-
81 separate sentencing
винесення вироку окремо по кожному із вчинених по справі злочинів, призначення покарання окремо за кожний вчинений по справі злочин -
82 sexual offence
= sexual offense злочин, вчинений на сексуальному ґрунті; статевий злочин -
83 syndicate crime
бандитський (гангстерський) злочин; злочин, вчинений організованою бандою -
84 syndicated crime
бандитський (гангстерський) злочин; злочин, вчинений організованою бандою -
85 кругова порука
(відповідальність громади за злочин, вчинений її членом) frankpledge, freemasonry, mutual-responsibility cover-up, solidarism, solidarity -
86 aggravated offence
= aggravated offense злочин, вчинений за обтяжуючих обставин -
87 committed
відданий ( чомусь); ув'язнений; скоєний, вчинений ( про злочин тощо)- committed elector
- committed offender
- committed person
- committed to one's trust
- committed with the use of arms -
88 compulsive crime
= compulsive criminality злочин, вчинений під примусом -
89 consensual sex offence
= consensual sex offense статевий злочин, вчинений за згодою потерпілої особи -
90 domestic investigator
слідчий у справі про злочин, вчинений в межах країни -
91 drug offence
= drug offense злочин, вчинений під впливом наркотиків -
92 exaggerate accusation
-
93 female crime
жіноча злочинність; злочин, вчинений жінкою -
94 frankpledge
= frank-pledgeгромада; кругова порука (відповідальність громади за злочин, вчинений її членом) -
95 fresh
новий; безперервний; недавно вчинений (про злочин)- fresh crime
- fresh election
- fresh elections
- fresh evidence
- fresh opinion
- fresh pursuit -
96 internal investigator
слідчий у справі про злочин, вчинений в межах країни -
97 militia offence
= militia offense злочин, вчинений міліціонером (міліціонерами) -
98 militiaman offence
= militiaman offense злочин, вчинений міліціонером -
99 policeman offence
= policeman offense злочин, вчинений поліцейським (поліцейськими)
См. также в других словарях:
покута — и, ж. 1) Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2) Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін. 3) іст. Церковне покарання за злочини або гріхи; епітимія. Накласти покуту. Нести покуту … Український тлумачний словник
покутувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Відбувати покарання за вчинений злочин, провину і т. ін. 2) іст. Відбувати покуту (в 3 знач.) … Український тлумачний словник
судимість — мості, ж. Правовий наслідок засудження особи за вчинений злочин. •• Зня/ти суди/мість перестати враховувати засудження в минулому … Український тлумачний словник
покута — 1) (визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї), каяття, покаяння, покутування 2) (покарання за вчинений злочин), кара … Словник синонімів української мови
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник