-
1 вільний
1) ( не поневолюваний) free; (незалежний тж.) independent2) (нічим не обмежений, безперешкодний) free, unrestricted, unconstrainedвільний слухач — auditor, irregular student, external student
3) ( незайнятий) free; disengaged; ( вакантний) vacant; ( яким не користуються) unused4) ( про час дозвілля) free; spareвільний час — free time, time off, spare time
5) ( не керований) freeвільний політ аерок. — free flight
6) (неточний, суб'єктивний) free, looseвільний переклад — free ( loose) translation
7) ( довільний) free8) ( невимушений) free, easy; ( фамільярний) familiar9) ( упевнений - про володіння чимось) proficient, masterly; (іноземною мовою тж.) fluent10) ( про одяг) loose, loose-fitting11) ( від - позбавлений чогось) free (of)12) хім. free, uncombined13) фіз. free, unboundвільний електрон — free ( unbound) electron
14) мат.вільний член — free ( constant) term
15) спорт.16)вільний каменяр іст. — Freemason
вільний слухач — outsider, unattached student
-
2 auditor
n1) ревізор, контролер звітності2) вільний слухач (у навчальному закладі)* * *n1) ревізор, контролер звітності2) юp. аудитор3) вільний слухач ( у навчальному закладі); слухач, присутній у залі -
3 chamber-deacon
-
4 externe
1. n1) прихожий учень (школи); не пансіонер2) екстерн, вільний слухач3) позаштатний працівник4) лікар, який не живе при лікарні5) сторонній, стороння особа2. adj1) зовнішній2) сторонній3) поверховий, показний* * *I n1) прихожий учень ( школи); не пансіонер; екстерн, вільний слухач2) позаштатний співробітник; лікар, який не живе при лікарні; амбулаторний хворийII = external, III, IV, V -
5 non-collegiate
1. nвільний слухач; студент, не прикріплений до певного коледжу2. adj1) не прикріплений до певного коледжу, (про студента)2) що не має коледжів (про університет)* * *I nвільний слухач; студент ( університету), не прикріплений до ( певного) коледжуII a1) не прикріплений до ( певного) коледжу ( про студента)3) який відстає від університетського рівня (про викладання, наукову роботу) -
6 auditor
n1) ревізор, контролер звітності2) юp. аудитор3) вільний слухач ( у навчальному закладі); слухач, присутній у залі -
7 non-credit
nпроходження курсу навчання без заліку* * *a; сл. -
8 вольнослушатель
вільний слухач.* * *ві́льний слуха́ч (-а) -
9 audit
1. n1) перевірка, ревізія (балансу тощо)2) рел. страшний суд2. v1) перевіряти (звітність тощо); ревізувати2) відвідувати курс вільним слухачем (у коледжі)* * *I n1) перевірка, ревізія (балансу, звітності)2) регулювання рахунків між землевласником, орендарем3) кoм. опитування споживачівII v1) перевіряти (бухгалтерські книги, звітність; проводити ревізію; ревізувати)2) відвідувати курс ( у коледжі) як вільний слухач -
10 extern
-
11 audit
I n1) перевірка, ревізія (балансу, звітності)2) регулювання рахунків між землевласником, орендарем3) кoм. опитування споживачівII v1) перевіряти (бухгалтерські книги, звітність; проводити ревізію; ревізувати)2) відвідувати курс ( у коледжі) як вільний слухач -
12 chamber-deacon
n; іст. -
13 externe
I n1) прихожий учень ( школи); не пансіонер; екстерн, вільний слухач2) позаштатний співробітник; лікар, який не живе при лікарні; амбулаторний хворийII = external, III, IV, V -
14 non-collegiate
I nвільний слухач; студент ( університету), не прикріплений до ( певного) коледжуII a1) не прикріплений до ( певного) коледжу ( про студента)3) який відстає від університетського рівня (про викладання, наукову роботу) -
15 Аристотель Стагірит
