-
1 отлёживаться
отлежаться1) відлежуватися, відлежатися. -ваться прсле болезни - від[ви]лежуватися після х(в)ороби. Лентяй -вается от дела - ледар (-ря) (ледащо) відлежується від роботи;2) (о недошлых плодах) улежуватися, улежатися; см. Вылёживаться 2. Отлежалый -1) (отёрплый) від[об]лежаний, пере[на]лежаний (напр., нога, рука);2) (о плодах) влежаний (-ні груші, яблука).* * *несов.; сов. - отлеж`аться1) відле́жуватися, відле́жатися; ( вылёживаться) виле́жуватися, ви́лежатися2) ( о недозрелых плодах) уле́жуватися, улежа́тися, виле́жуватися, ви́лежатися -
2 долежать
-ся долежати, -ся, (о многих) подолежуватися, (о доспевающих сорванных плодах) влежуватися, влежатися. Долежавшийся - долежаний, (о плодах) влежаний.* * *см. долёживать -
3 морщина
зморш[щ]ка, морш[щ]ка и морш[щ]ок (-ш[щ]ка), (редко морщина), морщі (-щів, мн.), брижі (-жів, мн. редко в ед. ч. брижа). [Дві зморшки глибокі виразно лягли впоперек лоба (Грінч.). На виду такі зморщки вже, як у мене (Павлогр.). На виду у неї чимало брижів, але ще бадьорна (Сл. Гр.). Хазяйки наші дві - одна стара, у таких морщках і морщах, що й не сказати (М. Вовч.). Високе чоло з глибокою морщиною між очима (Стор.). Керсетку тобі погано пошито: уся в зморшках, а на мені як улита - ані зморщечки, ані брижика (Богодух.)]. Разглаживать -щины - вигладжувати (розгладжувати, розморщувати) зморшки и т. п. -ны на платье - змор[щ]ки (брижі, збори) на убранні. Лоб в -нах - чоло (лоб) у зморш[щ]ках. Изрытый -ми - поритий зморш[щ]ками, (образно) поораний покарбований зморш[щ]ками; срв. Морщинистый. [Лице худе, порите зморшками (Мирн.). З воза виставилося покарбоване обличчя бабусі (Мирн.)]. Покрываться, покрыться -ми - укриватися, укритися зморш[щ]ками (брижами), морщитися, з[по]морщитися; (о плодах) морхнути, поморхнути. [І чоло тобі нехай зморщиться (Рудан.)]. Покрытый -ми - укритий зморш[щ]ками (брижами), з[по]морщений, побрижений; (о плодах) поморхлий.* * *змо́ршка -
4 вызревать
вызреть достигати, достигти, спіти, виспіти, доспівати, доспіти, достоювати, - ся, достояти. [Ще груші не достояли, не рви]. Вызрелый - достиглий, стиглий, доспілий, поспілий.* * *несов.; сов. - в`ызретьвизріва́ти, ви́зріти; (о плодах, хлебах) доспіва́ти, доспі́ти, достига́ти, достигнути и дости́гти, несов. спі́ти, спілі́ти -
5 вылёживаться
вылежаться1) вилежуватися вилежатися;2) (о плодах) влежуватися, влежатися. [Грушки терпкі, та як улежаться - будуть дуже добрі]; (о зерновом хлебе) злежуватися, злежатися. Вылежавшийся - вилежалий, влежаний. [Влежані грушки].* * *несов.; сов. - в`ылежаться1) виле́жуватися, ви́лежатися2) ( о фруктах) уле́жуватися, уле́жатися, виле́жуватися, ви́лежатися -
6 дозревать
дозреть достигати, достиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, (реже) постигати, постигти, доспівати, доспіти, достояти, -ся. [Не зривайте яблук, бо зелені ще, хай достоять]. Дозревать, дозреть от лежания (о сорванных фруктах) - долежувати, долежати, улежуватися, улежатися, (о многом) повлежуватися. [Гарно садовина наша повлежувалася].* * *несов.; сов. - дозр`етьдозріва́ти, дозрі́ти; (о плодах, хлебах) доспіва́ти, доспі́ти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти и мног. подостига́ти, несов. спі́ти, спілі́ти -
7 долёживать
несов.; сов. - долеж`атьдоле́жувати, долежа́ти; ( о сорванных плодах) уле́жуватися, улежа́тися -
8 дряблый
1) щуплий, миршавий [Щупла дитина. Щупле деревце. Увесь він якийсь миршавий], плюскний [Один гірок твердий, а всі плюскні], в'ялий, прив'ялий, зів'ялий [В'яла риба. Зів'яла редька], (о дереве, раст., овощах) трухлий, трухлявий;2) (рыхлый, скважистый) пухкий, дірчастий. [Пухка земля. Дірчастий камінь].* * *1) ( утративший свежесть) прив'я́лий, зів'я́лий, плю́склий; ( о плодах) тру́хлий, трухля́вий2) (ноздреватый, рыхлый) дірча́стий, ніздрюва́тий, ніздря́стий, пухки́й3) перен. кво́лий -
9 дрябнуть
дряблеть щуплявіти, миршавіти, прив'ядати, прив'ялюватися, трухніти, трухлявіти, трухнути. [Сюди сонце мало доходить, уся городина пощуплявіла. Старішає вона, і на виду вже прив'ялилася. Млію я, трухне моє серце (Г. Барв.)].* * *в'я́нути, прив'яда́ти; ( о плодах) тру́хнути, трухля́віти, диал. плю́скнути -
10 завязываться
завязаться1) зав'язуватися, зав'язатися, (петлёй) запетльовуватися, запетлюватися и т. д.; см. Завязывать; (платком) запинатися, зап'ястися, завиватися, завинутися (хусткою);2) (о плодах) в'язатися, зав'язатися, пов'язатися, витися, повитися у пуп'янки. [Мої огірочки густо в'язалися. Ой, вийтеся, огірочки, у зелені пуп'яночки (Пісня)];3) (о деле) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися. [Справа розпочалася]. -вается общий разговор - починається (нав'язується) спільна розмова.* * *несов.; сов. - завяз`аться1) зав'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, зав'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся и мног. позав'я́зуватися; зашмо́ргуватися, -гуюся, -гуєшся, зашморгну́тися; ув'я́зуватися, ув'яза́тися; пов'я́зуватися, пов'яза́тися2) зав'я́зуватися, зав'яза́тися; почина́тися, поча́тися, -чне́ться3) зав'я́зуватися, зав'яза́тися и мног. позав'я́зуватися; (несов.: без указания на начало действия) в'яза́тися -
11 зардеть
и Зардеться зашарі[и]тися, зачервонітися; (загореться) зайнятися, розпалатися (- лаюся, -єшся) и розпалитися (-люся, -лишся), спаленіти, зажеврітися, (о плодах, ягодах) зашарі[и]ти(ся), зачервоніти(ся). [Я цілуватиму вустонька гожі, щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі (Л. Укр.). Гафійка зашарилась вся, навіть поночі видко було (Коцюб.). Зайнялися гори (Олесь). Дарка спаленіла (Л. Укр.). Пухкенькі щічки так і зажеврілись (Тесл.). Зачервонілася, як та квіточка (Куліш)]. -деться чем (разгореться, вспыхнуть) - спалахнути, запалати, розпалитися чим. Его взгляд -делся ревностью, ненавистью - його погляд спалахнув (запалав) ревнощами, (з)ненавистю. Зардевшийся - зашарілий, спаленілий, зачервонілий, зажеврілий.* * *зашарі́ти, зашарі́тися; ( покраснеть) зачервоні́ти, зачервоні́тися, почервоні́ти, зажевріти, заже́врітися, розже́врітися, розже́вріти; ( вспыхнуть румянцем) зайня́тися, -йму́ся, -йме́шся, спалені́ти, запаші́ти -
12 зрелый
1) (спелый в прям. и перен. знач.) стиглий, достиглий, спілий, доспілий, дозрілий, дійшлий. [Стиглі червоні вишні (Н.-Лев.). Достиглі жита (Франко). Виявив себе дозрілим художником і майстром слова (Єфр.)]. -лые плоды - достиглі (достояні) овочі, доспіла садовина;2) (возмужалый) дійшлий, дохожалий, дорослий, до[по]спілий, дозрілий, (диал.) здоровий; см. Возмужалый. [Дохожалая дівчина. В дозрілому віці (Єфр.). Не старе мре, а поспіле (Номис)]. -лый возраст - дорослий, дозрілий вік, дійшлий вік. [Входить помалу рід людський і в вік дорослий (Єфр.)]. Умом не -лый - на розум не спілий, розумом не дійшлий;3) (основательно обдуманный) добре розважений. По -лом размышлении - по добрій (зрілій) розвазі, по добрім намислі.* * *зрі́лий; ( дозрелый) дозрі́лий; (о людях, их возрасте) дійшлий; ( противоположный юному) му́жній; (о плодах, хлебах) спі́лий, поспі́лий, дости́глий, сти́глий, ви́спілий, доспі́лий -
13 зреть
