Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

выдумывать

  • 121 сочинять


    ааа (классифицировать) صنّف

    ааа (соединять) ألّف
    ааа (писать) كتب
    и-ааа (выдумывать) اِختلق
    ааа (класть) وضع
    а-аа (создавать) أنشأ

    Русско-Арабский словарь > сочинять

  • 122 фальсифицировать


    ааа (подделывать) زيّف

    ааа (подделывать) زوّر
    и-ааа (выдумывать) اِفنعل

    Русско-Арабский словарь > фальсифицировать

  • 123 фантазировать

    несов.
    1) ( мечтать) хыяллану, хыялга бирелү, хыяллар белән мавыгу
    3) ( импровизировать) импровизация ясау, яңа көй чыгару ( алдан хәзерлексез)

    Русско-татарский словарь > фантазировать

  • 124 затевать

    затеять затівати, (диал. тіяти), затіяти, зачинати, зачати, заводити, завести, (задумывать) задумувати, задумати, надумувати(ся), надумати(ся), намислювати(ся) и намисляти(ся), намислити(ся), намірятися, наміритися, (предпринять) заповзятися; (выдумывать) вигадувати, вигадати, витівати, витіяти. [Як затіє дурень молитися, то і лоб(а) собі розквасить (Номис). Затіяв жениться, сам не знаєш нащо (Чуб. V)]. -ять тяжбу, процесс - затіяти (зачати) позов (справу), процес. -ять ссору, драку с кем-л. - завести сварку, колот, бійку з ким, завестися з ким (сваритися, битися). -ять игру - затіяти гру, завестися гратися. Он -вает, -ял жениться - він думає (надумує, тіє), він задумав (надумав, наміривсь) женитися. Он против вас что-то -вает, он -вает что-то худое - він проти вас щось тіє (начисляє, надумує), він тіє (намисляє, надумує) щось лихе (недобре). [Чадом не вдалося подушити, то може знов що надумала? (Васильч.)]. Затеи -вать - вигадки вигадувати, витівки витівати. Затеянный - затіяний, зачатий, заведений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - зат`еять
    затіва́ти, заті́яти; ( задумывать) заду́мувати, -мую, -муєш, заду́мати, наду́мати сов., зага́дувати, -дую, -дуєш, загада́ти; ( придумывать) приду́мувати, -мую, -муєш, приду́мати; (предпринимать что-л.) почина́ти, поча́ти

    Русско-украинский словарь > затевать

  • 125 измышлять

    измыслить вигадувати, вигадати, з[ви]мишляти, з[ви]мислити, вимудровувати, вимудрувати, змудрувати, вимізковувати, вимізкувати, змізкувати, вимірковувати, виміркувати що; срвн. Выдумывать. [Я про се ніколи не чув, а додавати свого, вигадувати - ніяково (Кон.). Ет, люди - як люди: усе щось і змислять (Грінч.). Теоретично виміркуване почуття (Франко)]. -лить машину - вигадати, вимудрувати, (изобресть) винайти машину. Измышленный - вигаданий, вимудруваний, змислений, вимізкуваний. -ться - вигадуватися, з[ви]мишлятися и т. д., бути вигаданим, змисленим и т. д. -литься чем - розжитися на що.
    * * *
    несов.; сов. - изм`ыслить
    вига́дувати, ви́гадати, вимишля́ти, ви́мислити, фольк. зми́слити; вимудро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, ви́мудрувати; -рую, -руєш, сов. змудрува́ти, ( мудрить) коверзува́ти, коверзну́ти

    Русско-украинский словарь > измышлять

  • 126 изобретать

    изобрести
    1) винаходити (-джу) и винаходжувати (-джую), винайти що. [Американці винайшли саможатку (Крим.)];
    2) (выдумывать) вигадувати, вигадати, видумувати, видумати, вимишляти, вимислити, (о мн.) повигадувати, повидумувати що. [Все більші та дорожчі ті фабрики стають, все мудріші та складніші для їх машини вигадують (Єфр.)];
    3) (измышлять) вимудровувати, вимудрувати що. [Вимудровують ще важчі статути, щоб скувати і скрутити вбогого (Куліш)]. Изобретённый - винайдений; вигаданий, видуманий; вимудруваний. -ться - винаходжуватися и винаходитися, винайтися, бути винайденим, вигадуватися, вигадатися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - изобрест`и
    винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( придумывать) вига́дувати, ви́гадати, вимудро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, ви́мудрувати, сов. змудрува́ти, -ру́ю, -ру́єш

