відчинити

См. также в других словарях:

• відчинити — див. відчиняти …   Український тлумачний словник

• відчинити — [в іджчиени/тие] н у/, и/ниеш; нак. ни/, н і/т …   Орфоепічний словник української мови

• відчинити — див. відчиняти …   Словник синонімів української мови

• відчинити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• Гончар, Александр Терентьевич — Олесь Гончар укр. Гончар Олександр (Олесь) Терентійович Имя при рождении: Гончар Александр Терентьевич Дата рождения …   Википедия

• відчинений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відчинити 1). || відчи/нено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• повідчиняти — я/ю, я/єш і рідко повідчи/нювати, юю, юєш, док., перех. Відчинити все чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

• порозчахувати — ую, уєш, док., перех. 1) Розчахнути все чи багато чого небудь. 2) Широко, навстіж відчинити (двері, вікна і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• порозчиняти — I я/ю, я/єш, док., перех. Відчинити все чи багато чого небудь; повідчиняти. II я/ю, я/єш, док., перех. 1) Розчинити в рідині які небудь речовини; зробити багато розчинів. 2) Учинити тісто (про багатьох) …   Український тлумачний словник

• відчиняти — відчинити (відводити вбік стулки дверей, вікон, роблячи вільним вхід, отвір), розчиняти, розчинити, відкривати, відкрити, розкривати, розкрити; прочиняти, прочинити (не повністю, частково); відхиляти, відхилити (тихо); розчахувати, розчахнути… …   Словник синонімів української мови

• порозчиняти — 1 дієслово доконаного виду відчинити багато чогось порозчиняти 2 дієслово доконаного виду змішати багато чогось …   Орфографічний словник української мови