смотреть)I. дивитися, глядіти, на кого, на що, (в поэзии) з(д)ріти (зрю, зриш) на що, на кого, кого, що, (созерцать) споглядати на що и що; см. Глядеть. [Не зрять Бога над собою (Шевч.). Предки наші зріли, як кров'ю плинули річки (Самійл.)].II. Зреть -1) (спеть) стигнути, достигати, доходити, спіти, до[по]співати, виспівати, (редко, в песнях) зріти; см. Спеть, Дозревать. [Ой з-за гори вітер віє - калина не спіє (Чуб. V). І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє (Метл.)]. Хлеб -ет - хліб стигне, доспіває. Яблоки - ют - яблука достигають, доходять;2) (достигать развития) доспівати, (о человеке) доходити зросту, розуму, доспілого розуму. Нарыв -ет - болячка набирає. Мысль, ум -ет - думка, розум доходить розвитку, виспіває. У меня давно -ет одна мысль - в мене давно зростає (наспіває) одна думка.* * *I( достигать зрелости) зрі́ти; ( дозревать) дозріва́ти; (о плодах, хлебах) спі́ти, достига́ти, сти́гнути, спілі́тиII1) ( видеть) ба́чити; зріти, здрі́ти2) ( смотреть) диви́тися, -влю́ся, -вишся; зрі́ти -
14 изобиловать
чем рясніти чим, бути багатим на що, мати вдозвіль, здобіль чого; см. Избыточествовать. [Турецькі ринки рясніють нашим людом українським (Куліш). Дія одбувається мляво й рясніє випадковими пригодами (Єфр.). Україна багата на хліб]. Этот лес -лует дичью - цей ліс багатий на дичину, в цьому лісі дичини густо. Изобилующий чем, в знач. прил. - рясний чим, багатий на що, достатній на що.* * *(чем) бу́ти бага́тим (на що, чим); (о плодах, перен.) рясні́ти (чим); (о буйном росте и перен.) буя́ти (чим) -
15 кора
1) (на дереве) кора, корина, кориця, ум. кірка, коринонька, (диал. соб.) кір'я (Вхр.), (на липе и некот. других деревьях) луб (-бу), соб. луб'я. [Ой вербо, вербо, вербице, на тобі дубова кориця (Харк.). На яворі коринонька (Сл. Гр.)]. Дубовая толчёная -ра у кожевников - здубиця. Очищать, очистить от -ры - корувати, обкорувати, обкорити. [Ті стяте (срубленное) дерево корують (Франко)]. Засохнуть в виде -ры - прикоріти, заскориніти. [Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш (Чернігівщ.)]. Ледяная -ра - крига, заледа. Покрываться ледяной -рой (о воде) - зашерхати, сов. зашерхнути (слегка) пришерхати, пришерхнути. -ра гололедицы - шкурка від ожеледи (Свидн.). Земная -ра - кора земна. -ра цементная - кора цементова;2) (на драгоц. камнях) накип (-пу);3) (на плодах) шкурка, (твёрдая) шкаралу[ю]ща, шкарупа, (на струпе и ране) шкурина, скорина; см. Корка. Струп покрылся -рою - струп заскоринів (Кон.). -ра невежества, огрубения - шкаралуща темноти, здичавіння.* * *земна́я \кора — геол. земна́ кора́
\кора [больши́х полуша́рий] головно́го мо́зга, мозгова́я \кора — анат., фиоиол. кора́ [вели́ких півку́ль] головно́го мо́зку, мозкова́ кора́
-
16 косточка
1) (ум. от Кость) кістка, кістонька, кісточка, мн. кістки, -точки (-чок), кості (- тей). [Болить мене голова, болять мене кості (Пісня)]. Барская -чка - панська кістка. Перемывать -чки кому - переминати, перетирати кого на зубах. Слуховые -чки - слухові кісточки;2) (птичья, рыбья) кістка, кісточка;3) (в плодах) кісточка, зеренце, кістка, камінець (-нця). [Сливи геть ізбіжать, а в мисці зостануться кістки (Звин.). Сливу з'їв, а камінець кинув (Сл. Гр.)];4) (в теле под кожей) хрупка, камінець (-нця);5) (в счётах) кружалка, кружальце, кісточка.* * *1) уменьш.-ласк. и пр. кі́сточка2) бот. кі́сточка; каміне́ць, -нця́ -
17 крепкий
(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].* * *міцни́й, крі́пкий и кріпки́й; (сильный, выносливый) си́льний, ду́жий, цупки́й -
18 крупнеть
(о зёрнах, плодах) буйнішати, доріднішати; (о живых существах) більшати, (о владениях: укрупняться) збільшуватися.* * *бі́льшати -
19 маслинный
-линовый1) (о дереве) маслиновий, оливовий, оливний, оливковий. [Шумить верховіття оливного гаю (Крим.). Попелясті дикі оливкові дерева (Н.-Лев.)];2) (о плодах) маслиновий, олив(к)овий.* * *см. маслиновый -
20 мат
