-
1 odgłos
[одглос]m -
2 odgłos
ч1. відгомін, відголос;2. поголоска, чутка;3. звук (мед.) -
3 podźwięk
ч відголос, дзвін
См. также в других словарях:
відголос — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
відголос — у, ч., рідко. Те саме, що відгомін … Український тлумачний словник
хлюст — ту, ч. Ол. Відголос впадення до води, відголос вилиття якої небудь рідини … Словник лемківскої говірки
відголосок — ску, ч., рідко. Зменш. до відголос … Український тлумачний словник
відлуння — (відбиті звуки, що долинають здалеку, з відстані), луна, відлунок, відгомін, відголос, відгук, відзвук, відляск … Словник синонімів української мови
резонанс — відзвук, відголос, відлуння, луна … Словник синонімів української мови
гук — ку, ч. Рс. Відголос труби, грім, шум від вистрілів гармат … Словник лемківскої говірки
ехо — ха, с. Рс. Луна, відголос. Як гівкнула, то ехо пішло по лісі … Словник лемківскої говірки
праск — ску, ч. Пр. Відголос удару плоского предмета, тріск; шум … Словник лемківскої говірки