-
41 reactive investigator
-
42 recent crime
-
43 repeated offence
= repeated offense повторно вчинений злочин -
44 repetitive offence
= repetitive offense повторно вчинений злочин -
45 retaliatory
який робиться у відповідь ( на щось); застосований в порядку репресалії (відплати); репресивний, каральнийretaliatory measure for a committed crime — = retaliatory measure for a perpetrated crime кара за вчинений злочин
- retaliatory actionretaliatory measure for a perpetrated crime — = retaliatory measure for a committed crime
- retaliatory duty
- retaliatory customs duty
- retaliatory measure
- retaliatory step
- retaliatory tariff -
46 sentence for a crime
= sentence for a offence, sentence for a offense вирок за вчинений злочин -
47 solution of crime
юридичне вирішення питання про вчинений злочин; розкриття злочину -
48 state an offence
= state an offense визначати склад злочину; точно описати вчинений злочин -
49 subsequent crime
-
50 wanted person
особа, яка розшукується ( за вчинений злочин тощо) -
51 infamous
adj1) що користується недоброю славою; що має погану репутацію; безславний2) ганебний; негідний; безчесний3) розм. поганий, кепський, капосний, мерзенний4) юр. позбавлений громадянських прав за вчинений злочин* * *a1) безславний; ганебний, ниций; безчесний2) огидний, кепський3) юp. позбавлений громадянських прав -
52 crime by repeater
злочин, вчинений рецидивістом; злочин, вчинений повторно -
53 white-collar crime
злочин, вчинений службовцем ( який обіймає відповідальну посаду), посадовий злочин, білокомірцевий злочин -
54 crime of dishonesty
злочин, вчинений шляхом обману; шахрайський злочин -
55 gang crime
злочин, вчинений бандою (групою); бандитський (гангстерський) злочин -
56 minor crime
злочин, вчинений неповнолітнім; незначний злочин -
57 adult crime
злочин, вчинений дорослим (повнолітнім); злочинність повнолітніх -
58 crime afoot
злочин, вчинений без застосування транспортних засобів -
59 crime done unwillingly
злочин, вчинений суб'єктом проти своєї волі -
60 crime due to jealousy
злочин, вчинений через ревнощі
См. также в других словарях:
покута — и, ж. 1) Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2) Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін. 3) іст. Церковне покарання за злочини або гріхи; епітимія. Накласти покуту. Нести покуту … Український тлумачний словник
покутувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Відбувати покарання за вчинений злочин, провину і т. ін. 2) іст. Відбувати покуту (в 3 знач.) … Український тлумачний словник
судимість — мості, ж. Правовий наслідок засудження особи за вчинений злочин. •• Зня/ти суди/мість перестати враховувати засудження в минулому … Український тлумачний словник
покута — 1) (визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї), каяття, покаяння, покутування 2) (покарання за вчинений злочин), кара … Словник синонімів української мови
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник