-
1 повинность
1 (денежные, натуральные и т. д.) повинність (-ности), відбуток (-тку), (обычно натуральная) відбуток (-тку), відбуча, відбуч[т]ка, (денежная) податок (-тку), мн. податки, оплатки. [Люди панів не слухають, повинности не одбувають (Грінч.). Коли прогресивний податок буде заведений, то одбутків більше падатиме на людей заможних (Єфр.). Ні податку, ні одбутку ніякого (Куліш). Ми за їх громадою платимо поземельне і всі відбутки відбуваємо (Грінч.)]. Общественные -ности - громадські повинності, -ські відбутки. Городские -ности - міські податки (оплатки). Трудовая -ность - трудова повинність. Воинская, рекрутская -ность - військова повинність, воєнний відбуток (Куліш), рекрутчина, некрутство. Повозная -ность - возове (-вого). [Возове одбудеш]. Подлежащий воинской -ности - що підлягає (належний) військовій службі (повинності). Отбывать -ности - повинності, відбутки відбувати. [Не повинні ми за неї викупа платити та відбутки відбувати (Грінч.)]. Отбыть -ности (натуральные) - відбутки відбути. Принести -ность (повинную) - см. Повинная;2) (нравственная) - см. Обязанность, Долг.* * *пови́нність, -ності; відбу́ток, -тку; ( общинная) ист. ша́рварок, -рку -
2 исполнять
исполнить 1 а) что - виконувати, виконати, чинити, учинити, робити, зробити, сповняти (зап. повнити), сповнити, виповняти, виповнити, (точно) певнити, спевнити що, (до конца) (зап.) доконувати, доконати чого; б) (исправлять) правити, справляти, справити що (якесь діло); в) (отбывать) відбувати, відбути що (різні повинності); г) (осуществлять) здійснювати, здійснити, справджувати, справдити що; д) (держать, соблюдать) додержувати и держати, додержати що и чого (напр. закон, постанови и закону, постанов). [Цю величну ролю наше письменство і по сей день виконує (Єфр.). Перед цілим світом він не побоїться виконати присуд (Грінч.). Він спитав, чи я закон сповняю й не грішу? (Л. Укр.). Не зламати прийшов я, а сповнити (закон) (Єв.). Коли-б Господь сповнив моє жадання (Куліш). Своє діло правив: коли треба подзвонить, свічки посвітить (Кон.). Вони справляли незмірної ваги громадську функцію (Єфр.). Не можна не справити його наказу (Кон.). Співали дуже серйозно, наче одбували якусь святу повинність (Крим.). Отецький заповіт справдив я чесно (Куліш). Розказ (приказание) мій учиніте, вигубіть всі діти в мойому царстві (Чуб. III). Доконавши сего діла, робітники подалися геть (Франко)]. -нять, -нить приговор постановление, приказ, долг, поручение и т. д. - виконувати, виконати присуд, постанову, наказ, обов'язок, доручення и т. д. -нять служебные обязанности - виконувати службові обов'язки. -нять намерение - виконувати, здійснювати намір. -нять заповеди - виконувати, чинити, справляти, сповняти заповіді, заповіти. [Вони-ж твою заповідь чинили (Св. П.)]. -нять, -нить обещание, слово - виконувати, виконати, справляти, справити, справджувати, справдити обіцянку, слово, (сдержать) додержувати, додержати, доконати обіцянки, слова [Рабини справили свою обіцянку (Кон.). Вже де достав, то достав, а свого слова додержав (Н.-Лев.). Справдити обітницю поспішайсь (Грінч.)]. Не -нять обещания - не додержувати обіцянки, (насм.) робити з губи халяву. -нить пьесу - виконати п'єсу. -нить угрозу - здійснити, справдити погрозу. -нить условие - виконати умову. -нять обычай, обряды - виконувати, справляти звичаї, обряди, (с оттенк. сохранять, блюсти) додержувати, пильнувати звичаїв, обрядів. - нять, -нить чью-л. волю, желание - уволяти (-ляю, -ляєш), уволити (-лю, -лиш), чинити, учинити, робити, зробити, виконувати, виконати чию волю, бажання. [Мати й не подумала вволяти синову волю (Крим.). Вволіть мою волю в останній цей час (Грінч.). І він отсе тепер вволив мої бажання (Самійл.). Чини-ж мою волю (Шевч.). Вчиніть мою волю (Липовеч.). Ой, ви чумаченьки, ой, ви молоденькі, зробіть мою волю (Пісня)]. -нять, -нить повинности - відбувати, відбути повинності (відбутки);2) чем (наполнять) сповняти, сповнити, виповняти и виповнювати, виповнити чого и (реже) чим; срвн. Наполнять. [Сповнив їх серце мудрощами (Св. П.). Смуток сповнив ваше серце (Св. П.)]. Исполняемый - виконуваний, справлюваний, здійснюваний, справджуваний, додержуваний. Исполненный -1) виконаний, справлений, відбутий, здійснений, справджений, сповнений, спевнений; додержаний; (о воле, желании ещё) уволений, учинений. Это будет -нено в точности - це буде виконано достотно. Это не может быть -нено - цього не можна виконати, зробити; це не здійсненна річ;2) чем - сповнений, виповнений, повний чого и (реже) чим. [Душа його була сповнена поезії (Крим.)]. -ный скорби, радости - сповнений скорботи, радости.* * *I исполн`ятьнесов.; сов. - исп`олнитьвико́нувати, ви́конати; справля́ти, спра́вити, сов. спе́внити; ( осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти, спра́вджувати, спра́вдити и справди́ти; (просьбу, желание) уважа́ти, ува́жити; ( волю) уволя́ти, уво́лити; (сов.: о долге) учини́ти (учиню́, учи́ниш)II несов.; сов. - исп`олнитьвре́менно \исполнять ня́ть обя́занности — тимчасо́во вико́нувати обо́в'язки
