Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

в+сказках

  • 1 вода

    вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.
    * * *
    вода́

    во́ды — мн. во́ди, род. п. вод

    Русско-украинский словарь > вода

  • 2 живой

    I. см. Жив.
    II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];
    2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];
    3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;
    4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].
    * * *
    живи́й; живу́щий

    в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти

    \живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту

    на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч

    Русско-украинский словарь > живой

  • 3 Котофей

    кот в сказках) пан Коцький. [Лисичка питає: «Що ти таке?» А він каже: «Я пан Коцький!» (Рудч.)].
    * * *
    фольк., шутл.
    пан Ко́цький, кота́р, -я

    Русско-украинский словарь > Котофей

  • 4 красота

    1) краса, (ласк. красонька), красота, (преимущ. лица) врода, ласк. вродонька, (поэтич.) ліпота; см. Краса. [Нащо-ж мені краса моя, коли нема долі? (Шевч.). Оповідання не сяє ніякою мистецькою красою (О. Пчілка). Крізь новеє люстронько виглядалася, сама своїй красоньці дивувалася (Чуб.). Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красоти дівоцької (Метл.). Дівчина чудової вроди (Грінч.). Царівна дивно-гарної уроди (Крим.). Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм (Греб.)]. -та природы - краса світова, краса природи. [Ваші очі веселить краса світова (Мирн.)]. -та слова, движений, тела - краса слова, рухів, тіла. -та душевная - краса душі. Блистать -той - пишати красою, вродою, красувати(ся). [І по смерті вона вродою пишала (Грінч.). Вічно красує там рожа чудесна (Л. Укр.). Весело йому, легенько, і світ йому красується (М. Вовч.)]. Вода -ты (в сказках) - красива вода. Придающий -ту - що надає, додає краси (вроди), окрасний. Эти одиноко стоящие деревья придают -ту всей окружающей местности - ці самітні дерева надають краси всій околиці;
    2) -та тысячная, бот. - см. Краса 2.
    * * *
    1) краса́, красота́; ( о внешности человека) вро́да
    2)

    красо́ты — (мн.: красивые места) красо́ти, -со́т

    Русско-украинский словарь > красота

  • 5 Лев

    1) зоол. Felis leo L. - лев (р. лева, мн. леви). [Але ви тихо, тихо йдіть, сліпого лева не будіть (Олесь)]. Лев (легендарный в сказках, архилев) - пролев, пралев, перелев. [Ти лев собі, а я пролев (Руданськ.). Ой ти лев, а я перелев (Чуб. II). Я каже - лев! - А я - пралев! (Чуб. II)]. Рыкание -ва - левовий рик;
    2) лев морской, Phoca vitulina L. - морський лев, срвн. Тюлень;
    3) лев муравьиный, Myrmeleon L. - лев мурашиний;
    4) астр. (созвездие, Leo major, Leo minor) - Лев великий, Лев малий;
    5) (монета) лев;
    6) (в перен. знач.) лев, джеґер (-ря), джиґун (-на); срвн. ещё Ловелас и Щёголь.
    * * *
    астр.
    Лев, род. п. Ле́ва

    Русско-украинский словарь > Лев

  • 6 лев

    1) зоол. Felis leo L. - лев (р. лева, мн. леви). [Але ви тихо, тихо йдіть, сліпого лева не будіть (Олесь)]. Лев (легендарный в сказках, архилев) - пролев, пралев, перелев. [Ти лев собі, а я пролев (Руданськ.). Ой ти лев, а я перелев (Чуб. II). Я каже - лев! - А я - пралев! (Чуб. II)]. Рыкание -ва - левовий рик;
    2) лев морской, Phoca vitulina L. - морський лев, срвн. Тюлень;
    3) лев муравьиный, Myrmeleon L. - лев мурашиний;
    4) астр. (созвездие, Leo major, Leo minor) - Лев великий, Лев малий;
    5) (монета) лев;
    6) (в перен. знач.) лев, джеґер (-ря), джиґун (-на); срвн. ещё Ловелас и Щёголь.
    * * *
    I зоол.
    лев, род. п. ле́ва

    морско́й \лев — морськи́й лев

    муравьи́ный \лев — энтом. мураши́ний лев

    II
    ( денежная единица в Болгарии) лев, род. п. ле́ва

    Русско-украинский словарь > лев

  • 7 мёртвый

    1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);
    2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.
    * * *
    1) прил. ме́ртвий

    лежа́ть мёртвым грузом — лежати ме́ртвим капіта́лом

    2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий

    Русско-украинский словарь > мёртвый

  • 8 меч

    1) меч и міч (р. меча); (с узким лезвием) (меч-) кінчак (-ка). [Голий як міч, гострий як бритва (Номис). Висить міч тиранський і над вами (Грінч.). О, слово! будь мечем моїм (Олесь)]. Меч-кладенец - см. Кладенец 1. Меч-самосек (в сказках) - меч-самосік, меч- самобієць (-бійця). Быть под Дамокловым -чом - бути під Дамокловим мечем (фам. під обухом, під довбнею). [Не було як і говорити під цензурною довбнею (Єфр.)]. Огнём и -чом - огнем і мечем. Предать всё огню и -чу - пустити все під огонь і меч; спустити на пожар (на огонь) і під меч положити; людей мечем посікти, а добро з (за) димом пустити; огнем спалити і кіньми стоптати. Повинную голову (покорной головы) и меч не сечёт - покірної голови і меч не бере;
    2) меч-рыба, зоол. Xiphias gladius L. - мечоніс (-носа), меч-риба, мечник;
    3) (созвездие) Меч (р. Меча).
    * * *
    меч, -а

    Русско-украинский словарь > меч

  • 9 превращать

    превратить
    1) кого, что во что - обертати, обернути кого, що на кого, на що, в кого, в що и ким, чим, повертати, повернути, перевертати, перевернути кого, що на кого, на що и в кого, в що, перетворювати и перетворяти, перетворити кого, що в кого, в що и на кого, на що, зміняти, змінити, зводити, звести що в що и на що; (волшебством, колдовством) перекидати, перекинути кого ким, чим, кого в кого, в що, перечаровувати, перечарувати кого на кого, на що, злицьовувати, злицювати кого в кого, в що, (во множ.) пообертати, поперевертати, поперетворювати, позміняти, поперекидати, поперечаровувати и т. д. кого, що ким, чим, в кого, в що и на кого, на що. [Як людей лихії чари в мертвий камінь обертали (Л. Укр.). Князьку будівлю обернули в хлів (Куліш). Політична система обернула ввесь світ у всесвітню федерацію торгово-промислових спілок (Л. Укр.). Ні вбити, ні на овечку повернути вільне слово ще нікому не щастило (Н. Рада). Нащо-б нам перевертати себе на звірят (Куліш). Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся і жінку перекинув, зробилися людьми (Осн. 1862). Кажуть, були такі чарівники, що вміли перечарувати дівку на кобилу або на кицьку (Звин.). Кішку злицював на чудо у дівчину (Біл.-Нос.)]. Землетрясение -ло город в груду камней - землетрус обернув місто в купу грузу. Война -ла страну в пустыню - війна обернула край у пустиню. Пленных -щали в рабов - бранців повертали на рабів. -тить зло в добро - перетворити зло на добро. -тить сырую этнографическую массу в сознательную нацию - перетворити сирову етнографічну масу в свідому націю (Єфр.). -щать огонь в воду - обертати, перетворяти огонь в [на] воду. Мороз -тил воду в лёд - мороз обернув, повернув воду в [на] лід. -тить в ничто - обернути (повернути) в ніщо, в нівець, перевести на нівець, на ніщо, повернути в неістніння. -тить кого в дурака - зробити кого дурнем, пошити кого в дурні. -тить в пепел - на попіл повернути, спопелити що. -тить в камень - в камінь обернути, скаменити и скам'янити що. [Там така баба-яга, що хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить (Манж.)];
    2) -щать, -тить именованные числа в простые, арифм. - обертати, обернути, перевертати, перевернути, (во множ.) пообертати, поперевертати іменовані (мірні) числа в прості. [17.216 вершків обернути у верстви (Кониськ.)];
    3) см. Переворачивать;
    4) (слова, смысл: извращать) перекручувати, перекрутити, переиначувати, переиначити, (во мн.) поперекручувати, попереиначувати (слова, зміст, розуміння). Превращённый -
    1) обернутий и обернений у що и на що, чим, повернутий и повернений, перевернутий и перевернений, перетворений, змінений в що и на що; (посредством волшебства, колдовства) перекинутий ким, чим, перечарований на кого, на що, злицьований в кого, в що. [Він був обернений у вола і сім літ жив серед диких звірів (Л. Укр.)];
    2) арифм. - обернений, перевернений, (во множ.) пообертані, поперевертані;
    3) перекручений, переиначений.
    * * *
    несов.; сов. - преврат`ить
    ( в кого-что) перетво́рювати, перетвори́ти (в кого-що, на кого-що), оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти (на кого-що, в кого-що, ким-чим) (в сказках, суеверных представлениях фольк.) перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти, переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти (на кого-що, в кого-що, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > превращать

