відсутність+вітамінів

1) absence

2) ( брак чогось) lack (of); shortage, deficiency

1) бідність; убогість; злидні

2) недостача, відсутність (чогось)

* * *

1) бідність, убогість

2) убогість, бідність (думок, ґрунту); брак, відсутність ( чого-небудь)

МАТЕРІЯ (лат. materia - речовина) - категорія для означення об'єктивної реальності, незалежного від свідомості буття; в історії філософії ця категорія мала різний зміст. Початкові неоднозначні уявлення про М. як речовину (вода, повітря, вогонь і т.п.), що є підвалиною різноманіття плинного світу сущого, привели до питання - чи існує М. взагалі і якщо існує, то як самостійна сутність поза одиничними речами чи лише як можливість останніх. Платон вводить уявлення про безформне середовище, яке пізніше назвали "М." (hyle). Сам Платон використовував для його позначення різні терміни: "сприймаючий першопочаток", "годувальниця", "мати" В. ін розрізняв незриму, позбавлену форми, ірраціональну первинну М., як чисте становлення, і вторинну - чуттєво оформлену, рухому і плинну. Чиста ідея - первинна (чиста) М.; вторинна (чуттєво-плинна) М. - така структура платонівського світонородження, де ідея є дещо раціональне і вільне, а М. - випадкове і тому необхідне й неминуче ("Тимей"). Пізніше Плотин зазначав, що потреба у понятті М. з'являється лише там, де відбувається процес виникнення одного явища з іншого. Значну увагу проблемі М. приділяв Августин. М. у нього є суцільною невизначеністю: вона одночасно і "ніщо" і "дещо", "є" й "не є", повна відсутність форми і спроможність приймати різні форми. Антиномічний характер М., за Августином, обумовлює й антиномічність уявлень про неї: треба погодитися з тим, що її впізнаєш, не розуміючи, що де таке. Зрештою, Августин вважав М. створеною Богом. У новий час М. ототожнювалася з механічним субстратом (Гольбах, Гельвецій та ін.), саморухомою сутністю (Толанд, Спіноза). Берклі виступав з критикою поняття М. на тій підставі, що людське сприйняття здатне дати уявлення про окремі речі, але не про загальний їх речовинний субстрат. Якісно новий аспект у розуміння М. вніс марксизм, який, виходячи з матеріалістичного розуміння історії, звернув увагу на нередукованістьМ. до природних, зокрема фізичних явищ і речей. Енгельс заперечував існування "М. як такої" поза конкретними її проявами, розглядав М. як суперечливу, рухому єдність усього сущого. Ленін піддав критиці спроби інтерпретувати відкриття у фізиці на межі XIX - XX ст. як доказ можливості "зникнення М." Він визначав М. як категорію для позначення об'єктивної реальності, котра "дана у відчуттях", відбивається ними, але існує незалежно від них. З'ясування сутності М. відбувалося в історії філософії та науки при розгляді окремих питань: М. і субстанція; М. і свідомість (дух); М. і рух; М., простір і час; види і форми руху М. та ін. Матеріалісти ототожнювали М. з об'єктивною і самодостатньою дійсністю, субстанцією, універсумом, буттям, ідеалісти розглядали її переважно як субстрат, неістинну, минущу буттєвість, яка не має самостійного значення поза певним ідеальним чинником або відіграє негативну роль пасивного опору позитивним духовним інтенціям. XX ст. пов'язане, з одного боку, з намаганням редуктивного матеріалізму звести психічні процеси до фізичних і функціональнокібернетичних, з другого - з критикою редукціонізму, зокрема фізикалізму, і розробкою уявлень про структурно-емерджентну природу М. (критичний реалізм Селларса та ін.). Пробудження в останні десятиліття XX ст. інтересу до нестійких і нерівноважних процесів у природничих науках (синергетика, теорія катастроф та ін.), яке спостерігається і в сфері суспільного життя (проблеми геополітичних ризиків і загальноцивілізаційної динаміки, бурхливий розвиток конфліктології, стратегії перехідних процесів і кризових станів і т.д.) висуває на чільне місце питання трансформацій, межовості матеріальних процесів і, одночасно, проблему збереження їх самоідентичності. У цьому вимірі М. постає як "повнота", у якій відсутні абсолютно стійкі і незмінні утворення (речі, структури, рівні, відношення), актуальне перебуває у єдності з потенційним, а їх взаємоперетворення постає як перманентний процес оновлення дійсності; отож М. виступає як тотальність, або єдність, яка, розгортаючись у собі, залишається собі тотожною. Зазначений підхід набув розвитку в постнекласичній методології. У той же час для філософії XX ст. характерним є розчинення категорії М. в категорії буття або інших поняттях, призначення яких - зняти опозиції психологічного і фізичного, духу і М., суб'єкта й об'єкта, ідеї і речі ("нейтральні елементи досвіду" Шаха, "ціле" Сметса, "царина сутності" Сантаяни, "Бог" Тилліха, "думка про-" Гуссерля, "дике Буття" Мерло-Понті тощо).

v (1-ша особа sing pres. am; 2-га особа sing pres. are; 3-тя особа sing pres. is; pl pres. are; sing past was; pl past were; p.p. been)

1) бути, бувати

2) жити; існувати

3) перебувати; бути присутнім

4) залишатися

5) відбуватися, траплятися, статися

6) дорівнювати, становити

7) розм. коштувати

8) мати значення (вартість)

9) супроводити (у побажанні)

10) як дієслово-зв'язка бути

11) у сполученні з pres.p. утворює форму continuous

12) у сполученні з інфінітивом означає повинність

* * *

(oдн. was мн. were); been; теп. ч. 1-ї oc.; oдн. am 3-я oc.; oдн. is 2-a; oc.; oдн. 1-a, 2-a, 3-я oc.; мн. are; заст. 2-a; oc. oдн. теп. ч. art

1) бути, існувати

2) бути, знаходитися; бути присутнім; перебувати; залишатися

3) відбуватися, траплятися, здійснюватися

4) дорівнювати, становити; коштувати; значити, важити

5) піднес. супроводжувати ( в окличних реченнях як побажання)

6) there is є, є в наявності

7) to have been відвідувати, бувати; заходити, бути

8) to be at smth мати намір зробити або сказати що-небудь; нападати, накидатися на що-небудь; брати без дозволу

9) to be at smb приставати до кого-небудь

10) to be above smth /doing smth / бути вищим за що-небудь; не опускатися до чого-небудь

11) to be beneath smth; smb бути нижче чого-небудь, кого-небудь

12) to be beyond smth; smb бути поза, за межами чого-небудь, можливостей кого-небудь

13) to be abreast of smth бути в курсі чого-небудь

14) to be after smb переслідувати, намагатися піймати кого-небудь

15) to be after smth замірятися на що-небудь, прагнути заволодіти чим-небудь

16) to be about to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

17) to be against smth суперечити чому-небудь, іти врозріз із чим-небудь

18) to be for smth стояти або бути за ( що-небудь)

19) to be for some place відправлятися, їхати куди-небудь

20) to be on smb бути оплаченим ким-небудь; раптово настати (про свята, вибори)

21) to be on smth входити до складу, бути членом ( комісії)

22) to be on smb; smth бути поставленим на кого-небудь, що-небудь (нaпp., на коня)

23) to be up to smth замишляти, затівати що-небудь; знати, бути обізнаним про що-небудь

24) not to be up to (doing) smth не спромогтися зробити що-небудь, не впоратися із чим-небудь; поступатися ( кому-небудь)

25) to be up to smb бути покладеним на кого-небудь ( про відповідальність); залежати від кого-небудь

26) to be up against smth; smb стикнутися з чим-небудь, ким-небудь; зустріти відсіч

27) to be up for smth бути піднятим, виникати, розглядатися ( про питання); розглядати в суді, судити; призначатися до продажу; бути висунутим кандидатом, бути претендентом (на посаду, пост)

28) to be with smb підтримувати кого-небудь; розуміти, стежити за тим, що говорять

29) to be with smb; smth працювати у кого-небудь, де-небудь ( по найму)

30) як дієслово-зв'язка бути

31) з наступним інфінітивом виражає повинність, обумовлену домовленістю, планом

32) заст. у сполученні з p. p. дієслів to come, to fall, to sit, to run, to get та ін.