плетёнка)I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].II. Мат -1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).* * *I шахм.и пр. мат, -аII( половик) ма́та; ма́ткаIII(матовость; шероховатость) мат, -уIVVкрича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м ма́том — несамови́то (кри́ком) кричати, репетува́ти, крича́ти [як] на живі́т
( брань) матюки́, -кі́в, лихослі́в'я
См. также в других словарях:
МУК 4.1.2907-11: Определение остаточных количеств прогексадиона-кальция в воде, почве, плодах и соке яблок методом высокоэффективной жидкостной хроматографии — Терминология МУК 4.1.2907 11: Определение остаточных количеств прогексадиона кальция в воде, почве, плодах и соке яблок методом высокоэффективной жидкостной хроматографии: 9.1. Определение прогексадиона в воде К 50 см3 воды прибавляют 25 мм3… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
О ПЛОДАХ И ЯГОДАХ — Тип блюда: Вторые блюда Категория: Абрикосы Рецепт приготовления … Энциклопедия кулинарных рецептов
Определение прогексадиона в почве и плодах яблок — 9.3. Определение прогексадиона в почве и плодах яблок В коническую колбу вместимостью 250 см3 помещают (10 ± 0,1) г образца и экстрагируют 50 см3 смеси метанола с 1 М серной кислотой в соотношении 9:1 в ультразвуковой бане в течение 15 мин. Массу … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Налет на плодах и листьях — Налет на плодах сливы, на винограде, на ягодах можжевельника, на листьях многих растений очень резко бросается в глаза; в других случаях он далеко не так ясен, но вообще Н. является весьма распространенным в растительном царстве. В большинстве… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Налет на плодах — сливы, на винограде, на ягодах можжевельника, на листьях многих растений очень резко бросается в глаза; в других случаях он далеко не так ясен, но вообще Н. является весьма распространенным в растительном царстве. В большинстве случаев вещество Н … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Дерево смотри в плодах, человека в делах. — Дерево смотри в плодах, человека в делах. См. СУЩНОСТЬ НАРУЖНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Рижанка (Рыжий - в плодах этого растения содержится 30-44% — Тип блюда: Категория: Время приготовления (минуты): 30 Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | | | | | | | | | | … Энциклопедия кулинарных рецептов
Содержание сока в цитрусовых плодах — 15. Содержание сока в цитрусовых плодах Отношение массы сока к массе лабораторной пробы цитрусовых плодов, выраженное в процентах Источник: СТ СЭВ 4908 84: Плоды цитрусовые свежие. Термины и определения … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
МУК 4.1.1213-03: Определение остаточных количеств Азоксистробина (ICI A 5504) и его геометрического изомера (R-230310) в воде, почве, в плодах огурцов, томатов, ягодах винограда, в зерне и соломе зерновых колосовых культур методом высокоэффективной жидкостной хроматографии — Терминология МУК 4.1.1213 03: Определение остаточных количеств Азоксистробина (ICI A 5504) и его геометрического изомера (R 230310) в воде, почве, в плодах огурцов, томатов, ягодах винограда, в зерне и соломе зерновых колосовых культур методом… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
зреть (о плодах) — ▲ сформироваться ↑ зрелый, плод растения зреть. зрелый. созревать. созревший. вызревать. спеть. спелый. поспевать. поспевший. выспевать. наливаться. наливной (# яблочко). перезреть. перезрелый. незрелый. недозрелый. недозревший. переспеть.… … Идеографический словарь русского языка
Лекарственные растения — I Лекарственные растения являются источником получения лекарственного сырья. В качестве лекарственного сырья используют высушенные, реже свежесобранные части (листья, траву, цветки, плоды, семена, кору, корневище, корни) лекарственных растений.… … Медицинская энциклопедия