-
1 отговариваться
отговориться відмовлятися, відмовитися, відмагатися, відмогтися, відговорюватися, відговоритися, відбалакуватися, відбалакатися, (оправдываться) вимовлятися, вимовитися, виговорюватися, виговоритися, виповідатися, виповістися. Он долго -вался, но должен был согласиться - він довго відмовлявся (відмагався), та мусів таки згодитися. Она -рилась головною болью и осталась дома - вона відмоглася (відговорилася) тим, що болить голова, і лишилася (в)дома. От него легко не -ришься - від нього не легко відговоритися (відбалакатися). -ться незнанием закона - вимовлятися (виговорюватися) незнанням закону.* * *несов.; сов. - отговор`иться1) відгово́рюватися, відговори́тися; несов. відбала́куватися; ( отпираться) відмага́тися, відмогти́ся; ( оправдываться) диал. вимовля́тися, ви́мовитися, вигово́рюватися, ви́говоритися; ( отказываться) відмовля́тися, відмо́витися2) строит. (несов.) відгово́рюватися; відмовля́тися; відра́джуватися -
2 cop out
phr v1) (of, on) відступити, відмовитися (від переконань, принципу); порушити слово, відступитися; відговоритися, відкрутитися; ухилитися (від відповіді, обов'язку); уникати2) провалитися; погоріти, загинути3) попастися ( про злочинця); потрапити під арешт, у в'язницю4) юp.; жapг. визнати себе винним в менш серйозному злочині, щоб уникнути суду за більш тяжким звинуваченням -
3 cry off
phr vвідговоритися ( від чого-небудь); відмовитися ( від обіцянки) -
4 cop out
phr v1) (of, on) відступити, відмовитися (від переконань, принципу); порушити слово, відступитися; відговоритися, відкрутитися; ухилитися (від відповіді, обов'язку); уникати2) провалитися; погоріти, загинути3) попастися ( про злочинця); потрапити під арешт, у в'язницю4) юp.; жapг. визнати себе винним в менш серйозному злочині, щоб уникнути суду за більш тяжким звинуваченням -
5 cry off
phr vвідговоритися ( від чого-небудь); відмовитися ( від обіцянки) -
6 wymówić się
[вимувічь шіê]v.dkвимовитися, відговоритися, відмовитися -
7 wymówić się
відговоритися
См. также в других словарях:
відговоритися — див. відговорюватися … Український тлумачний словник
відговоритися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відмовитися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
відмовлятися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
