-
21 превращаться
превратиться1) обертатися, обернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, повертатися, повернутися в кого, в що и на кого, на що, перевертатися, перевернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, перетворюватися и перетворятися, перетворитися, перероблятися, переробитися, змінятися, змінитися, перемінятися, перемінитися в кого, в що и на кого, на що, ставатися, статися ким, чим; (вырождаясь, приходя в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися на що, зіходити, зійти на що. [В сумне стогнання обертались речі (Куліш). Плач повернувся на радощі (О. Лев.). Хай те дитяче товариство повернеться тепер у побратимство (Мирн.). Народ наш міцно державсь своєї предківської віри і не хотів на поляків перевертатися (Єфр.). Австрія має перетворитися на демократичну державу - спілку національностей (Грінч.). Молоко за одну ніч переробилося в сир (Звин.). Скажи каменеві сьому, щоб стався хлібом (Єв.)]. Многолюдный и богатый край -тился в пустыню - великолюдна й багата країна обернулася (повернулася, перетворилася) в (на) пустиню, звелася на пустиню. Мечта -тилась в действительность - мрія перетворилася в (на) дійсність. -ться в камень - обертатися (обернутися) в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти. [Бодай не вернулось, в камінь обернулось (Рудан.)]. Вода -тилась в пар - вода обернулася в пару. [Вода може дати велику користь і не обертаючись в пару (Кониськ.)]. Снег -щается в воду - сніг обертається в воду. Личинка -щается в мотылька - лялечка обертається в метелика, перетворюється, переміняється в (на) метелика. -титься в силу (переносно) - вирости в силу. [В Єгипті вони, множачись серед муки, могли вирости в силу й забрать увесь край в свої руки (Франко)];2) (оборачиваться) перекидатися, перекинутися, перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися ким, чим и в кого, в що, на кого, на що, скидатися, скинутися ким, чим, перемітуватися, переметнутися в кого, в що и ким, чим, перемінятися, перемінитися, злицьовуватися, злицюватися в кого, в що, (во множ.) поперекидатися, поперевертатися, пообертатися и т. д. ким, чим и в кого, в що. [Чорт перекинувсь чоловіком (Манж.). От відьма знов перевернулась у сороку (на сороку) (Звин.). Обернися порося на карася (Номис)]. Оборотень, упырь -тился в волка - перевертень, упир перекинувсь (перевернувся, обернувся, скинувся, переметнувся) вовком (у вовка, на вовка), перемінився (змінився) в вовка.* * *несов.; сов. - преврат`иться(в кого-что) перетво́рюватися, перетвори́тися (в кого-що, на кого-що), оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися (на кого-що, в кого-що, ким-чим); ( переходить) перехо́дити, перейти́ (у що); (в сказках, суеверных представлениях фольк.) перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися, переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися (на кого-що, в кого-що, ким-чим) -
22 промениваться
променяться с кем мінятися, помінятися, замінятися з ким. [Ми з кумом помінялися (замінялися) кіньми]. Одежда -вается (-валась) на хлеб - одежу міняють (міняно, промінювано) на хліб.* * *промі́нюватися -
23 проникаться
проникнуться чем пройматися, про(й)нятися, перейматися, пере(й)нятися чим, набиратися, набратися чого, проходити, пройти чим. [І я сам несамохіть проймаюся тими почуваннями (Грінч.). Його хистка вразлива натура вже переймалася тими поглядами (Грінч.). Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, Шевченко підняв прості хатні розмови до високої пісні (Куліш). Він про(й)нявся (пере(й)нявся) почуттям обов'язку. Мізерне серце це гидотою пройшло (Самійл.)]. -ся чувством долга - перейматися, пере(й)нятися почуттям обов'язку, усвідомлювати, усвідомити собі почуття обов'язку.* * *несов.; сов. - прон`икнутьсяперейма́тися, перейня́тися, пройма́тися, пройня́тися -
24 niffer
v шотл.мінятися, обмінюватися (чимсь); торгувати* * *v; діал.мінятися, обмінюватися ( чим-небудь); торгувати -
25 shift
1. n1) переміщення; перестановка; перенесенняpopulation shift — а) міграція, переселення; б) примусове переміщення населення
