відгул

См. также в других словарях:

• відгул — 1 іменник чоловічого роду відгомін рідко відгул 2 іменник чоловічого роду звільнення від роботи на день або кілька днів як компенсація за понаднормову працю розм …   Орфографічний словник української мови

• відгул — I у, ч., рідко. Те саме, що відгомін 1). II у, ч., розм. Звільнення від роботи на день або кілька днів як компенсація за понаднормову працю …   Український тлумачний словник

• відгулювати — юю, юєш, недок., відгуля/ти, я/ю, я/єш, док., перех., розм. 1) тільки док. Провести певний час, не працюючи, відпочиваючи. 2) тільки док. Провести свято, весілля і т. ін.; відсвяткувати. 3) Використовувати відгул (див. відгул II) …   Український тлумачний словник

• відгульний — а, е. Прикм. до відгул …   Український тлумачний словник