-
1 відраджувати
= відрадитиto dissuade ( from); to advise not to, to discountenance -
2 відраджувати
= відраджа́ти, відра`дити(кого́) отсове́товать (кому́) (соверш.), отгова́ривать, отговори́ть (кого́); (кого́ от чего́-нибудь) отклоня́ть, отклони́ть (кого́); разгова́ривать, разговори́ть (кого́) -
3 відраджувати
გადარწმუნება -
4 відмовляти
= відмовити1) ( комусь у чомусь) to refuse (smth. to smb.), to denyвідмовляти від дому — to forbid the house, to close one's door to smb., to forbid smb. to visit one's house
2) ( відраджувати) to dissuade one ( from a thing), to persuade one not to3) тех. ( переставати працювати) to fail, to stop working -
5 відрадити
-
6 відраджати
см. відраджувати -
7 відрадити
см. відраджувати -
8 disadvise
vне радити, відраджувати* * *vне радити, відрадити -
9 discourage
v1) бентежити, засмучувати; позбавляти мужності2) знеохочувати, відбивати охоту; розхолоджувати3) відмовляти; відраджувати4) перешкоджати, заважати* * *v1) завдавати суму; бентежити; позбавляти мужності2) розхолоджувати, відбивати бажання; відмовляти3) заважати, перешкоджати -
10 dissuade
v1) відраджувати, відговорювати, переконувати (у протилежному)2) не радити* * *v1) відмовляти, переконувати2) не радити, не рекомендувати -
11 seduce
-
12 talk
1. n1) розмова, бесіда2) лекція, бесіда3) базікання, пуста розмова4) pl переговори5) розмови, чутки, поголоски, пересуди, побрехеньки6) предмет розмов (пересудів)7) розм. мова, діалект, жаргонthat's the talk! — оце добре!; це те, що треба!
2. v1) говорити; розмовляти; спілкуватисяto talk with smb. — розмовляти з кимсь
2) розмовляти певною мовою3) розпускати плітки (чутки)4) доводити розмовами (до чогось)5) переконувати, умовляти6) обговорювати; радитисяtalk away — а) забалакатися; б) базікати без угаву
talk back — заперечувати; грубіянити
talk down — перекричати (когось); примусити (когось) замовкнути
talk into — умовити, переконати
talk out — а) вичерпати тему; б) говорити гучно (виразно); в) затягувати дебати, щоб відстрочити голосування
talk out of — відговорювати, відраджувати
talk over — а) обговорювати докладно; дискутувати; б) умовляти, переконувати; схиляти на свій бік
talk to — лаяти, вичитувати
talk up — а) вихваляти; б) розм. говорити голосно й виразно; в) заперечувати; грубіянити
to talk against time — а) намагатися додержувати регламенту; б) говорити, щоб виграти час
to talk big (large, tall) — хвастати; розмовляти зарозуміло (згорда)
to talk Greek (Hebrew, Double-Dutch, gibberish) — говорити незрозуміло
to talk horse — хвастати, вихвалятися
to talk smb. to death — замучити когось розмовами
to talk through one's hat — говорити дурниці; верзти нісенітниці
talk of the devil and he will come (and he is sure to appear) — про вовка помовка, а вовк і тут
* * *I n1) розмова, бесідаsmall talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова
to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити
to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду
2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда3) порожня розмова, балаканинаto end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов
4) розмови, чутки; вигадки; поголоскиthat will make talk — тепер підуть розмови /чутки/
5) тема розмовit's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах
to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток
6) pl переговори7) мова, діалект, жаргонII vall talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватисяto talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір
to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се
to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось
to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків
that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)
to talk sense /business/ — мати рацію
to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю
to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)
2) говоритиto talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)
3) (on, about) вести бесідуto talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі
they talked around — балакати; говорити пусте
to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти
to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися
4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословитиto talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось
5) доводити розмовами ( до чогось)to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов
6) переконувати, вмовлятиto talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось
7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)talking of (pictures) — до речі, про ( картини)
to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду
to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту
to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці
to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу
to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті
to talk horse — хвастати, хвалитися
now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!
talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині
look who's talk ing — = хто б вже казав
-
13 seduce
-
14 отговаривать
отговорить1) кого от чего (что-л. делать) - відмовляти, відмовити, відговорювати, відговорити, відраджувати, відрадити, відраювати, відраяти, розраджувати, розрадити, розраювати, розраяти, збивати, збити кого від чого (що робити). Как заберёт себе что в голову, так его не -ришь - як візьме собі в голову що, так і не відмовиш його. Он хотел начать иск против вас, но я -рил его от этого - він хотів позивати вас, але я його відрадив (розраяв), щоб не робив цього;2) (болезнь, порчу) відмовляти, відмовити, відробляти, відробити, відшіптувати, відшептати (хоробу, уроки).* * *несов.; сов. - отговор`итьвідгово́рювати, відговори́ти; ( разубеждать) відмовля́ти, відмо́вити; (убеждать не делать чего-л.) відра́джувати, відра́дити, розра́джувати, розра́дити, розра́ювати, розра́яти -
15 отклонять
отклонить1) что, кого - відхиляти, відхилити (о мног. повідхиляти), ухиляти, ухилити, відхитувати, відхитнути, відводити, відвести, (отвращать) відвертати, відвернути, (отбросить) відкидати, відкинути що. Срв. Отвращать, Отводить. -нить кого-л. от себя - відхилити когось від себе. -нить просьбу, предложение - відхилити прохання, пропозицію чию. -нять (-нить) беду, несчастие - відвертати (відвернути), відводити, відвести біду (напасть), нещастя. -нять, -нить магнитную стрелку - відхиляти, відхилити магне[і]тну стрілку (голку);2) кого от чего (отговаривать) - відхиляти, відхилити, відвертати, відвернути, відраджувати, відрадити кого від чого. Отклонённый - відхилений, відведений, відвернутий.* * *несов.; сов. - отклон`итьвідхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отводить в сторону) відво́дити, відвести́; ( отговаривать) відра́джувати и відраджа́ти, відра́дити, відверта́ти, відверну́ти, відра́ювати, відра́яти -
16 побуждать
побудить кого к чему спонукувати и спонукати, спонукати, підгонити, підігнати, підбуджувати, підбудити. примушувати, примусити, змушувати, змусити, призводити, призвести, поривати, порвати, підіймати, підняти, порушати и -рушувати, порушути, зрушати и зрушувати, зрушити, подвигати, подвигнути; (склонять) підохочувати, підохотити, підраджувати, підрадити, (воспламенять) запалювати, запалити кого до чого и на що. [Підгонюй його військо до походу (Куліш). Шевченкове слово пориває й досі до боротьби за світ і волю (Грінч.). Напевне тебе хтось призводив красти. Як тебе сумління порушило отак зробити? Не знаю, що мене підрадило вкрасти]. Какие причины -дили вас к преступлению? - які причини спонукали (призвели) вас до проступства, зрушили (порушили, підняли) вас на проступство (злочинство)? Что -дило вас оставить службу? - що спонукало (примусило) вас покинути працю? -ди его чем-нибудь заняться делом - піджени (поруш, підохоть) його чим-небудь узятися до діла. Это обстоятельство - дило меня ускорить свой отъезд - ця обставина підігнала (примусила, змусила) мене прискорити свій від'їзд. Побуждаемый - спонукуваний, підгонений, підохочуваний. Побуждённый к чему - спонуканий, змушений, призведений до чого.* * *несов.; сов. - побуд`итьспонука́ти и спону́кувати, спонука́ти; ( активизировать) підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти, подвига́ти, подви́гнути -
17 подбивать
подбить1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.* * *несов.; сов. - подб`ить1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти -
18 Отсоветывать
отсоветовать кому что (что делать) відраджувати и відраджати, відрадити, відраювати, відраяти кого що робити и кого від чого, розраджувати и розраджати, розрадити, розраювати, розраяти кого що робити и кому що. [Розраював єси мені похід сей (Куліш)]; відсуджувати, відсудити, збивати, збити кого. Я -вал ему жениться - я відрадив його женитися. -
19 odmawiać
[одмавячь]v.ndk -
20 გადარწმუნება
умовляти, переконувати; відраджувати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
відраджувати — ую, уєш і відраджа/ти, а/ю, а/єш, недок., відра/дити, джу, диш, док., перех. і неперех., також з інфін. Радити не робити чогось задуманого чи здійснюваного, відмовляти від якогось вчинку … Український тлумачний словник
відраджувати — відрадити (відмовляти від якогось учинку / наміру), розраджувати, розрадити, відмовляти, відмовити, відбивати, відбити, розраювати, розраяти, відраювати, відраяти … Словник синонімів української мови
відраджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
відмовляти — я/ю, я/єш, недок., відмо/вити, влю, виш; мн. відмо/влять; док. 1) неперех., кому та з інфін.Давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ. 2) неперех. Говорити у відповідь; відповідати. 3) перех. Настійно переконувати… … Український тлумачний словник
відраджати — див. відраджувати … Український тлумачний словник
відраджування — я, с. Дія за знач. відраджувати … Український тлумачний словник
відрадити — див. відраджувати … Український тлумачний словник
відраювати — юю, юєш, недок., відра/яти, а/ю, а/єш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що відраджувати … Український тлумачний словник
розраджувати — ую, уєш і рідко розраджа/ти, а/ю, а/єш, недок., розра/дити, джу, диш, док., перех. 1) Висловлюючи співчуття, заспокоювати, втішати кого небудь. || Відвертати чиюсь увагу від гнітючих думок, переживань, розважати кого небудь. 2) Умовляти кого… … Український тлумачний словник
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови