-
41 tribunal
n1) суд, трибунал2) місце судді (на судовому засіданні)3) комісія з питань звільнення від військової повинності* * *n1) суд; трибуналtribunal of commerce — комерційний суд, суд торгових справ
the tribunal of public opinion — суд громадської думки! before the tribunal of conscience перед судом совісті
to appear /to be brought/ before a tribunal — з'явитися перед судом
3) icт. комісія звільнення від призову в армію -
42 vassalage
n1) іст. васальна залежність2) збірн. васали3) залежність, рабство; рабська підлеглість* * *n.1) іст. васалітет; васальна залежність; to hold land іn vassalage володіти леном; васали3) залежність, підпорядкування; mental vassalage духовне рабство -
43 villeinage
n іст.1) кріпосний стан, кріпацтво; кріпосна залежність3) рабство, рабська залежність; повна підлеглість* * *іст. -
44 smart-money
n1) компенсація за каліцтво2) відступне, відступні гроші3) викуп за звільнення від військової повинності -
45 compulsionist
-
46 feu
[fjuː]n; діал.; юр.1) володіння землею з орендною платою зерном або грошима замість виконання військової повинності2) земля, орендована на певних умовах -
47 socage
n; іст.ленний селянський хутір, володіння яким покладало на його власника певні повинності на користь феодала -
48 socman
n; іст.селянин, який орендує землю на основі ленної повинності -
49 vassalage
n.1) іст. васалітет; васальна залежність; to hold land іn vassalage володіти леном; васали3) залежність, підпорядкування; mental vassalage духовне рабство -
50 откупя
-
51 отбывать
отбыть1) (работу, повинность) відбувати, відбути що (повинності, відбутки). [Відбувати військову службу. Відбув панщину]; (исполнять) справляти, справити що. [Справив свою роботу і пішов]. -вать наказание - відбувати (сов. відбути) кару; (эпитимию) покутувати, спокутувати;2) від'їздити и від'їжджати, від'їхати. [Полпред від'їхав до Лондону]. См. Уехать;3) от чего, что - см. Уклоняться, Отлынивать, Отделываться. Два раза молоду не быть, а смерти не отбыть - двічі молодим не бути, а смерти не збути(ся). -вать чем - відбуватися чим. Ложью не -дешь - брехнею не відбудешся. Отбытый - відбутий, справлений. Отбывший - вибулий. -ться - відбуватися, відбутися.* * *несов.; сов. - отб`ыть1) від'їжджа́ти и від'їзди́ти, від'ї́хати ( уезжать); ( отходить) відхо́дити, відійти́; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́2) (повинность, обязанность) відбува́ти, відбу́ти -
52 военен
вое́н|ен прил., -на, -но, -ни Militär-, Kriegs-; военен лекар Militärarzt m; военен преврат Militärputsch m; военна повинност Militärpflicht f; военно положение Kriegszustand m. -
53 всеобщ
всео́бщ прил. allgemein; всеобща военна повинност Allgemeine Wehrpflicht f; Предизвиквам всеобщо одобрение Allgemeine Zustimmung hervorrufen; всеобщо избирателно право Allgemeines Wahlrecht n. -
54 Militärdienstpflicht
Militä́rdienstpflicht f o.Pl. военна повинност. -
55 alodial
adj юр. свободен от повинност и данъци ( за недвижими имоти). -
56 azofra
f задължителна трудова повинност. -
57 hacendera
f ост. обществена повинност. -
58 prestación
f 1) даване, заемане; оказване (услуга); 2) съдействие; 3) задължение; prestación personal трудова повинност; 4) данък; 5) pl удобства, екстри; prestación de crédito предоставяне на кредит; prestación de juramento полагане на клетва; prestación por invalidez икон. пенсия за инвалидност; prestación por maternidad икон. детски надбавки. -
59 affectation1
f. (du lat. médiév. affectatus "destiné, affecté") 1. предназначение, определяне; 2. воен. назначаване на някакъв пост; affectation1 spéciale назначаване на запасняк на административна служба; affectation1 de défense гражданска повинност ( използване на мобилизирани запасняци в цивилни служби). -
60 conscription
f. (bas lat. conscriptio "conscrit") воен. 1. вписване в наборен списък; военна повинност; 2. набор.
См. также в других словарях:
повинност — същ. задължение, дълг същ. тегоба, тежест, ангария … Български синонимен речник
конскрипція — ї, ж., військ., заст. У низці європейських країн до запровадження загальної військової повинності – набирання чоловіків до армії на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва … Український тлумачний словник
конскрипція — Конскрипція, конскрибування: виклад [41] перепис [16;46 1;46 2;II] перепис населення, набір чоловіків в армію на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва; список, висновок, опис, перепис [44 1] перепис, опис, список… … Толковый украинский словарь
Чернобаевский район Черкасской области — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Чорнобаевский район — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
ангарія — ї, ж. 1) У Стародавньому Римі та середньовічних державах Західної Європи – візницька та деякі інші відробіткові повинності. 2) Загарбання воюючими державами у своїх портах торговельних суден нейтральних країн для використання їх у воєнних цілях … Український тлумачний словник
відкуповувати — ую, уєш і відкупля/ти, я/ю, я/єш, недок., відкупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. відку/плять; док., перех. 1) Перекуповувати в когось щось раніше ним придбане. 2) За певну плату звільняти когось від якої небудь повинності, обов язку тощо. || заст. За… … Український тлумачний словник
відкуповуватися — уюся, уєшся і відкупля/тися, я/юся, я/єшся, недок., відкупи/тися, уплю/ся, у/пишся; мн. відку/пляться; док. 1) За певну плату звільнятися від якоїсь повинності, обов язку тощо. || заст. Одержувати волю через викуп. 2) перен. Виходити зі скрутного … Український тлумачний словник
підпомічники — і/в, мн. Незаможна, позбавлена козацьких привілеїв частина українського козацтва у 18 ст., яка виконувала такі самі повинності, як і посполиті, але вдвоє менші … Український тлумачний словник
примус — I у, ч. Натиск із чийогось боку; примушування. || Зусилля над собою. || Зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом, незалежно від бажання. || Натиск, обумовлений законом. •• З при/мусу а) силуючи себе; вимушено; б) без бажання,… … Український тлумачний словник