відігратися

см. відіграватися

см. обіграватися

см. розграватися

гратися; ашых ойун алай ойналыр эди в бабки грали так СМ.

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

1. n звич. pl

1) стрибок; скік

2) веселощі

2. v

стрибати, скакати, пустувати, гратися

* * *

1. n

1) стрибок, скік

2) жарт, веселощі

2. v

1) гратися, пустувати; стрибати, скакати (про дітей, молодих тварин)

2) махати (віялом)

3) крутити, вертіти, виляти (хвостом)

4) амер., розм. обшукувати (людину)

5) амер. відбирати, красти (під час обшуку)

* * *

1) стрибок

2) жарт, веселощі

1) гратися, стрибати (про дітей, молодих тварин)

2) махати ( віялом); махати, виляти ( хвостом)

1. n

1) веселощі, пустощі

2) весела гра

2. adj

пустотливий; моторний; веселий

3. v

1) гратися; пустувати

2) веселити, розважати

* * *

1) веселощі; жвавість

2) витівка, пустощі

3) весела гра

1. n орн.

жайворонок

2. v

пустувати, гратися, бавитися

* * *

1. n

1) спорт; спортивні ігри

2) pl спортивні змагання

3) полювання; рибна ловля

4) розвага; гра; забава, утіха; жарт

5) витівка; каверза

6) посміховисько; об'єкт кепкування (жартів, глузування)

7) розм. молодець

8) амер., розм. (азартний) гравець; болільник

9) розм. спортсмен

10) фат, франт, хлюст

11) біол. мутація; різновид; відхилення від нормального типу

2. v

1) розм. виставляти напоказ; хизуватися

2) пустувати; гратися

3) жартувати; кепкувати; глузувати (з — with)

4) займатися спортом (спортивними іграми, полюванням)

5) розважатися, веселитися, бавитися

6) розтринькувати, марнотратити (гроші)

7) біол. давати мутацію

* * *

1) спорт, спортивні ігри; pl спортивні змагання

2) любительське полювання, рибний лов

3) забава, розвага, гра

4) жарт, витівка; глузування, кепкування

5) посміховисько, об'єкт жартів, кепкувань

6) cл. спортсмен; людина, яка володіє моральними якостями, що властиві хорошому спортсмену

7) молодчина; відмінний хлопець; друг, приятель

8) cл. азартний гравець (у карти, на перегонах)

9) cл. чепурун, франт; гульвіса

1) виставляти напоказ; хизуватися ( чим-небудь)

2) гратися

3) ( with) жартувати, висміювати

4) займатися спортом, спортивними іграми, полюванням, т. п.

5) тринькати, витрачати; смітити (грошима; часто sport away)

1. n

1) розпусниця; рідк. розпусник

2) пустунчик (про дитину)

2. adj

1) довільний; безвідповідальний; безглуздий; безпричинний

2) розбещений, розпусний

3) мінливий, непостійний (про вітер тощо)

4) буйний, бурхливий

5) перен. багатий, щедрий; надмірний

6) поет. пустотливий; норовливий

7) грайливий, жвавий, моторний

8) недисциплінований, розпущений

3. v

1) розпусничати

2) буйно розростатися

3) поет. пустувати, гратися

4) поводитися по-звірячому; насильничати

* * *

1) розпусник

2) мазун, бешкетник (про дитину, тварину)

1) довільний, необгрунтований; безглуздий; безпричинний

2) плотський, хтивий; icт. розпусний

3) мінливий, непостійний (про вітер, настрій)

4) буйний, бурхливий

5) пoeт. пустотливий, примхливий ( про дитину); жвавий, грайливий ( про тварину)

1) розпутствувати, розпусничати

2) дуже розростатися

3) пoeт. пустувати

4) ( with) грати ( чимось); марнувати ( wanton away)

5) звірствувати; чинити насильство

отыграться відіграватися, відігратися. [Учора дуже був програвся, а сьогодні пощастило відігратися]. -ваться словами шутками - відбуватися, збуватися словами, жартами.

* * *

несов.; сов. - отыгр`аться