-
1 вчитель
чteacher, master; tutor (особл. домашній); ( шкільний) schoolmasterвчитель музики — music teacher (брит. master)
-
2 вчитель
instituteur -
3 вчитель
-
4 вчитель
მასწავლებელი -
5 вчитель
-
6 вчитель Кун
див. Конфуцій -
7 Старий Вчитель
див. Лао-Цзи -
8 гуру
ч невідм.(вчитель, духовний наставник) guru -
9 інструктор
чinstructor, adviser; (репетитор, вчитель, тренер) coach, driller -
10 метр
I ч1) ( одиниця довжини) metre; амер. meter2) ( лінійка) metre measure ruler, metre-stickII ч(вчитель, майстер) master -
11 мова
ж1) language; tongueвиразна (чітка) мова — distinct ( clear) enunciation
літературна мова — literary ( standard) language
машинна мова комп. — computer ( machine) language
мова асемблера — assembler language, assembly language
мова запитів комп. — data-query language, query language
рідна мова — one's mother tongue; native language
мова закону — language of law, legislative language
мова програмування комп. — computer language, machine language, programming language
розмовна мова — colloquial/familiar speech; spoken language
вчитель іноземної мови — language master, language teacher
2) ( розмова) discourseне про те мова — this is not the question in point, that is not the point
3) грам. speechпряма (непряма) мова грам. — direct (indirect, oblique) speech
частини мови грам. — parts of speech
-
12 спів
чsinging; ( урочистий) motet; ( хоральний) anthem; ( надгробний) threnody; ( півня) crow; ( птахів) song, note, piping, roundelay, lay, warble; (тихий, монотонний) croon; (церковний, монотонний) chant -
13 танець
чвечір з танцями — dance, dancing-party
-
14 учитель
чteacher, preceptor (див. тж. вчитель) -
15 фехтування
-
16 французький
французький ключ тех. — monkey(-)wrench
вчитель французької мови — French teacher; French master
-
17 шкільний
шкільний бал амер. — prom
шкільний вчитель — schoolteacher, schoolmaster; амер. schoolman
шкільний працівник — school worker, teacher
-
18 Гаман, Йоган Георг
Гаман, Йоган Георг (1730, Кенігсберг - 1788) - нім. філософ-просвітник; вчитель Гердера. Як теоретик руху "Буря і натиск", закладає підмурок т. зв. "філософії почуття і віри", в якій обґрунтовується теза про неспроможність понятійного мислення осягати живу дійсність. Остання, за Г., внутрішньо суперечлива, дисгармонійна, тому до неї не можна підходити без визнання принципу "сходження протилежностей"; однак цей принцип абсолютно чужий логічному мисленню, яке ґрунтується на законі неприпущення протиріччя. Г'юмівський скептицизм давав Г. додаткові аргументи щодо заперечення пізнавальних можливостей мислення. Але твердження Г'кума про наявність у людей безпосереднього чуттєвого переконання ("віри") в достовірності існування зовнішнього світу Г. некоректно поєднує із релігійною вірою, розглядаючи обидва значення віри як щось єдине. Вчення Г. стимулювало дискусію про пантеїзм (або "спінозизм"), яку розпочав Якобі. З позицій "філософії віри" він критикує раціоналізм Фіхте, Шеллінга, Гегеля, а ставлення до системи Канта вкладає в уїдливий афоризм: "Без "речі в собі" не можна увійти в цю систему, з нею - залишатися в ній". З іншого боку, Г. засуджував тяжіння Лессинга, Гете, Гердера, інших просвітників до філософії Спінози.[br]Осн. тв.: "Хрестові походи філолога" (1762); "Метакритика про пуризм розуму" (1784). -
19 Горгій
Горгій (485, м. Леонтини, о-в Сицилія - 380 до н. е.) - найвидатніший, поряд з ПротагороМ, представник античної софістики. Учень Емпедокла. У 427 р. прибув до Афін як посланець свого полісу. Прославився як оратор і вчитель риторики. Філострат називає його "батьком риторики". У своєму головному філософському творі Г. доводить неіснування будь-чого через послідовне обґрунтування трьох радикальних тез: 1) Нічого не існує. 2) Якби навіть щось і існувало, то було б непізнаваним. 3) Якщо б його і можна було пізнати, всеодно пізнане неможливо висловити і донести його сенс до іншого. Позиція Г. опонує елейському вченню про буття. Метафізичний сенс доведень Г. полягає у деструкції будь-якої онтологічної достовірності за межами встановленого людиною. Цим, фактично, не стільки відкидається реальність будь-чого, скільки обґрунтовується визначальне для софістики онтологічне розмежування двох родів буття - "фюсісу" (природи) і "номосу" (встановленого). Протагорівські тези про людину як міру всіх речей та існування істини виключно у вигляді гадки (опінії) можуть розглядатися як логічні висновки з філософської позиції Г. Найвідоміший учень Г. - Ісократ (436 - 338 до н. е.).[br]Осн. тв.: "Про те, чого немає, або Про суще (природу)". -
20 Дьюї, Джон
