відцвітати

См. также в других словарях:

• відцвітати — а/ю, а/єш, недок., відцвісти/, іту/, іте/ш, док. 1) Закінчувати, переставати цвісти; прот. розцвітати. 2) перен. Утрачати молодість, свіжість; марніти. || Переставати виявлятися в усій своїй повноті, привабливості. || Проходити, минати (про весну …   Український тлумачний словник

• повідцвітати — а/є, док. Відцвісти (про все чи багато чого небудь; скрізь або в багатьох місцях) …   Український тлумачний словник

• відцвітати — див. відцвісти …   Словник синонімів української мови

• відцвітати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• повідцвітати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• відцвісти — відцвітати (закінчити цвісти), відквітувати, відквітнути, перецвісти, перецвітати, відцвістися, відцвітатися; відкрасуватися (про злакові культури) …   Словник синонімів української мови

• відцвітатися — а/ється, недок., відцвісти/ся, іте/ться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвітати 1) …   Український тлумачний словник

• відцвісти — див. відцвітати …   Український тлумачний словник

• відцвітання — я, с. Дія за знач. відцвітати …   Український тлумачний словник

• оцвітати — а/ю, а/єш, недок., діал. Те саме, що відцвітати …   Український тлумачний словник

• одквітати — квітат, (одквитати, квиташ), Ол. Відцвітати, ереставати цвіти. Яблін одквитла і юж сут зав язкы …   Словник лемківскої говірки