юркевича, котрий центром суб'єктивності вважав серце, Л. наголошував роль розуму, не заперечуючи при цьому і значення серця в духовному і душевному світі людини. Його позиція є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму та дедуктивізму. Високо оцінював умогляд як основну форму пізнавальної діяльності. В поглядах на суспільство піддавав нещадній критиці теорію економічного детермінізму, великого значення надавав праву власності, при цьому не заперечував здатності соціалізму гармонізувати відносини між людьми, але наполягав на здійсненні спочатку інтелектуальної революції.[br]Осн. тв.: "Огляд філософських вчень" (1874); "Слов'янофільство та лібералізм" (1882); "Витончена література й філософія" (1893); "Основні питання філософії: Досвід системного викладу / Підручник для духовних академій" (1901).Філософський енциклопедичний словник > Ліницький, Петро Іванович
-
18 Новицький, Орест Маркович
Новицький, Орест Маркович (1806, с. Пилипи, Волинь - 1884) - укр. філософ, історик філософії, представник Київської школи філософського теїзму. Закінчив Острозьке духовне училище, Волинську семінарію, КДА (1831). Магістр богослов'я та словесних наук (дисертація: "Про духоборів"). Перший проф. філософії Київського ун-ту (1834 - 1850). Теїзм Н. мав ухил до гегельянства та слов'янофільства. Наріжний принцип світогляду Н. - христоцентризм; прихід Христа - найголовніша подія в історії людства, а вчення Христа - центр, з якого виходить (і в який сходиться) все багатоманіття суспільно-історичного життя (християнізовані громадянство, мораль, право, філософія, мистецтво і т.ін.) Р. елігія та філософія - два нероздільні полюси загальнолюдського духовного життя. Релігія живиться "переконаннями серця", філософія - поняттями розуму. Вважав релігію вищою від філософії, тому що перша єднає з Безумовним, друга - тільки мислить про нього; тому даремні намагання поставити знання на місце віри. Середньовіччя було єдністю релігії та філософії; Новий час - їх відокремленням; на часі - їх новий синтез. На думку Н., католицизм породив схоластику, протестантизм - нову філософію, на черзі - філософський синтез на основі православ'я, який повинен уникнути як сліпого підкорення розуму вірі, так і повного підпорядкування віри розумові.[br]Осн. тв.: "Про духоборів" (1832); "Про закиди, які роблять філософії в теоретичному і практичному відношеннях, їх чинності і важливості" (1837); "Про розум як вищу пізнавальну здатність" (1840); "Поступовий розвиток стародавніх філософських вчень у зв'язку з розвитком язичницьких релігій" (1860 - 1862).Філософський енциклопедичний словник > Новицький, Орест Маркович
См. также в других словарях:
Училище колонновожатых — Училище колонновожатых санкт петербургское и московское военные училища по подготовке колонновожатых (юнкеров, готовившихся в офицеры генерального штаба). Содержание 1 История Санкт Петербургского училища … Википедия
Училище олимпийского резерва по хоккею — Год основания 2012 Директор Николай Труфанов Студентов 50 Училище олимп … Википедия
УЧИЛИЩЕ — УЧИЛИЩЕ, училища, ср. Учебное заведение, школа. Военное училище. Педагогическое училище. Ремесленное училище. Высшее техническое училище. Реальное училище. (дорев.). Начальное училище. (дорев.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
УЧИЛИЩЕ — название ряда учебных заведений профессионально технических, средних специальных, высших (напр., Московское высшее техническое училище им. Н. Э. Баумана, высшее военное училище); в Российской империи некоторых общеобразовательных школ (одно ,… … Большой Энциклопедический словарь
Училище правоведения — Училище правоведения, привилегированное высшее юридическое закрытое учебное заведение для детей дворян. Основано в 1835 по инициативе М. М. Сперанского. Курс обучения 6 лет, с 1838—7 лет: 4 младших класса общеобразовательные с гимназической… … Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»
УЧИЛИЩЕ ЖИВОПИСИ — ВАЯНИЯ И ЗОДЧЕСТВА в Москве, возникло в 1832 как художественный кружок, с 1843 Училище живописи и ваяния, с 1866 после присоединения Дворцового архитектурного училища Училище живописи, ваяния и зодчества. В 1918 преобразовано во 2 е Свободные… … Большой Энциклопедический словарь
Училище олимпийского резерва №3 — Московское училище Олимпийского резерва №3 создано в июне 1992г. (преобразовано из филиала МУОР №1), сначала для трех спортивных отделений: плавание прыжки в воду фехтование общим количеством 103 человека. в 1998 г. открытие отделения синхронного … Википедия
училище — См … Словарь синонимов
Училище гражданских инженеров — название первого в России учебного заведения для подготовки инженеров строителей (1832 42; с 1842 Строительное училище, с 1882 Институт гражданских инженеров). Размещалось в здании на Московском проспекте, 29. (см. Инженерно строительный… … Санкт-Петербург (энциклопедия)
Училище глухонемых — (улица Дзержинского, 18), одно из старейших в России сурдопедагогических учебных заведений. Основано в 1806 в Павловске императрицей Марией Фёдоровной, размещалось в крепости Бип; с 1810 в Петербурге, на Выборгской стороне. С 1820 на Гороховой… … Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»
Училище гражданских инженеров — Училище гражданских инженеров, название первого в России учебного заведения для подготовки инженеров строителей (1832—42; с 1842 Строительное училище, с 1882 Институт гражданских инженеров). Размещалось в здании на Московском проспекте, 29.… … Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»
