відряджати

См. также в других словарях:

• відряджати — а/ю, а/єш, недок., відряди/ти, яджу/, я/диш, док., перех. 1) Посилати кого небудь кудись з якимсь дорученням. || Офіційно посилати кого небудь до іншого міста, району, країни тощо для виконання службового чи іншого доручення. 2) рідко. Надсилати… …   Український тлумачний словник

• підряджати — а/ю, а/єш, недок., підряди/ти, ряджу/, ря/диш, док., перех. Наймати або складати угоду, зобов язуючи виконати яку небудь роботу на певних умовах …   Український тлумачний словник

• відряджати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• підряджати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• відряджання — я, с. Дія за знач. відряджати 1) …   Український тлумачний словник

• відрядити — див. відряджати …   Український тлумачний словник

• зряджати — а/ю, а/єш, недок., зряди/ти, зряджу/, зря/диш, док., перех., діал. 1) Вбирати, чепурити. 2) Споряджати, збирати (в дорогу і т. ін.). || Відряджати куди небудь. 3) Наймати, домовляти …   Український тлумачний словник

• командирувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Те саме, що відряджати 1) …   Український тлумачний словник

• підряджання — я, с. Дія за знач. підряджати …   Український тлумачний словник

• підрядити — див. підряджати …   Український тлумачний словник

• поряджати — а/ю, а/єш, недок., поряди/ти, ряджу/, ря/диш, док., діал. 1) перех. і неперех. Порядкувати. 2) перех. Налаштовувати, споряджати що небудь, готуючи до роботи, в дорогу і т. ін. 3) перех. Наймати, підряджати кого небудь …   Український тлумачний словник