-
121 clannish
a1) родовий; який відноситься до роду, клану2) відданий своєму роду, клану3) відособлений, замкнутий у своєму колі; сімейний -
122 cold
I n1) холод, холоднеча2) застуда; нежить; катар верхніх дихальних шляхівII a1) холодний; який піддається або був підданий дії холоду; predic замерзлий, змерзлий; неутеплений, ненагрітийcold ulcer — мeд. відмороження
2) застарілий, нецікавий3) холодний, непривітний, сухий4) байдужий5) неприкрашений; відкритий; неприкритий6) спокійний, урівноважений9) непритомний; мертвий10) cл. легальний, законний11) тex. недіючий; xiм. малоактивний ( про сполуку)III adv1) aмep. вірогідно, точно2) aмep. повністю, цілком, зовсім3) без підготовки, експромтом -
123 committed
aідейний, відданий ідеї -
124 corrosible
aпідданий корозії; який іржавіє -
125 dedicated
a1) присвячений -
126 devoted
a1) відданий, ніжний; люблячий2) присвячений3) який захоплюється, повністю віддається ( чому-небудь)4) приречений -
127 devout
-
128 doglike
См. также в других словарях:
відданий — 1 дієприкметник від: віддати відданий 2 прикметник вірний, надійний … Орфографічний словник української мови
підданий — I п ідданий а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до піддати. II підд аний ного, ч. Особа, яка перебуває у підданстві певної держави, влади, правителя. || заст. Особа, економічно залежна від кого небудь … Український тлумачний словник
відданий — (який відзначається постійністю у своїх почуттях, нездатний на зраду), вірний, відданий, надійний, незрадливий, незмінний, певний, постійний, непідкупний, випробуваний … Словник синонімів української мови
вірнопідданий — дієприкметник рідко вірнопідданий прикметник … Орфографічний словник української мови
підданий — дієприкметник від: піддати підданий іменник чоловічого роду, істота у підданстві … Орфографічний словник української мови
самовідданий — прикметник … Орфографічний словник української мови
безпідданий — а, е. Який не має підданства … Український тлумачний словник
відданий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до віддати 1), 2), 4 9). || ві/ддано, безос. присудк. сл. || Який присвятив себе чому небудь. 2) прикм. Який, будучи пройнятий симпатією, любов ю до когось, чогось, відзначається постійністю, вірністю … Український тлумачний словник
вірнопідданий — а, е, заст. Вірний монархові. || у знач. ім. вірнопідда/ний, ного, ч.; вірнопідда/на, ної, ж. Про людину, яка вірно служить монархові … Український тлумачний словник
самовідданий — а, е. 1) Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей. 2) Сповнений самовідданості (про дії, вчинки, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
відданий — [в’і/д:анией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови