-
1 dateless
adj1) недатований; без дати2) нескінченний; вічний; одвічний, споконвічний; незапам'ятний3) амер., розм. незайнятий* * *I a1) недатований, без дати2) нескінченний, вічний, віковічний; незапам'ятнийII a2) нескінченний3) давній, існуючий з незапам'ятних часів4) непідвласний часу, вічний5) незайнятий; який не має партнера -
2 dateless
I a1) недатований, без дати2) нескінченний, вічний, віковічний; незапам'ятнийII a2) нескінченний3) давній, існуючий з незапам'ятних часів4) непідвласний часу, вічний5) незайнятий; який не має партнера -
3 hoary
adj1) сивий, сивоволосий, покритий сивиною2) старий, старезний3) стародавній; віковий, віковічний, одвічний4) білий; сірувато-білого кольору5) пліснявий, цвілий6) бот. покритий білим пушком* * *['hxːri]a1) сивий, сивоволосий, з сивим волоссям2) стародавній, віковий3) застарілий; який приївся, набрид; заяложений4) білий; сірувато-білого кольору5) цвілий6) бoт. покритий білим пушком -
4 year-long
adj1) що триває цілий рік; річний2) тривалий; що триває роки -
5 eternal
-
6 peremptory
імперативний, владний, безапеляційний, беззастережний, остаточний, безумовний; віковічний; догматичний, доктринерський- peremptory day
- peremptory declaration
- peremptory defence
- peremptory defense
- peremptory exception
- peremptory mandamus
- peremptory paper
- peremptory plea
- peremptory requirement
- peremptory rule -
7 eval
-
8 secular
1. n1) священнослужитель, що належить до білого духовенства2) заст. мирянин2. adj1) що відбувається раз за сто років, столітній2) книжн. одвічний, віковий, вічнийsecular fame — вічна слава, слава у віках
3) світський, мирський; нецерковний4) що виступає проти церковної освіти5) земний6) неодухотворенийthe secular arm — іст. світський суд
the secular bird — міф. птах фенікс
* * *I n1) священнослужитель, який належить до білого духівництва2) мирянинII a1) світський, мирський, нецерковний3) земний, який належить цьому світові5) який відбувається раз у сто років; віковий; споконвічний6) acтp., фiз. секулярний -
9 uncomfortable
[ʌn'kʌmf(ə)təb(ə)l]adj1) незру́чний; неза́ти́шнийuncomfortable chair — незру́чний стіле́ць
uncomfortable position — незру́чне стано́вище
2) що відчува́є незру́чність (нія́ковість)she felt uncomfortable — вона́ почува́ла себе́ нія́ково
См. также в других словарях:
віковічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
віковічний — (який існує протягом багатьох віків) вічний, споконвічний, безсмертний, віковий, правічний … Словник синонімів української мови
віковічний — [в’і/ков’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
віковічний — а, е. Який живе, існує протягом багатьох віків. || Який триває віками. || Який існуватиме, триватиме завжди, вічно. || Який існує споконвіку … Український тлумачний словник
вічний — 1) (який не має початку й кінця), передвічний, віковічний, безвічний 2) (який не зникає, не перестає існувати; який існуватиме, триватиме довго, завжди), довічний, навічний, неминущий, віковічний, повічний, безсмертний, невмирущий (перев. про… … Словник синонімів української мови
відвічний — (який існує з найдавніших часів), споконвічний, одвічний, прадавній, правічний, віковічний, вічний, віковий, багатовіковий, вікодавній, прастарий, предвічний, довічний, безвічний, предковічний; первісний (який існує від самого початку) Пор.… … Словник синонімів української мови
споконвічний — I (який існує з найдавніших часів), одвічний, відвічний, прадавній, правічний, віковічний, віковий, багатовіковий, вікодавній, прастарий, предвічний, довічний, предковічний, передвічний; первісний, первозданний (який існує з самого початку) Пор.… … Словник синонімів української мови
віковічність — ності, ж. Абстр. ім. до віковічний … Український тлумачний словник
віковічно — Присл. до віковічний … Український тлумачний словник
віковістий — віковічний, давній [III] … Толковый украинский словарь
комічний — а, е. 1) Пройнятий комізмом; який викликає сміх, смішний. || у знач. ім. комі/чне, ного, с. Те, що викликає сміх. 2) Власт. комедії (у 1 знач.). 3) Власт. комікові (у 1 знач.) … Український тлумачний словник