  • 10 превращаться

    превратиться
    1) обертатися, обернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, повертатися, повернутися в кого, в що и на кого, на що, перевертатися, перевернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, перетворюватися и перетворятися, перетворитися, перероблятися, переробитися, змінятися, змінитися, перемінятися, перемінитися в кого, в що и на кого, на що, ставатися, статися ким, чим; (вырождаясь, приходя в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися на що, зіходити, зійти на що. [В сумне стогнання обертались речі (Куліш). Плач повернувся на радощі (О. Лев.). Хай те дитяче товариство повернеться тепер у побратимство (Мирн.). Народ наш міцно державсь своєї предківської віри і не хотів на поляків перевертатися (Єфр.). Австрія має перетворитися на демократичну державу - спілку національностей (Грінч.). Молоко за одну ніч переробилося в сир (Звин.). Скажи каменеві сьому, щоб стався хлібом (Єв.)]. Многолюдный и богатый край -тился в пустыню - великолюдна й багата країна обернулася (повернулася, перетворилася) в (на) пустиню, звелася на пустиню. Мечта -тилась в действительность - мрія перетворилася в (на) дійсність. -ться в камень - обертатися (обернутися) в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти. [Бодай не вернулось, в камінь обернулось (Рудан.)]. Вода -тилась в пар - вода обернулася в пару. [Вода може дати велику користь і не обертаючись в пару (Кониськ.)]. Снег -щается в воду - сніг обертається в воду. Личинка -щается в мотылька - лялечка обертається в метелика, перетворюється, переміняється в (на) метелика. -титься в силу (переносно) - вирости в силу. [В Єгипті вони, множачись серед муки, могли вирости в силу й забрать увесь край в свої руки (Франко)];
    2) (оборачиваться) перекидатися, перекинутися, перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися ким, чим и в кого, в що, на кого, на що, скидатися, скинутися ким, чим, перемітуватися, переметнутися в кого, в що и ким, чим, перемінятися, перемінитися, злицьовуватися, злицюватися в кого, в що, (во множ.) поперекидатися, поперевертатися, пообертатися и т. д. ким, чим и в кого, в що. [Чорт перекинувсь чоловіком (Манж.). От відьма знов перевернулась у сороку (на сороку) (Звин.). Обернися порося на карася (Номис)]. Оборотень, упырь -тился в волка - перевертень, упир перекинувсь (перевернувся, обернувся, скинувся, переметнувся) вовком (у вовка, на вовка), перемінився (змінився) в вовка.
    * * *
    несов.; сов. - преврат`иться
    (в кого-что) перетво́рюватися, перетвори́тися (в кого-що, на кого-що), оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися (на кого-що, в кого-що, ким-чим); ( переходить) перехо́дити, перейти́ (у що); (в сказках, суеверных представлениях фольк.) перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися, переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися (на кого-що, в кого-що, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > превращаться

