Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

вінакур

  • 1 дымить

    1) (испускать дым) (стр. зал.) - диміти (-млю, -миш; пр. вр. димів, -іла), (сов.) надиміти, куріти (-рю, -риш; пр. вр. курів, -іло), (сов.) накуріти; (о лампе) чадіти, начадіти. [Піч димить. Дрова почали диміти. Таке то паливо кляте: тільки курить. Дрова куріли (сов. накуріли)]. Лампа дымит - лямпа чадить (коптит); (производить дым) (действит. зал.) димити (-млю, димиш; пр. вр. димив, -ила), (сов.) надимити, курити (-рю, куриш; пр. вр. курив, -ила), (сов.) накурити. [Кинь люльку! Не дими! - Чого ти в кімнаті жарівнею димиш?]. -мить трубкой, папиросой - пихкати, пахкати, попих(к)увати [Позакурювали махоркою, ходять, пихкають (Тесл.). Попих(к)ують із люльок]; сов. в. - надимити, накурити;
    2) (выкуривать, подкуривать) викурювати [Викурювати лиса, гадюку = дымить лису, змею], підкурювати [Підкурювати бджіл = дымить пчёл]; сов. в. - викурити, підкурити. [Ой, одрізала да русої коси, козака підкурила].
    * * *
    дими́ти, димі́ти; ( куриться) кури́ти, курі́ти, кури́тися; ( папиросой) чади́ти

    Русско-украинский словарь > дымить

  • 2 накуривать

    накурить
    1) чем - накурювати, накурити, накаджувати, накадити, (чем.-л. благовонным ещё) напахувати, напахати, (о мног.) понакурювати, понакаджувати, понапахувати чим; (табаком) накурювати, накурити, (попыхивая) напа[и]хкувати, напа[и ]хкати, напакати, (о мн.) понакурювати, понапа[и]хкувати (тютюном). [Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! (Харківщ.)];
    2) (водки, смолы и т. п.) гнати, виганяти, вигнати, накурювати, накурити, викурювати, викурити, (о мног.) понакурювати, повикурювати (горілки, дьогтю). [Вигнав десять відер горілки (Сл. Ум.)];
    3) (столбы) обпалювати, обпалити, (о мног.) пообпалювати комлі (в стовпів);
    4) (о снеге, сов.) накурити, намести, нахурделити;
    5) (набахвалить, сов.) напустити туману кому и на кого, нахвалитися, нахизуватися;
    6) см. Накутить. Накуренный -
    1) накурений, накаджений, напаханий, понакурюваний, понакаджуваний, понапахуваний; накурений, понакурюваний, напа[и ]хканий, напаканий;
    2) вигнаний, накурений, викурений, пона[пови]курюваний. -ться -
    1) накурюватися, накуритися, понакурюватися; бути накурюваним, накуреним, понакурюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) - а) (табаку) напалюватися, напалитися, накурюватися и (редко) накурятися, накуритися тютюну, (насосаться) насмоктатися, натягнутися тютюну, (попыхивая) напа[и]хкатися, напакатися (тютюном и тютюну, з люльки). [Кури, кури, накуряйсь (Грінч. III). Та як натягнувсь того тютюну, то так одразу і очманів (Яворн.)]; б) (благоуханно курясь) накуритися; в) (тлея с дымом) накуритися, накуріти.
    * * *
    несов.; сов. - накур`ить
    1) наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. понаку́рювати; (сов.: трубкой, папиросой) напали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. понапа́лювати, -люю, -люєш, насмали́ти, -смалю́, -сма́лиш, начади́ти, -джу́, -диш, накади́ти, -каджу́, -ка́диш
    2) ( добывать перегонкой) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, накури́ти и мног. понаку́рювати

    Русско-украинский словарь > накуривать

  • 3 напылить

    1) на что, во что - напорошити, накурити, напилити, (о мног.) понапорошувати, понакурювати, понапилювати на що, в що. -лить на книги - напорошити на книжки. Ветром -лило в комнаты - вітром напорошило до покоїв;
    2) (поднять пыль) збити пил (порох, куряву), напорошити, накури[і]ти, напилити. [Вівці збили таку куряву, що й світа не видно (Мирг.). Одійдіть, бо я тут накурів, - замітав мітлою (Звин.)];
    3) (пустить пыль в глаза) ману пустити (напустити), туману напустити (о мног. понапускати) кому и на кого;
    4) (накричать) нагаласувати, нарепетувати, (нагорячиться) нагарячитися. Напылённый - напорошений, накурений, напилений. -ться -
    1) напорошитися; бути напорошеним, понапорошуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) напорошитися, накури[і]тися, напилитися; попокури[і]ти, попопилити (досхочу); назбиватися куряви, попозбивати куряву и т. п.; срв. Пылить.
    * * *
    I напыл`ить
    напили́ти, напороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, накурі́ти, -рю́, -риш
    II техн.
    напили́ти (метал на пластик)

    Русско-украинский словарь > напылить

  • 4 нагонка

    1) (действие) - а) наганяння, оконч. нагнання; б) наздоганяння, (з)доганяння, наганяння, оконч. наздогнання, (з)догнання, нагнання; в) набивання, натягання, оконч. набиття (-ття), натягнення;
    2) накурювання, викурювання, оконч. накурення и накуріння, викурення. Срв. Нагонять 1 - 3 и 6;
    2) (работа по своему качеству) - а) (об обручах) набиття. -ка обручей не хороша - обручі погано набито (понабивано); б) (о шипах, ободьях) натягнення.
    * * *
    I
    наганя́ння, набива́ння, набиття