33) у сполученні з pres. p. служить для утворення тривалої форми

34) у сполученні з p. p. перехідних, деяких неперехідних дієслів служить для утворення пасивної форми

1. n

1) перебування

2) гаяння часу; затримка; зупинка

3) витривалість; витримка

4) опора, підтримка

5) тех. стійка; підкіс; люнет; відтяжка

6) зволікання

7) звич. pl корсет; шнурівка

8) мор. штаг

2. v

1) залишатися; затримуватися

2) зупинятися, жити (at); гостювати (with)

3) зупиняти; стримувати; затримувати

4) баритися, чекати

5) угамовувати, заспокоювати

6) розм. витримувати, терпіти

7) не здавати позицій; не відставати

8) перебувати (в якомусь стані); зберігати (спокій)

9) надавати стійкості (міцності) конструкції

10) підтримувати, зміцнювати, зв'язувати; підпирати

11) затягувати у корсет

12) юр. припиняти судочинство

13) мор. закріпляти

* * *

1) перебування, знаходження

2) зволікання, затримка; зупинка

3) витривалість, витримка

4) юp. відстрочка, призупинення судочинства

1) залишатися, не йти

2) зупинятися, гостювати

3) припиняти, затримувати

4) баритися, гаяти, чекати

5) угамовувати ( голод)

6) витримувати, виносити; не відставати, не здавати позицій; ( with) терпляче вислуховувати

7) знаходитися, залишатися ( у якому-небудь стані або положенні)

8) півд.- афр., aвcтpaл. жити, проживати постійно

1) опора, підтримка

2) pl корсет, шнурівка

3) тex. стояк; опора; люнет ( станка); підкіс; відтяжка; сполучна тяга

4) мop. опора; відтяжка; штаг

1) підтримувати, підпирати; укріплювати; тex. зв'язувати; надавати міцності, твердості ( stay up)

2) затягувати в корсет

3) мop. зміцнювати штагами; відтягувати; робити поворот оверштаг

ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ - синтезуюча форма художньої свідомості та творчості в цілому, яка втілює, творить та об'єднує зміст твору; характеризується повнотою і цілісністю. В залежності від масштабу охоплення матеріалу X. о. виступає як окрема складова твору або як його подоба в цілому. Наявність X. о. є визначальною ознакою, атрибутом мистецтва, що перетворює чуттєвий аспект естетичних явищ у феномен художньої культури, надає мистецтву рис однієї з вищих форм духовного освоєння буття. За словами Леонардо да Вінчі, "де дух не водить рукою художника, там немає мистецтва". Поняття X. о. введено в естетику Гегелем, хоч осмислення образів-ейдосів було притаманне ще античній філософії (Платон) і потому розроблялося у напрямі їх тлумачення як ідеальних утворень (субстанційного буття сутності, інобуття абсолютної ідеї в індивідуальній свідомості, зокрема, як "мислення в образах" тощо). У XX ст. трактування категорії X. о. опинилося на перетині гостро контраверсійних гносеологічних, естетичних концепцій та художніх рухів. Увиразнюється естетико-філософський підхід, що долає межі "реалістичного" віддзеркалення, прямого дублювання онтологічних значень. Духовне освоєння дійсності перестає орієнтуватися лише на її відображення і дедалі більше зосереджується на оцінках, думках та почуттях митця. Домінантною стає ситуація, коли X. о. розглядаються як такі, що не копіюють, а творчо моделюють буття. Утверджується переконання, що переосмислення образів є евристичнішим, ніж констатація їхньої тотожності реальності. В результаті оцінка X. о. за критеріями верифікації, адекватності відображення дійсності засвідчує свою малопродуктивність. Цінність X. о. (реалістичних, романтичних, символічних, імпресійних або експресійних) залежить від їхнього внеску до скарбниці естетико-художньої культури, міри сприяння її вдосконаленню. Розуміння X. о. як змісту, що існує у знакових системах різних видів мистецтв, дозволяє долати труднощі, що їх створювало звужене трактування X. о. як форми міметичного відображення (останнє, зокрема, призводило до імперативних вимог предметності в образотворчості, сюжетності у хореографії, програмиості у музиці). На противагу такому підходу, була висунута пропозиція розмежування мистецтв на "образні" та "безобразні". У сучасній естетиці таке розмежування спричинилося до обґрунтування суцільної "безобразності" художньої культури. Теорія постмодерну пояснює беззмістовність творів відсутністю в них референтів, тяжінням сучасної культури до "деконструкції". Експлікація поняття X. о. дозволяє уточнити критерії оцінок сучасного мистецтва. Адже доступність для сприйняття і розуміння, "прозорість" художніх творів спрямовані, зрештою, на потвердження X. о. як ідеального утворення, способу бачення і розуміння світу митцем. Отже, змістовність або беззмістовність X. о. зумовлюється не формою подолання "об'єктивних" прообразів, а їх трактуванням, отже, ступенем духовної, естетичної спроможності автора. X. о. є універсальною категорією художньої діяльності та художньої культури, мультимоделлю, котра у специфічних формах мистецтва забезпечує творче освоєння та духовне осмислення розмаїтої палітри світу.