  • 11 Кащей

    и Кощей
    1) (об очень костлявом) кощій (-щія), сухорлявий як кістяк;
    2) (в сказках) Костей, цар-Костей, Кощій (-щія), Кощей (-щея). -щей бессмертный - Кощій (Костей) безсмертний;
    3) (скупец) скнара, скупердя, скупердяга, скупиндя;
    4) лихвар (-ря); см. Ростовщик.

    Русско-украинский словарь > Кащей

  • 12 Начиныш

    начинок (-нку); (о человеке) черевань (-ня), (о ребенке) череванчик, опецьок (- цька), (в сказках) телесик; срв. Бутуз.

    Русско-украинский словарь > Начиныш

  • 13 Несмеян

    несмішко, несміюн (-на), (в сказках ещё) несміян (-на).

    Русско-украинский словарь > Несмеян

См. также в других словарях:

  • Токи в сказках — (или гумна) медные, серебряные и золотые встречаются в сказках русских, болгарских, чешских, словацких, греческих в связи с мотивами о змее и бабе яге. Главный Т. собственно медный; другие появляются в силу излюбленного сказочного троения или… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Ныне про татарское счастье только в сказках слыхать. — Ныне про татарское счастье только в сказках слыхать. См. НАРОД ЯЗЫК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • В сказках все есть, да в руках ничего нет. — В сказках все есть, да в руках ничего нет. См. ПРОСЬБА СОГЛАСИЕ ОТКАЗ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Бывает свинка золотая щетинка, да в сказках. — Бывает свинка золотая щетинка, да в сказках. См. РОД ПЛЕМЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Ледяные хоромы в сказках. — На льду не строятся. Ледяные хоромы в сказках. См. ТОЛК БЕСТОЛОЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • На думе, что под дымом; на сказках, что на салазках. — На думе, что под дымом; на сказках, что на салазках. См. ЯЗЫК РЕЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Имена действующих лиц в баснях, сказках, пьесах —      В баснях, сказках, драматических и некоторых других произведениях названия действующих лиц, выраженные нарицательными именами, пишутся с прописной буквы, например: проказница Мартышка, Осёл, Козёл да косолапый Мишка затеяли сыграть квартет… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Имена действующих лиц в баснях, сказках, пьесах —      В баснях, сказках, драматических и некоторых других произведениях названия действующих лиц, выраженные нарицательными именами, пишутся с прописной буквы, например: проказница Мартышка, Осёл, Козёл да косолапый Мишка затеяли сыграть квартет… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • «Великорусс в своих песнях, обрядах, обычаях, верованиях, сказках, легендах и т. п.» — ВЕЛИКОРУСС В СВОИХ ПЕСНЯХ, ОБРЯДАХ, ОБЫЧАЯХ, ВЕРОВАНИЯХ, СКАЗКАХ, ЛЕГЕНДАХ и т. п. (мат лы, собр. и привед. в порядок П. В. Шейном. СПб., 1898 1900. Т. 1. Вып. 1 2) фундамент. издание, одно из самых значит. по объему (б. 2500 текстов), вобравшее… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • Исландские сказки — Изображение Повелительницы горы  национальной персонификации Исландии из книги Йоуна Аурнарсона «Исландские сказки и сказания». Исландские сказки  прозаические устные рассказы о вымышленных персонажах ислан …   Википедия

  • Русская литература — I.ВВЕДЕНИЕ II.РУССКАЯ УСТНАЯ ПОЭЗИЯ А.Периодизация истории устной поэзии Б.Развитие старинной устной поэзии 1.Древнейшие истоки устной поэзии. Устнопоэтическое творчество древней Руси с X до середины XVIв. 2.Устная поэзия с середины XVI до конца… …   Литературная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»