shift of fire — військ. перенесення вогню
2) зміна, переміна3) переїзд4) зміна; зрушенняshift of meaning — лінгв. зміна значення
5) пересуванняshift of stress — перенесення (переміщення) наголосу
6) нечесний прийом; виверт, хитрощі7) засіб, спосіб8) спритність9) робоча зміна10) робочий день; зміна11) жіноча сорочка12) зміна білизни13) невідрізна сукня14) тех. перемикання (швидкості тощо)16) ел. зрушення фазshift fault — геол. складка, зсув
shift lever — авт. важіль перемикання передач
2. v1) переміщати; пересувати; перекладатиto shift fire — військ. переносити вогонь
2) переміщатися, пересуватисяto shift in one's chair — соватися (крутитися) на стільці
3) переїжджати4) міняти, змінювати5) мінятися, змінюватися6) перекладати (відповідальність тощо)to shift the responsibility on to smb. — перекласти (звалити) відповідальність на когось
7) забирати геть8) усувати з шляху (когось)9) ліквідувати, убити10) військ., розм. вибивати з позиції (противника)11) вивертатися, викручуватися; ухитрятися, вдаватися до хитрощів13) міняти, підміняти14) переодягатиto shift one's clothes — переодягтися, змінити одяг
16) розм. скинути (вершника)17) тех. перемикати18) розм. їсти, уминатиshift away — а) зникнути, щезнути; б) відіслати геть
to shift the scenes — театр. змінити декорації
* * *I n1) переміщення, перестановка, перенесення; переміна; зміна2) зміна; зрушення; лiнгв. зсув, пересування, перебій3) виверт, хитрощі, нечесний прийом; засіб, спосіб; виверткість; спритність, винахідливість4) зміна ( група робітників); зміна, робочий день5) невідрізна сукня ( частіше без пояса); арх. жіноча сорочка6) мyз. зміна позиції ( при грі на струнних інструментах)8) eл. зсув фаз9) гeoл. косий зсув11) вiйcьк. перенесення ( вогню)II v1) переміщати; пересувати; перекладати; переносити; переміщатися; пересуватися; переїжджати2) міняти, змінювати; мінятися, змінюватися3) перекладати ( відповідальність)4) забирати, прибирати ( геть); забрати ( кого-небудь) з дороги; eвф. прибрати, ліквідувати, вбити; вiйcьк. вибивати з позиції ( супротивника)5) вдаватися до вивертів; викручуватися; ухитрятися; обходитися, перебиватися6) міняти, переодягати8) їсти9) тex. перемикати; мop. перекладатиto shift the helm — перекладати /класти/ кермо
-
26 switch
1. n1) лозина, хворостина2) фальшива коса; шиньйон, накладка (з волосся)3) китичка хвоста (тварини)4) різкий рух; змах5) ел. вимикач; перемикач6) ел. комутатор7) вмикання; вимикання; перемикання8) перен. поворот; зміна (теми розмови тощо)9) зал. стрілка10) військ., розм. обмін військовополоненимиswitch box — ел. коробка перемикань
switch lamp — зал. стрілочний ліхтар
switch line — військ. відсічна траншея (позиція)
switch position — військ. відсічна позиція
switch tender — амер. стрілочник
switch tower — амер. будка стрілочника
switch and spurs — дуже швидко, щодуху
2. v1) бити лозиною (батогом); шмагати хворостиною2) махати, розмахувати3) робити різкі рухи4) змінювати (тему розмови тощо)5) змінювати напрям7) ел. перемикати; вмикати; вимикати8) зал. переводити на іншу колію (поїзд)9) амер. відгалужуватися10) збивати (яйця, вершки)switch off — а) вимикати струм; б) роз'єднувати телефонного абонента; в) давати відбій; г) вимикати радіоприймач; д) вимикати мотор (запалювання)
switch on — а) вмикати струм; б) з'єднувати телефонного абонента; в) вмикати радіоприймач; г) вмикати мотор (запалювання)
6) переходити, перемикатися* * *I n1) прут; хлист2) фальшива коса; накладка ( з волосся)3) пензлик хвоста ( тварини)4) різкий рух; змах5) перемикання; вмикання; вимикання; поворот; зміна ( теми розмови)6) eл. вимикач; перемикачchange-tune switch — радіо перемикач діапазонів; комутатор ( group switch) ключ
7) зaл. стрілка; запасна колія8) збивачка (для яєць, вершків)9) вiйcьк.; жapг. обмін військовополоненими10) cл. валютна операція на різниці курсівII v1) ударяти, бити, стьобати прутом або хлистом2) махати, розмахувати; робити різкі рухи3) міняти (тему розмови; switch off); вiйcьк. міняти напрямок4) cл. (по) міняти; (по)мінятися5) підстригати (дерева, кущі)6) eл. перемикати, комутувати7) зaл. переводити на іншу колію; cл. відгалужуватися, розгалужуватися ( у стрілки)8) збивати (яйця, вершки) -
