-
1 відчути
-
2 відчувати
= відчути1) ( сприймати органами чуття) to feel, to have a sensation (of)відчувати біль — to feel/have a pain
відчувати огиду — to loathe, to recoil, to revolt
2) ( інтуїтивно угадувати) to feel, to sense, to perceive3)відчувати задоволення — to experience/feel pleasure
відчувати симпатію — to feel drawn to smb., to take a liking to smb.
-
3 полегкість
-
4 полегшення
сfacilitation; easing; lightening; ( болю) alleviation, relief; юр. ( про покарання) commutation -
5 спрага
жthirst (for, of)знемагати від спраги — to suffer from thirst, to languish ( to be dried up) with thirst
заспокоювати спрагу — to quench ( to slake) one's thirst
-
6 учути
1) ( сприйняти органами чуття) to smell, to nose out2) ( відчути) to sense; ( запідозрити) to suspect, to smell a rat -
7 адчуваць
відчувативідчутивідчуттямацатинамацатипомацатипочуватиторкатисяторкнутисящупати -
8 адчуць
випробувативідчувативідчутивідчуттязазнатимацатинамацатипомацатипочуватипочутипочутисяторкатисяторкнутисящупати -
9 прачуць
відчутивпізнатидізнатисьдізнатисядовідатисьдовідатисяпочутиузнати
См. также в других словарях:
відчути — див. відчувати … Український тлумачний словник
відчути — див. відчувати … Словник синонімів української мови
відчути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
полюбити — люблю/, лю/биш; мн. полю/блять; док., перех. 1) Відчути глибоку відданість, прив язаність до кого , чого небудь, визнаючи значення, гідність і т. ін. когось, чогось. || Відчути прихильність до кого небудь внаслідок близького споріднення,… … Український тлумачний словник
порадіти — і/ю, і/єш, док. 1) з кого – чого, кому, чому і без додатка. Відчути радість із приводу чого небудь, з якоїсь нагоди. || за кого. Відчути задоволення, радість із нагоди чиїх небудь успіхів, приємних, радісних подій у житті кого небудь іншого. ||… … Український тлумачний словник
зголодніти — і рідко ізголодні/ти, і/ю, і/єш, док. Відчути голод, захотіти їсти. || Натерпітися від голоду. || перен. Відчути велике бажання до чого небудь, настраждатися, змучитися без чогось … Український тлумачний словник
злюбити — злюблю/, злю/биш; мн. злю/блять; док., перех., частіше із заперечною част. не. 1) Відчути прихильність, повагу і т. ін. до кого небудь. 2) розм. Відчути сердечний потяг до особи іншої статі; покохати. 3) Дуже звикнути, приохотитися до чого небудь … Український тлумачний словник
пожаліти — і/ю, і/єш, док. 1) перех., без додатка і рідко неперех. Відчути жалість, співчуття до кого небудь; зглянутися на кого , що небудь. || Висловити співчуття. || Потурбуватися про кого небудь; виявити прихильність, приязнь. 2) неперех. Відчути жаль,… … Український тлумачний словник
пожалкувати — у/ю, у/єш, док. 1) неперех. Те саме, що пожаліти 2). || за ким – чим. Відчути душевний біль, зажуритися за ким , чим небудь. || Відчути жаль, каяття. 2) перех. і без додатка, рідко неперех. Те саме, що пожаліти 1). 3) перех., рідко. Те саме, що … Український тлумачний словник
пожалувати — ую, уєш, док. 1) перех. і без додатка. Виявити співчуття; змилуватися над ким небудь. || Приголубити кого небудь, попестити. || Виявити увагу, прихильність до кого небудь. 2) перех. Поберегти кого , що небудь; пожаліти. || Залишити у себе, не… … Український тлумачний словник
покохати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відчути, виявити глибоку сердечну прихильність, потяг до особи іншої статі. || рідко. Відчути внутрішній потяг, схильність до кого , чого небудь, відданість комусь, чомусь. 2) Дбайливо вирощувати, плекати кого , що… … Український тлумачний словник