Аристотель Стагірит (384, Стагір - 322) - давньогрецьк. філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). В 367 - 347 рр. - в Академії Платона, спершу як слухач, пізніше - як викладач. Вихователь Александра Македонського. Першим з мислителів Античності здійснив спробу дати наукове обґрунтування філософії та філософське обґрунтування наук. Філософію А.С. поділяв на теоретичну, або умоглядну, мета якої - знання задля знання; практичну - знання для діяльності; пойєтичну, творчу - знання заради творчості. Теоретична поділяється на фізичну, математичну і першу ("теологічну") філософію. Фізична філософія, за А.С., вивчає те, що існує "окремо" і рухається; математична - те, що не існує "окремо" (тобто абстракції) і нерухоме; перша, або власне філософія ("Софія"), - те, що існує "окремо" й нерухоме. До практичної філософії А.С. зараховував етику і політику, а до пойєтичної - риторику та поетику. При цьому теоретична філософія за своїм значенням цінніша порівняно з практичною й пойєтичною, а софійна - й щодо інших галузей теоретичної філософії. Першу філософію А.С., яка отримала пізніше назву "Метафізика", можна поділити на загальну метафізику, яка вивчає суще як таке і його атрибути самі по собі, та часткову метафізику ("теологічна філософія"), предмет якої - "нерухомий вічний перший двигун". Основу онтології А.С. складають: категоріальний аналіз сущого; каузальний - субстанції; модальний - співвідношення можливості й реальності. На відміну від категоріального, каузальний аналіз спрямований у А.С. вже не на суще загалом, а лише на субстанційне суще, на з'ясування першооснов чи "причин субстанції", в якості яких постають: 1) матеріальна причинаматерія; 2) формальна причина - морфе, форма, ейдос, або щосьність, сутність; 3) джерело руху, створююча першооснова; 4) мета, "те, заради чого". Базовою в А.С. є кореляція матерії й форми, матеріальної та формальної причин, при провідній ролі останньої; рушійна ж і цільова причини можуть і збігатися (особливо в живій природі) з формальною. А.С., всупереч Платону, вважав, що форма, ейдос існує не як щось окреме щодо відповідної множини утворень, а в самій множині, як певний спільний предикат цих утворень, зафіксований у слові. Матерія постає тут як чиста можливість, потенція речі; форма - як реалізація такої можливості; рух - як процес переходу від потенції до дійсності, актуалізація матерії через її втілення в конкретних речах. Чільне місце в філософській системі А.С. посідає, за обсягом, "фізична філософія", розроблена в діапазоні від з'ясування першооснов природи і руху через космологію, теорію елементів до біологічних трактатів і праці, засновної для психології. Як і в Платона, етика й політика в системі А.С. утворюють цілісну "філософію про людське", предметом якої є практична діяльність і поведінка. Етика, за А.С., має справу з "правильною нормою" поведінки, зумовленою соціально і, на відміну від положень теоретичної науки, недедукованою й не всезагальною. Він визначає вище людське благо як щастя (евдемонію), але не всяке, а тільки доброчинне, добре. Евдемонічний пік щастя досягається за дотримання споглядального життя, тобто в заняттях філософією. Вчення А.С. про політичне мистецтво (політіке техне) охоплює сферу економічних, соціальних і правових установ та етику - в розширеному її тлумаченні. Поліс А.С. розглядає як природне утворення, людину відповідно - як "тварину політичну" Р. оль держави А.С. вбачав передусім у вихованні гідних громадян, духовний світ і практичну життєдіяльність яких визначала б доброчинність (арете). Аналізуючи форми державної влади, він виокремлює три позитивні форми правління (монархію, аристократію та політію), які можуть трансформуватися у три відповідні їм негативні форми - тиранію, олігархію та крайню демократію. Вчення А.С. є одним з етапів не лише античної, а й світової філософії. Його ідеї донині зберігають життєздатність, впливаючи не лише на філософський лексикон, а й на стилістику наукового мислення.[br]Осн. тв.: "Фізика"; "Про виникнення і знищення"; "Про небо"; "Про виникнення тварин"; "Про частини тварин"; "Про душу".І. Бойченко
См. также в других словарях:
слухач — а/, ч. 1) Той, хто слухає кого , що небудь. 2) Той, хто навчається, є студентом навчального закладу. || Той, хто підвищує свої знання в гуртках, на курсах, у постійно діючих семінарах і т. ін.; учасник постійно діючого семінару, член гуртка і т.… … Український тлумачний словник
Стародуб, Татьяна Сергеевна — Стародуб Татьяна Сергеевна Стародуб Тетяна Сергіївна … Википедия