27 table
1. n1) стіл, столикfalling table — амер. розкладний стіл
2) операційний стіл3) компанія (товариство) за столом; співтрапезники4) їжа; харчування, столування; кухня5) трапеза, їда6) столик для ігор; дошка для настільних ігор7) шаховий столик8) гравці за столом9) дошка10) плитка, дощечка11) напис на дощечці; скрижальthe ten tables — бібл. десять заповідей:
12) таблиця13) розклад14) табельof organization — військ. штати
15) список16) гірське плато, плоскогір'я17) плоска поверхня18) тех. стіл (верстата); планшайба; рольганг19) долоня (в хіромантії)21) архт. карниз22) церк. престол (тж the holy table, the Lord's table)table corn — цукрова кукурудза, солодка столова кукурудза
table poultry — птиця, яку відгодовують для столу
T. Round — круглий стіл, за яким сиділи лицарі короля Артура (тж Round T.)
to lay smth. on the table — відкласти обговорення чогось (про законопроект тощо)
to lie on the table — бути відкладеним, бути покладеним під сукно
to take from the table — амер. повернутися до обговорення (законопроекту)
to turn the tables on smb. — бити противника його ж зброєю; помінятися ролями
upon the table — загальновідомий; обговорюваний
2. v1) класти (ставити) на стіл3) складати таблиці (списки, розклад)4) заносити до списків5) пропонувати обговорити; ставити на обговорення6) амер. відкладати (відтягувати) обговорення; відкладати у довгий ящик7) буд. з'єднувати шипом8) розважати гостей9) їсти10) змальовувати* * *I n1) стіл, столикdining-room [polished] table — обідній [полірований]стіл
falling /folding, collapsible/ table — розкладний стіл
a table with leaves, drop leaf /gate-legged/ table — розсувний стіл
pedestal table, table on pillar and claw — круглий стіл на одній ніжці
high /head, top/ table — стіл для почесних гостей
the table groans /is abundantly spread/ with good things — стіл ломиться від страв; обідній стіл
to set /to lay/ the table — сервірувати стіл, накрити на стіл; стіл переговорів (conference, negotiating або реасе table)
to bring opposing sides to the conference table — посадити супротивників за стіл переговорів, змусити супротивників почати переговори; операційний стіл ( surgeon's або operating table)
2) тк.; sing товариство або компанія за столом; застілля; співтрапезники3) тк.; sing стіл, їжа, кухняtable poultry — птах, відгодований для столу
good [liberal /bountiful/, sumptuous] table — гарний [багатий, рясний]стіл
to keep an open table — бути хлібосольним /гостинним/ хазяїном; трапеза, їжа
to be /to sit, to be seated/ at table — сидіти за столом, їсти
4) столик для ігор; дошка для настільних ігорcard /gaming/ table — ломберний стіл; шаховий столик; гравці за столом; pl триктрак
5) дошка6) плита, дощечка; напис на плиті, дощечці; скрижальthe ten tables, the tables of the law — peл. десять заповідей
7) таблицяmultiplication table — мaт. таблиця множення
tables of fire, range tables — вiйcьк. таблиці стрільби
logarithmic tables, log table — логарифмічні таблиці
the twelve tables — дв.- рим. icт. Закони дванадцяти таблиць8) табельtable of allowance — воен. табель майна
table of organization — вiйcьк. штати; розклад; список; перелік
table of contents — зміст ( книги)
9) пласка поверхня; плато, плоскогір'я; плита10) долоня ( у хіромантії)11) aнaт. пластинка ( череп)inner [outer] table — внутрішня [зовнішня]пластинка
12) тex. стіл (верстат; планшайба; рольганг; стенд)14) гipн. концентраційний стіл15) apxiт. карниз16) цepк. престол (the Lord's, the holy або Communion table)17) верхня дека ( музичного інструмент)••on the table — що перебуває на стадії обговорення; обговорюваний; загальновідомий ( upon the table) aмep. знятий з обговорення; відкладений
to lie on the table — бути відкладеним, не обговорюватися ( про законопроект)
to lay smth on the table — відкласти обговорення чого-н. ( законопроекту)
to take smth from the table — aмep. повернутися до обговорення ( законопроекту)
under the table — "під столом", що надерся, п'яний
to drink smb under the table — перепити кого-н.