Дьюї, Джон (1859, Барлінгтон - 1952) - амер. філософ, засновник філософії "інструменталізму". Освіту отримав у Вермонтському ун-ті. Викладав у Мічиганському та Колумбійському ун-тах. У Чикаго організував експериментальну початкову школу під опікою Департаменту філософії, в якій прагнув впровадити та перевірити розроблені ним ідеї в галузі філософії освіти. Виступав прихильником гегельянства, пізніше перейшов до його критики, зазнавши значного впливу психологічної теорії Джемса. Піддаючи критиці метафізичні спекулятивні конструкції, головна хиба яких, за Д., - гіпертрофування когнітивних функцій філософії ("панування інтелектуалістського погляду") - він запропонував нову модель філософії, характеризуючи її як "інструменталізм". Її призначення - забезпечити перехід від традиційних "проблем філософів" до вирішення "людських проблем" у річищі прагматизму. Філософія, згідно з Д., не повинна займатися побудовою інтелектуальних схем, натомість вона має культивувати себе як метод. Завдання останнього полягає у з'ясуванні природи людського досвіду, аналізі його складових, з тим, щоб найефективніше адаптувати світ до потреб індивіда, виявити шляхи корисних для нього стосунків з об'єктами довкілля. "Досвід" - центральна категорія філософії Д. - об'єднує всі форми і прояви життєдіяльності суб'єкта - сферу свідомого і несвідомого, фізичного і психічного. Він має два головних виміри: біологічно-генетичний та ціннісний; людина повинна пристосовуватися до середовища, щоб вижити, її ставлення до світу емоційно забарвлене, практично-ціннісне. В контексті ідей праґматизму та інструменталізму Д. інтерпретує проблему істини як родову назву для різних видів ціннісних суджень, застосовуваних у площині досвіду К. ритерієм істини виступає "операційна надійність", придатність для розв'язання проблеми; зрештою істина визначається як корисність. Тим самим проблема істини фактично замінюється проблемою цінності, набуває радикально ситуативного і суб'єктивістськи-екзистенційного сенсу ("філософія успіху") К. онцепція досвіду та істини створює засади для соціальної спрямованості філософії Д. в цілому. У її епіцентрі знаходиться людина, її турботи, потреби, пошуки, адже, згідно з Д.,. всі цінності перебувають не по той бік досвіду, а лише у ньому. Завдання філософії - вказати людям шлях до блага, забезпечити "вірний тип дії". Звідси - велика увага Д. до філософії освіти. У навчанні й вихованні чільне місце має належати не досягненню статичних, наперед заданих цілей, а процесу дослідження, змагання, творчості. Центральна ланка останнього - континуум "засіб - мета", у площині якого досягнуті цілі стають засобами для появи наступних; ідеї - інструменти для практичних цілеспрямованих дій. Свобода, за Д., полягає у здатності робити розумний вибір і діяти згідно з ним та особливостями власної самобутньої індивідуальності. Демократія є тим соціальним ладом, який спирається на свободу і створює можливості для розвитку творчого потенціалу індивіда. Демократично визначені ідеї соціальної педагогіки та прагматичної етики Д. у модернізованому вигляді використовуються і в наші Дні.[br]Осн. тв.: "Психологія" (1887); "Нариси з експериментальної логіки" (1916); "Реконструкція філософії" (1920); "Людська природа й поведінка" (1925); "Досвід і природа" (1925); "Вчитель і суспільство" (1937); "Досвід і освіта" (1938) та ін.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вчитель — [ўчи/теил ] = учитель л а, ор. леим, м. (на) леив і/ л у, мн. ўчиетеил і/, ўчиетеил і/ў два ўчи/теил і … Орфоепічний словник української мови
вчитель — див. учитель … Словник синонімів української мови
вчитель — іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири вчителі … Орфографічний словник української мови
учитель — вчитель 1) (особа, що навчає у школі, училищі, приватно тощо), педагог, викладач, навчитель, професор, метр; репетитор (той, хто проводить додаткові заняття з ким н.) Пор. вихователь 2) див. наставник … Словник синонімів української мови
Заслуженный учитель Украины — Оригинальное название Заслужений вчитель України Страна … Википедия
Народный учитель Украины — Оригинальное название Народний вчитель України Страна … Википедия
Костюк Григорий Силович — Григорий Силович Костюк Дата рождения: 23.11 (5.12 н. ст.) 1899 Место рождения: с. Могильно, Херсонской губернии, Российской империи (ныне Гайворонского района Кировоградской области, Украина) … Википедия
Olexiy Yurin — File:Olexiy Yurin.jpg Born Olexiy Yevgenovych Yurin 14 April 1982 Cherkasy, Ukraine Occupation poet Nationality Ukrainian Genres philos … Wikipedia
Костюк, Григорий Силович — Григорий Силович Костюк Дата рождения: 23 ноября (5 декабря) 1899(1899 12 05) Место рождения … Википедия
Пекуровка — Село Пекуровка укр. Пекурівка Страна УкраинаУкраина … Википедия
Пекуровский сельский совет — Перекуровский сельский совет укр. Пекурівська сільська рада Страна Украина Статус Сельский совет Входит в Городнянский район … Википедия