    Русско-украинский словарь > изобретать

  • 127 наплетать

    наплести и наплесть
    1) наплітати и наплітувати, наплести, (о мног.) понаплітати и понаплітувати, поплести що, чого. [Понаплітав личаків на всю сім'ю (Богодух.)];
    2) (наставлять плетением) на(д)плітати, на(д)плести, (теснее о плетне ещё) на(д)городжувати, на(д)городити, (о мног.) пона(д)плітати, пона(д)городжувати що. [Ліса місцями поосідала, треба понагороджувати (Мирг.)];
    3) (вздору) наплітати, наплести, наторочувати, наторочити, наплескувати, наплескати, набазікувати, набазікати, нацвенькувати, нацвенькати, наверзякати, (о мног.) понаплітати, понаторочувати, понаплескувати, понабазікувати, понацвенькувати. [Наплела такого, що й купи не держиться (Номис). Вам сто дурних казок про його наплетуть (Самійл.). Такого набазікаю, що й у шапку не забрати (М. Вовч.)];
    4) (на кого) набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого. Наплете[ё]нный -
    1) наплетений, понаплітаний, понаплітуваний;
    2) на(д)плетений, на(д)городжений, пона(д)плітаний, пона(д)городжуваний;
    3) наплетений, наторочений, наплесканий, набазіканий, нацвеньканий, понаплітаний и т. п.;
    4) набреханий, наклепаний. -ться -
    1) наплітатися, наплестися, понаплітатися; бути наплітаним, наплетеним, понаплітаним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплітатися, наплестися, (о мног.) понаплітатися и т. п.; срв. Плести, -ся. [Шабаш, хлопці, вже понапліталися, час і спочити (Лубенщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - наплест`и
    1) наплітати, наплести́, -плету, -плете́ш и мног. понапліта́ти; ( выплетать) випліта́ти, ви́плести, -плету, -плетеш
    2) (говорить вздор, сплетничать) напліта́ти, наплести́; (выдумывать, сочинять) випліта́ти, ви́плести; (сов.: наболтать) намоло́ти, -мелю́, -ме́леш, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, наторо́чити, наля́пати. наплета́ться напліта́тися; випліта́тися

    Русско-украинский словарь > наплетать

  • 128 напраслина

    напрасна обмова, напрасна (-ни), напасть (-ти), напасниця, набалачка, пеня, марний наклеп, поклеп (-пу), наговір (-вору); срв. Поклёп, Клевета. [Все, що свідки кажуть, сама напасниця (Кониськ.). «Ти хіба не крав?» - «Ні, це напасть на мене!» (Звин.). «Чи правда, що ти свекруху била?» - «То набалачка!» (Борзенщ.). Мамо, як ти можеш такий на мене наклеп допускати? (Л. Укр.)]. Взводить, взвести -ну - наволікати, наволокти напрасну обмову, зводити, звести пеню на кого, пеню волокти, наволокти, прикидати, прикинути пеню кому, натягати, натягти напасть, клепати, наклепати, натягати, натягти на кого. [Напасть натягає на мене (Звягельщ.). А ви пеню на нас ізводите (Грінч.). Хіба я буду на себе пеню волокти? (Сл. Гр.). Прикинуть пеню, що й копою не одбудеш (Квітка). Лисиця на вівцю Петрову наклепала, що, буцім, ніччю кури крала (Боров.). Хіба можна таке натягати на людину? (Лубенщ.)]. Выдумывать -ну - вигадувати напрасну, видумувати напасть. [Де-ж це видано, щоб на Грицька таку напрасну вигадувати? (Грінч.)].
    * * *
    напа́сть, -ті и на́пасть; ( клевета) на́клеп, -у, обмо́ва, наговір, -во́ру

    возводи́ть \напраслина ну — зво́дити на́клеп

    Русско-украинский словарь > напраслина

Страницы

См. также в других словарях:

  • выдумывать — Придумывать, додумываться, вымышлять, измышлять, сочинять, вымудривать, умудриться, ухитриться. Ср. . Этого из пальца не высосешь (погов.) (т. е. не выдумаешь). Этот пороху не выдумает (т. е. недалекого ума). (Ирон.) Америку открыл! . См.… …   Словарь синонимов

  • ВЫДУМЫВАТЬ — ВЫДУМЫВАТЬ, выдумать что, вымышлять, изобретать, придумывать; добираться до чего своим умом; доходить разумом. Пропадай и тот, кто это выдумал. И кто это выдумал жениться! ся, быть выдуману, изобретаему. | Выдуматься из беды, найтись и выйти,… …   Толковый словарь Даля

  • ВЫДУМЫВАТЬ — ВЫДУМЫВАТЬ, выдумываю, выдумываешь. несовер. к выдумать. ❖ Не выдумывай (преим. в соединении с последующим повел.; разг. фам.) не противоречь, слушайся. Не выдумывай, пожалуйста, сиди дома. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • выдумывать — ВШЫДУМАТЬ, аю, аешь; анный; сов., что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • выдумывать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я выдумываю, ты выдумываешь, он/она/оно выдумывает, мы выдумываем, вы выдумываете, они выдумывают, выдумывай, выдумывайте, выдумывал, выдумывала, выдумывало, выдумывали, выдумывающий, выдумываемый,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Выдумывать perpetuum mobile — (иноск.) гнаться за несбыточнымъ. Ср. Онъ не слѣдовалъ примѣру нашихъ доморощенныхъ талантовъ: онъ не выдумывалъ perpetuum mobile, не ломалъ головы надъ устройствомъ какой нибудь хитрой машины. Гл. Успенскій. Нравы Растеряев. улицы. 6. Ср. Для… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • выдумывать на чей-л. счет — См …   Словарь синонимов

  • Выдумывать — I несов. перех. 1. Догадываться сделать что либо; придумывать. 2. разг. Изобретать. II несов. перех. 1. Создавать в воображении. 2. разг. Сочинять небылицы; фантазировать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • выдумывать — выд умывать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • выдумывать — (I), выду/мываю, ваешь, вают …   Орфографический словарь русского языка

  • выдумывать — Syn: см. изобретать, см. придумывать …   Тезаурус русской деловой лексики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»