he finished up under the table — він упився, як хлющ; він нализався до того, що звалився під стіл; таємно; непомітно
to give smth to smb under the table — давати что-л кому-л таємно
I pay him a hundred grand a year under the table — я виплачую йому підпільно сто тисяч доларів у рік
to turn the tables on smb — бити супротивника його ж зброєю, відплатити тією же монетою; помінятися ролями
II vthe tables are turned against me — = щастя відвернулося від мене
1) класти, ставити на стіл (що-н.); кидати, викладати на стіл (гроші, карти)to table one's cards — образн. розкривати /відкривати/ свої карти
2) забезпечувати столом, забезпечувати їжею3) складати таблиці, списки, розклад; заносити в списки4) пропонувати обговорити, виносити або ставити на обговоренняto table a motion — поставити на обговорення резолюцію /пропозиція/; to table a bill запропонувати /представити/ законопроект
5) aмep. відкладати або відсувати обговорення; класти під сукно, відкладати в довгу шухляду7) бyд. з'єднувати шипом -
28 change
I n1) змінаchange part — тex. змінна деталь
change switch — тex. перемикач
2) заміна; підміна; переміна; різноманітність4) розмін ( грошей); обмін ( на іншу валюту)5) здача6) розмінна монета; дрібні гроші; дріб'язок7) пересадка ( на залізниці)8) cпeц. перетворення9) acтp. нова фаза Місяця, молодик10) pl дзвін ( дзвонів)11) дiaл.; = change-house12) "параграф" ( фігурне катання)II v1) міняти, змінювати; переробляти; мінятися, змінюватися2) обмінювати; обмінюватися, мінятися ( чим-небудь)3) переодягатися; міняти білизну, пелюшки4) ( into) перетворювати; перетворюватися5) псуватися; псувати7) розмінювати, міняти ( гроші)8) робити пересадку, пересаджуватися9)III n -
29 chop
I n3) відрубаний шматок; скиба; шмат(ок)5) icт. тріщина ( на шкірі); щілина, розколина; гeoл. тріщина; скид6) c-г. січка ( корм)7) часто pl; aвcтpaл.; дiaл. змагання лісорубів8) aвcтpaл., дiaл. частка, частинаII v1) рубати (сокирою, колуном, сікачем); кришити; нарізати, шаткувати (тж. chop up); перекручувати через м'ясорубку; нарубати; прорубати2) (at) замахуватися; завдавати удару; рубанути3) переривати, обривати4) урізати; різко скорочувати5) cпopт. зрізати ( м'яч)6) звільняти ( працівника); знімати, проганяти з роботи7) aмep.; c-г. просапувати, проріджувати8) aмep.; icт. кидати, шпурляти; кидатися; робити ривкомIII n IV v1) ( різко) мінятися, змінюватися (тж. chop about, chop around)2) обмінюватися, мінятися ( чим-небудь); здійснювати обмін3) сперечатисяV n1) клеймо, фабрична марка2) сорт; ґатунок3) icт. печатка; штамп (в Індії, Китаї)VI n; амер.; сл. VII v; амер.1) їсти, ковтати2) ковтати слова, говорити нерозбірливо, бурмотати -
30 swap
I nміна, обмін; угодаII v2) укласти угоду, ударити по руках -
31 turn
I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
32 заниматься
занятьсяI. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;2) см. Заимствоваться.II. Заниматься, заняться -1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.* * *Iпозича́тисяII несов.; сов. - зан`яться1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами\заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́
\заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти
\заниматься ться — ремесло́м
сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти
\заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти
2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)\заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті
