Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

віддихати

  • 1 віддихати

    I відди́хати
    см. віддихувати; см. віддихати II; = віддихну́ти
    1) отдыха́ть, отдохну́ть
    2) переводи́ть дух, перевести́ дух
    II віддиха́ти
    дыша́ть
    III віддиха́ти
    = віддихну́ти, відітхну`ти, відди`хати, відди`хувати
    1) отдыха́ть, отдохну́ть
    2) переводи́ть дух, перевести́ дух; (только несоверш.) отдува́ться

    Українсько-російський словник > віддихати

  • 2 віддихати

    widdyhaty
    дієсл.

    Українсько-польський словник > віддихати

  • 3 віддихнути

    1) отдохну́ть
    2) перевести́ дух

    Українсько-російський словник > віддихнути

  • 4 дышать

    дыхать
    1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;
    2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].
    * * *
    ди́хати, віддиха́ти; ( согревая) ху́кати, ху́хати; ( повевать) подиха́ти

    Русско-украинский словарь > дышать

  • 5 віддихувати

    I см. віддихати II II = відди́хати
    1) отдыха́ть, отдохну́ть
    2) переводи́ть дух, перевести́ дух; (только несоверш.) отдува́ться

    Українсько-російський словник > віддихувати

  • 6 відітхнути

    1) отдохну́ть
    2) перевести́ дух

    Українсько-російський словник > відітхнути

  • 7 дух

    1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];
    2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;
    3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;
    4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;
    5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];
    6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];
    7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;
    8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.
    * * *
    1) дух, -у

    па́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

    2) миф. дух, -а

    до́брый \дух — до́брий дух

    3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

    [одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

    4) ( воздух) дух, -у

    лесно́й \дух — лісови́й дух

    5) ( запах) дух, -у; пах, -у

    тяже́лый \дух — важки́й дух

    Русско-украинский словарь > дух

  • 8 отдыхать

    I. отдохнуть відпочивати, відпочити, відпочнути, спочивати, спочити, спочинути, випочивати, випочити, віддихати, (немного) перепочивати, перепочити, припочити. [Відпочни (відпочинь), бо втомився. Полягайте та віддиште трохи]. -хать (спать) после обеда - спочивати по обіді. -нуть от последствий тяжёлой, неприятной работы - видихати що. [Три місяці ставок копали - мабуть не скоро його видихаємо].
    II. см. Отдышаться.
    * * *
    несов.; сов. - отдохн`уть
    відпочива́ти, відпочи́ти, спочива́ти, спочи́ти и спочи́нути; віддиха́ти, відди́хати и віддихну́ти и відітхну́ти; ( немного) перепочива́ти, перепочи́ти

    Русско-украинский словарь > отдыхать

  • 9 отдышаться

    или отдыхать отдохнуть, отдышать
    1) віддихатися (-хаєшся и -шешся), віддихати, віддихнути, передихнути, відсапатися, відсапнути. [Засапався (запыхался), ніяк не віддишу(ся)]. Не могу -ся - не здишуся;
    2) (притти в себя) - см. Очнуться.
    * * *
    відди́хатися, зди́хати, ви́сапатися, передихну́ти; відсопти́ся, відхакну́тися, проди́хатися

    Русско-украинский словарь > отдышаться

  • 10 Отдышать

    1) перестати дихати, віддихати своє, умерти, сконати;
    2) відхух[к]ати. [Насилу відхукав собі руки, так померзли].

    Русско-украинский словарь > Отдышать

  • 11 Передышать

    или передыхать віддихати, передихати, відсапатися.

    Русско-украинский словарь > Передышать

  • 12 oddychać

    [оддихачь]
    v.ndk

    Słownik polsko-ukraiński > oddychać

См. также в других словарях:

  • віддихати — I відд ихати див. віддихати. II віддих ати а/ю, а/єш, рідко відди/хувати, ую, уєш, недок., відди/хати, відди/хаю, відди/хаєш і відди/шу, відди/шеш і віддихну/ти, відітхну/ти, ну/, не/ш, док. 1) Те саме, що віддихатися 1) …   Український тлумачний словник

  • віддихати — дієслово доконаного виду віддихати дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • віддихуватися — віддихатися (відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу, напруженої праці тощо), віддихати, віддихати, віддихувати, віддихнути, відхакуватися, відхакнутися …   Словник синонімів української мови

  • дихати — I (робити вдихи й видихи), віддихати, віддихувати, віддихнути, віддихати, зводити дух, звести дух; хапати повітря, хапнути (ухопити) повітря (жадібно); сапати, сапнути (важко, зі свистом); хлипати, хлипнути (важко, голосно); хакати, хакнути,… …   Словник синонімів української мови

  • віддихнути — див. віддихати …   Український тлумачний словник

  • віддихувати — див. віддихати …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»