    \нагонка ка обруче́й — набивання (набиття́) обручі́в

    II охотн.
    наганя́ння

    Русско-украинский словарь > нагонка

  • 5 накапчивать

    накоптить
    1) (о продуктах) накопчувати, накоптити, (зап.) навуджувати, навудити, (о мног.) понакопчувати, понавуджувати що и чого. [Накоптили гусей (Сл. Ум.)];
    2) (стекло) задимлювати, задимити, підкурювати, підкурити, (о мног.) позадимлювати, попідкурювати що. [Задимив скло над лямпою і став дивитися на сонце (Київ)]. Лампа -тила - лямпа накуріла (надиміла, начаділа). Накопчённый -
    1) накопчений, навуджений, понакопчуваний, понавуджваний;
    2) задимлений, підкурений, позадимлюваний, попідкурюваний. -ться -
    1) накопчуватися, накоптитися, понакопчуватися; бути накопчуваним, накопченим, понакопчуваним и т. п.;
    2) задимлюватися, задимитися, позадимлюватися; бути задимлюваним, задимленим, позадимлюваним и т. п.;
    3) (вдоволь, сов.) накоптитися, навудитися, (о мног.) понакопчуватися, понавуджуватися.
    * * *
    несов.; сов. - накопт`ить
    1) нако́пчувати, накопти́ти, -пчу́, -пти́ш; (мяса, рыбы диал.) наву́джувати, наву́дити, -джу, -диш
    2) (сов.: напустить копоти) накопти́ти; ( с угаром) начади́ти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > накапчивать

  • 6 накуриваться

    несов.; сов. - накур`иться
    1) наку́рюватися, -рююся, -рюєшся, накури́тися, -курю́ся, -ку́ришся
    2) страд. несов. наку́рюватися; наганятися, нагонитися, наку́рюватися

    Русско-украинский словарь > накуриваться

  • 7 напыление

    напорошення и напорошіння, накурення и накуріння, напилення; срв. Напылить 1.
    * * *
    техн.
    напилювання; напилення

    Русско-украинский словарь > напыление

  • 8 Надымление

    1) надимлювання, накурювання, напихкування, напахкування, оконч. надимлення, накурення и накуріння;
    2) продимлювання, прокурювання, оконч. продимлення, прокурення и прокуріння. Срв. Надымлять.

    Русско-украинский словарь > Надымление

  • 9 Надымлять

    надымить
    1) (напускать дыму) надимлювати и надимляти, надимити, накурювати, накурити, (только при неодуш. субъекте) надиміти, накуріти, (о лампе) начадювати, начадіти, (трубкой, папиросой ещё) напихкувати, напихкати, напахкувати, напахкати, (ирон.) накаджувати, накадити, (о мног. или во мн. местах) понадимлювати, понакурювати, поначадювати, понапихкувати, понапахкувати; срв. Дымить 1. [Як надимлять з папірос, так просто дихати трудно (Кониськ.). Накурила димом (Сл. Гр.). Лямпа начаділа (Київщ.). О, вже накадили цигарками, що аж з душі верне (Сл. Ум.)];
    2) (пускать пыль в глаза) пускати, пустити, напускати, напустити ману (туману) на кого, (набахвалить) нахвалитися, нахизуватися;
    3) (продымлять) продимлювати и продимляти, продимити, прокурювати, прокурити кого, що. Надымлённый -
    1) надимлений, накурений, понадимлюваний, понакурюваний;
    2) продимлений, прокурений. -ться -
    1) (стр. з.) надимлюватися, бути надимлюваним, надимленим, понадимлюваним и т. п.;
    2) (продымляться) продимлюватися и продимлятися, продимитися и продиміти, прокурюватися, прокуритися и прокуріти, (о мног.) попродимлюватися, попрокурюватися.

    Русско-украинский словарь > Надымлять

  • 10 винокур

    вінакур, -ра муж., броваршчык, -ка муж.

    Русско-белорусский словарь > винокур

См. также в других словарях:

  • накуражиться — накур ажиться, жусь, жится …   Русский орфографический словарь

  • накурить — накур ить, ур ю, урит …   Русский орфографический словарь

  • накуриться — накур иться, ур юсь, урится …   Русский орфографический словарь

  • НАКУРИВАТЬ — НАКУРИВАТЬ, накурить где чем; | что или сколько, чего; наполнять дымом, напускать пахучего пару, душистого чаду. Не накуривайте смолкою, а велите накурить уксусом. Накурили табаком, что и дышать нельзя. | Накуривать столбы, обжигать комли,… …   Толковый словарь Даля

  • Убайдаллах аль-Махди — عبيد الله المهدي 1 й Халиф Государства Фатимидов 909   934 …   Википедия

  • куран — курна накур ракун …   Краткий словарь анаграмм

  • горелочникъ — вінакур, броваршчык …   Старабеларускі лексікон

  • обсад — [15/0] Общий накур. Что это тут за обсад? Жаргон наркоманов …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»