3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тисяIII несов.; сов. - зан`яться1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися\заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є
-
33 корень
1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.* * *1) ко́рінь, -реняко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння
в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно
2) грам., мат. ко́рінь -
34 наменивать
наменять намінювати, наміняти (о мног.) понамінювати чого. [Він наміняв дрібних шагів (Сл. Гр.). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць (Слов'яносербщ.)]. Наменянный - наміняний, понамінюваний. -ться -1) (стр. з.) намінюватися, бути намінюваним, наміняним, понамінюваним;2) (вдоволь) намінюватися, намінятися, попомінятися (досхочу) чим з ким.* * *несов.; сов. - намен`ятьнамі́нювати, -нюю, -нюєш, наміня́ти и мног. понамінювати -
35 наполнять
наполнить1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].* * *несов.; сов. - нап`олнитьнапо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти -
36 откланиваться
откланяться (при уходе, при встрече отдать ответный поклон) відклонюватися, відклонятися, відклонитися кому [Не відклонившись їм, пішла скорою ходою додому (Г. Барв.)], прощатися, попрощатися з ким.* * *несов.; сов. - откл`аняться1) відкла́нюватися, відкла́нятися; ( прощаться) проща́тися, прости́тися и попроща́тися2) (несов.: кончить кланяться) кінчи́ти (скінчи́ти, переста́ти) кла́нятися -
37 покланяться
I. поклониться поклонятися, поклонитися, уклонятися, уклонитися кому, поклони бити перед ким, кому. [Дикуни поклоняються ідолам]. Человеку кланяются, а не -няются - людині вклоняються, а не поклоняються. -лонимся господу - поклонімося господеві. -ться природе, красоте - поклонятися природі, красі.II. покланятися, (много) попокланятися кому, перед ким. [Покланявсь я чимало, поки випрохав].* * *покла́нятися; попокла́нятися -
38 пополнять
пополнить поповнювати и -няти, поповнити, доповнювати и -няти, доповнити, сповнювати и -няти, сповнити, виповнювати и -няти, виповнити що чим, додавати, додати що и чого до чого, (наверстать, возместить) надолужати и -лужувати, надолужити що. -нить недостающую сумму - поповнити недостачу в сумі. В показании этом много не договорено, надо его -нить - у свідченні цьому багато чого не договорено, треба його доповнити. -нить бочку - виповнити бочку. Пополненный - поповнений, доповнений, сповнений, виповнений чим. -ться - поповнюватися и -нятися, поповнитися, доповнюватися и -нятися, доповнитися, сповнюватися и т. д. Луна -няется - місяць виповнюється.* * *несов.; сов. - поп`олнитьпопо́внювати и поповня́ти, попо́внити -
39 чувство
почуття́; (псих.) чуття́; ( ощущение) відчуття́; ( чувствование) почува́ння; диал. змисл, -убез чувств — неприто́мний
бу́ря (вихрь) чувств — бу́ря (ви́хор) почутті́в
лиши́ться чувств — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти
матери́нское (отцо́вское) \чувство — матери́нське (ба́тьківське) почуття́ (почува́ння)
музыка́льное \чувство — музи́чне чуття́
обма́н чувств — ома́на (обма́н) чутті́в (почутті́в)
о́рганы — чувств о́ргани чутті́в
от избы́тка (от полноты́) чувств — від на́дміру (від повноти́) почутті́в
привести́ в \чувство — привести́ (верну́ти) до прито́мності, очу́ти́ти, опам'ята́ти; оприто́мнити
прийти́ в \чувство — оприто́мніти, верну́тися (поверну́тися) до чуття́, очути́тися, очу́няти, очу́нятися, прочу́нятися, очу́матися, прочу́матися, прочути́тися, прочу́няти, очуті́ти