(чем, чего - на полнять) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити (чим, чого), випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити (чим); (охватывать - о чувствах, мыслях) пройма́ти, пройня́ти, -йме́ (чим) -
3 affranchise
відпускати на волю; звільняти ( від повинності) -
4 draft dodger
= draft evader особа, яка ухиляється від призову на військову службу ( або від відбування військової повинності) -
5 draft evasion
ухилення від призову на військову службу, ухилення від відбування військової повинності -
6 peonage
іст. примусове відбування трудової повинності на погашення боргу ( зобов'язання) -
7 Selective Service System
-
8 national service obligation
державна повинність; військовий обов'язок; зобов'язання військової повинностіThe English-Ukrainian Dictionary > national service obligation
-
9 compulsionist
-
10 feu
1. n юр.1) плата за орендовану землю замість виконання військових зобов'язань2) орендована земля (на певних умовах)2. vздавати землю в оренду на певних умовах* * *[fjuː]n; діал.; юр.1) володіння землею з орендною платою зерном або грошима замість виконання військової повинності2) земля, орендована на певних умовах -
11 socage
n; іст.ленний селянський хутір, володіння яким покладало на його власника певні повинності на користь феодала -
12 socman
n; іст.селянин, який орендує землю на основі ленної повинності -
13 tribunal
n1) суд, трибунал2) місце судді (на судовому засіданні)3) комісія з питань звільнення від військової повинності* * *n1) суд; трибуналtribunal of commerce — комерційний суд, суд торгових справ
the tribunal of public opinion — суд громадської думки! before the tribunal of conscience перед судом совісті
to appear /to be brought/ before a tribunal — з'явитися перед судом
3) icт. комісія звільнення від призову в армію -
14 vassalage
n1) іст. васальна залежність2) збірн. васали3) залежність, рабство; рабська підлеглість* * *n.1) іст. васалітет; васальна залежність; to hold land іn vassalage володіти леном; васали3) залежність, підпорядкування; mental vassalage духовне рабство -
15 villeinage
n іст.1) кріпосний стан, кріпацтво; кріпосна залежність3) рабство, рабська залежність; повна підлеглість* * *іст. -
16 smart-money
n1) компенсація за каліцтво2) відступне, відступні гроші3) викуп за звільнення від військової повинності -
17 compulsionist
-
18 feu
[fjuː]n; діал.; юр.1) володіння землею з орендною платою зерном або грошима замість виконання військової повинності2) земля, орендована на певних умовах -
19 socage
n; іст.ленний селянський хутір, володіння яким покладало на його власника певні повинності на користь феодала -
20 socman
n; іст.селянин, який орендує землю на основі ленної повинності
- 1
- 2
См. также в других словарях:
повинност — същ. задължение, дълг същ. тегоба, тежест, ангария … Български синонимен речник
конскрипція — ї, ж., військ., заст. У низці європейських країн до запровадження загальної військової повинності – набирання чоловіків до армії на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва … Український тлумачний словник
конскрипція — Конскрипція, конскрибування: виклад [41] перепис [16;46 1;46 2;II] перепис населення, набір чоловіків в армію на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва; список, висновок, опис, перепис [44 1] перепис, опис, список… … Толковый украинский словарь
Чернобаевский район Черкасской области — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Чорнобаевский район — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
ангарія — ї, ж. 1) У Стародавньому Римі та середньовічних державах Західної Європи – візницька та деякі інші відробіткові повинності. 2) Загарбання воюючими державами у своїх портах торговельних суден нейтральних країн для використання їх у воєнних цілях … Український тлумачний словник
відкуповувати — ую, уєш і відкупля/ти, я/ю, я/єш, недок., відкупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. відку/плять; док., перех. 1) Перекуповувати в когось щось раніше ним придбане. 2) За певну плату звільняти когось від якої небудь повинності, обов язку тощо. || заст. За… … Український тлумачний словник
відкуповуватися — уюся, уєшся і відкупля/тися, я/юся, я/єшся, недок., відкупи/тися, уплю/ся, у/пишся; мн. відку/пляться; док. 1) За певну плату звільнятися від якоїсь повинності, обов язку тощо. || заст. Одержувати волю через викуп. 2) перен. Виходити зі скрутного … Український тлумачний словник
підпомічники — і/в, мн. Незаможна, позбавлена козацьких привілеїв частина українського козацтва у 18 ст., яка виконувала такі самі повинності, як і посполиті, але вдвоє менші … Український тлумачний словник
примус — I у, ч. Натиск із чийогось боку; примушування. || Зусилля над собою. || Зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом, незалежно від бажання. || Натиск, обумовлений законом. •• З при/мусу а) силуючи себе; вимушено; б) без бажання,… … Український тлумачний словник