відволікати

См. также в других словарях:

• відволікати — а/ю, а/єш, недок., відволокти/, очу/, оче/ш і відволікти/, ічу/, іче/ш; мин. ч. відволі/к, локла/, локло/; док., перех. 1) Волочучи кого , що небудь, віддаляти від певного місця. 2) перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого , чого… …   Український тлумачний словник

• відволікати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• підволікати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• підволікати — а/ю, а/єш, недок., підволокти/, очу/, о/чеш, рідко підволочи/ти, очу/, о/чиш, док., перех., розм. Підтягати, наближати до чого небудь, волочачи …   Український тлумачний словник

• відволікання — я, с. Дія за знач. відволікати …   Український тлумачний словник

• відволікатися — а/юся, а/єшся, недок., рідко. 1) Залишати поза увагою кого , що небудь. 2) Пас. до відволікати 1), 3) …   Український тлумачний словник

• відволікти — див. відволікати …   Український тлумачний словник

• відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… …   Словник синонімів української мови

• відкладати — відкласти 1) (призначати здійснення, проведення чого н. на інший час), переносити, перенести, відтерміновувати, відтермінувати, відтягати, відтягувати, відтягти, відтягнути, відволікати відволікти 2) (класти кудись що н. на певний час, із певною… …   Словник синонімів української мови

• відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… …   Український тлумачний словник

• відволокти — див. відволікати …   Український тлумачний словник