-
1 відокремлювати
distinguish, divorce, isolate -
2 відокремлювати
= відокремитиto isolate; to separate, to divide, to detach, to exclude ( from); to sift -
3 відокремлювати
= відокре́мити1) ( выделять что-нибудь из общего) отделя́ть, отдели́ть, обособля́ть, обосо́бить; (прерывать связь между кем-нибудь, чем-нибудь) разобща́ть, разобщи́ть; (удалять от всех, ото всего) уединя́ть, уедини́ть; ( абстрагировать) отвлека́ть, отвле́чь2) лингв. обособля́ть, обосо́бить -
4 відокремлювати
разлучны -
5 відокремлювати
ayrı etmek -
6 відварювати
-
7 відкріплювати
= відкріпляти, відкріпити1) ( відокремлювати) to unfasten, to untie2) ( знімати з обліку) to strike of the list -
8 відокремити
= відокремитися; док. див. відокремлювати, відокремлюватися -
9 відривати
I = відірвати1) ( відокремлювати) to tear off (away, from, down); to pick off2) ( заважати щось робити) to divert, to interrupt, to hinderвідривати когось від роботи — to disturb smb. at his work; to interrupt; ( заважати працювати) to prevent ( to keep) smb. from working
3)II = відрити; див. відкопувативідривати від серця — to rip, tear from one's heart; to close one's heart to smb., to tear smb. out of one's heart
-
10 відокремити
см. відокремлювати1) ( выделять что-нибудь из общего) отдели́ть, обосо́бить; (прерывать связь между кем-нибудь, чем-нибудь) разобщи́ть; (удалять от всех, ото всего) уедини́ть; ( абстрагировать) отвле́чь2) лингв. обосо́бить -
11 небуття
НЕБУТТЯ - заперечення буття. Має відповідні останньому, але протилежні значення. 1) Синонім неіснування, котре у Гегеля отримало назву "ніщо", або "чисте ніщо". Взяті самі по собі, такого роду буття і "ніщо" - це абстракції, що й виражено прикметником "чисте". Якщо від речі відокремити всі властивості, за винятком того, що вона є, то нічого не залишиться. Тому чисте буття і "ніщо" однаково беззмістовні і тотожні між собою В. одночас вони абсолютно протилежні, бо становлять відмінність між існуючими чи неіснуючими речами. В цій суперечності криється таємниця, чому Гайдеггер і каже: "3 питанням про буття як таке ми підступаємо до межі повної темряви". 2) Визначене Н. - певна річ, явище, стан, що виникають із знищення чи зникнення попередніх утворень. Так, брунька зникає, коли розпускається квітка, квітка - з появою плода тощо (Гегель, "Феноменологія духу"). Кожне наступне утворення є запереченням, Н. попереднього. Буття та Н. у поєднанні утворюють сторони чи моменти становлення, в якому щось виникає і щось зникає, отже, містить в собі подвійний перехід буття в Н. і навпаки. В цьому особливість філософії Геракліта і всієї діалектики становлення, що її Лосєв відносить до головних характеристик античного світогляду. Обидва сенси Н. відіграють вирішальну роль у житті людини, бо лише вона здатна відокремлювати їх від речей і робити змістом своєї діяльності. Це досягається завдяки свідомості і мисленню. 3) Звідси третій сенс Н.: воно - синонім свідомості. Таке тлумачення розроблено в праці Сартра "Буття і ніщо". У Гегеля дані категорії мають переважно онтологічний характер. Сартр повертає їх у сферу антропології. Перша позначає об'єктивне, матеріальне, тілесне, друга - суб'єктивне, діяльнісне начало, котре обґрунтовує фундаментальну властивість людини - свободу. Остання - це не пізнання необхідності, як уявлялося традиційно, а неантизація (тобто заперечення) всього об'єктивного. В цьому полягає й інший вагомий сенс, бо з поступом історії руйнівна, неантизуюча роль людства помітно зростає і ставить під питання своє власне буття (див. ніщо).М. Булатов
См. также в других словарях:
відокремлювати — юю, юєш, недок., відокре/мити, млю, миш; мн. відокре/млять: док., перех. 1) Роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. 2) Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим небудь. || Відмежовувати собою щось від чогось; бути межею між ким ,… … Український тлумачний словник
відокремлювати — I = відокремити 1) (роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), відділяти, відділити, відривати, відірвати, у[в]ривати, урвати, у[в]вірвати; відламувати, відламати (ламаючи); відколювати, відколоти (ударяючи, колючи); відколупувати,… … Словник синонімів української мови
відокремлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відокремлювати — Syn: ізолювати … Словарь синонимов металлургических терминов
відгороджувати — ую, уєш, недок., відгороди/ти, оджу/, о/диш, док., перех. 1) Парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого , чого небудь. || Відокремлювати, відділяти собою кого , що небудь від когось, чогось. 2) перен. Позбавляти зв язку… … Український тлумачний словник
відрізувати — ую, уєш, недок., відрі/зати, і/жу, і/жеш, док. 1) перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. || перен. Розмиваючи водою, відокремлювати частину суходолу. 2) перех. Відділяти, відокремлювати межею частину земельної ділянки, наділяючи нею… … Український тлумачний словник
роз'єднувати — ую, уєш, недок., роз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відокремлювати, відділяти одне від одного те, що стикається, з єднується. || Переривати зв язок, порушувати контакт в електромережі. || Знаходячись поміж чим небудь, відокремлювати,… … Український тлумачний словник
відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови
виділяти — я/ю, я/єш, недок., ви/ділити, лю, лиш, док., перех. 1) Відокремлювати кого , що небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2) Вирізняти кого , що небудь з поміж інших, зосереджувати увагу на комусь,… … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
відкушувати — ую, уєш, недок., відкуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Кусаючи, відокремлювати, відділяти зубами частину від цілого. 2) Відокремлювати частину чогось металевого обценьками, щипцями тощо … Український тлумачний словник