скрыва́ть (таи́ть) свои́ чу́вства — прихо́вувати (таї́ти, хова́ти) свої́ почуття́, хова́тися (кри́тися) з свої́ми почуття́ми
с чу́вством — з почуття́м, з чуття́м; ( чувствительно) чу́ло, чутли́во
упа́сть без — чувств упа́сти неприто́мним (зомлі́лим)
\чувство бо́ли — почуття́ (відчуття́) бо́лю
\чувство го́лода — почуття́ (відчуття́) го́лоду
\чувство го́рдости — почуття́ го́рдості
\чувство до́лга (отве́тственности) — почуття́ обо́в'язку (відповіда́льності)
\чувство дру́жбы (това́рищества) — почуття́ дру́жби (товари́ськості)
\чувство испу́га (у́жаса) — почуття́ переля́ку (жа́ху, стра́ху́)
\чувство не́нависти — почуття́ не́нависті
\чувство но́вого — почуття́ (відчуття́) ново́го
\чувство ориентиро́вки — чуття́ орієнта́ції
\чувство прекра́сного — почуття́ (чуття́) прекра́сного
\чувство ро́дины — почуття́ батьківщи́ни
\чувство самосохране́ния — чуття́ (почуття́) самоохоро́ни (самозбере́ження)
\чувство со́бственного досто́инства — почуття́ вла́сної гі́дності
\чувство та́кта (ме́ры) — почуття́ та́кту (мі́ри), відчуття́ мі́ри
\чувство тоски́ по ро́дине — почуття́ ту́ги за батьківщи́ною
\чувство эпо́хи — почуття́ (відчуття́) епо́хи
\чувство ю́мора — почуття́ (чуття́) гу́мору
шесто́е \чувство — шо́сте чуття́
эстети́ческое \чувство — естети́чне чуття́ (почуття́)
-
40 Видоизменяться
видоизмениться відмінятися, відмінитися, змінятися, змінитися, переинач[кш]уватися, переинач[кш]итися, переформовуватися, переформуватися, модифікуватися, змодифікуватися.
См. также в других словарях:
мінятися — 1) (робити взаємний обмін), обмінюватися, обмінятися; розмінюватися, розмінятися (з ким / чим н.); замінятися, замінюватися, замінитися, (поступатися місцем комусь / чомусь); перемінятися, перемінюватися, перемінитися (один з одним чи місцем з… … Словник синонімів української мови
замінятися — I я/юся, я/єшся і замі/нюватися, ююся, юєшся, недок., заміни/тися, міню/ся, мі/нишся, док. 1) чим. Поступатися місцем чому небудь. 2) тільки недок. Пас. до заміняти I, замінювати. II я/юся … Український тлумачний словник
перемінятися — я/юся, я/єшся і перемі/нюватися, ююся, юєшся, недок., переміни/тися, міню/ся, мі/нишся, док. 1) Замінюватися ким небудь іншим; мінятися. || Змінювати один одного або мінятися місцями з кимсь. || Взаємно обмінюватися з ким небудь чимсь. 2)… … Український тлумачний словник
змінятися — I див. змінюватися. II я/юся, я/єшся, док., розм. Зробити обмін чого небудь на щось; помінятися … Український тлумачний словник
замінятися — 1 дієслово недоконаного виду поступатися місцем замінятися 2 дієслово доконаного виду помінятися розм … Орфографічний словник української мови
змінятися — 1 дієслово недоконаного виду змінюватися змінятися 2 дієслово доконаного виду помінятися розм … Орфографічний словник української мови
викорінятися — див. викорінюватися … Український тлумачний словник
відмінятися — я/ється і відмі/нюватися, юється, недок., відміни/тися, і/ниться, док. Ставати інакшим … Український тлумачний словник
відтінятися — я/ється і відті/нюватися, юється, недок., відтіни/тися, і/ниться, док. 1) Вирізнятися на тлі іншого кольору, іншої речі і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до відтіняти й відтінювати … Український тлумачний словник
вкорінятися — див. вкорінюватися … Український тлумачний словник
затінятися — див. затінюватися … Український тлумачний словник