відправник

См. также в других словарях:

• вантажовідправник — а, ч. Той, хто здає вантаж для відправлення куди небудь …   Український тлумачний словник

• відправник — а, ч. Той, хто відправляє, пересилає щось куди небудь …   Український тлумачний словник

• товаровідправник — а, ч. Юридична чи фізична особа, що відправляє товари замовникові …   Український тлумачний словник

• відправник — (той, хто надсилає листа, телеграму тощо), адресант …   Словник синонімів української мови

• вантажовідправник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• відправник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• адресант — а, ч. Той, хто адресує, посилає кому небудь лист, телеграму, вантаж і т. ін.; відправник …   Український тлумачний словник

• відправниця — і. Жін. до відправник …   Український тлумачний словник

• поштовий — а, е. Стос. до пошти. •• Пошто/ва деклара/ція поштовий документ, що додається до грошових та цінних пакетів, які відправляються за кордон. Пошто/ва ма/рка державний знак, який є засобом оплати послуг поштового зв язку. Пошто/ва скри/нька скринька …   Український тлумачний словник

• реверс — ч. 1) род. а, тех. Пристосування для зміни напряму руху машини чи обертання окремих її робочих частин у зворотний бік. 2) род. у. Зворотний бік монети або медалі. 3) род. у, ек. Письмове зобов язання, гарантія чого небудь. || Зобов язання… …   Український тлумачний словник

• ремітер — а, ч. Відправник грошового переказу на адресу ремітента …   Український тлумачний словник