вуглець

См. также в других словарях:

• вуглець — ю/, ч. Загальна назва простих речовин карбону – його алотропних видозмін (алмаз, графіт, вугілля, карбін та ін.). •• Амо/рфний вугле/ць чорна речовина, з якої складається деревне і тваринне вугілля, кокс, сажа …   Український тлумачний словник

• вуглець — [вугле/ц ] леиц у/, ор. леице/м, м. (на) леиц у/ …   Орфоепічний словник української мови

• вуглець — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• вуглець — углерод carbon Kohlenstoff хімічний елемент. Символ С, ат.н. 6, ат.м. 12,011. Відомо 4 кристаліч. модифікації В.: графіт, алмаз, карбін і лонсдейліт, які сильно розрізнються за своїми властивостями. Карбін штучно отриманий різновид В. який являє… …   Гірничий енциклопедичний словник

• вуглецевий — а, е. Прикм. до вуглець. || Який має в своєму складі вуглець …   Український тлумачний словник

• алотропія — ї, ж. Здатність деяких хімічних елементів утворювати дві або більше прості речовини, напр., вуглець існує у вигляді вугілля, графіту і алмазу …   Український тлумачний словник

• біогенний — а, е. Біологічного походження; який містить залишки живих організмів і який підтримує, стимулює розвиток організму, життя. •• Біоге/нна речовина/ речовина, що її виробляють живі організми. Біоге/нні за/соби лікарські засоби тваринного або… …   Український тлумачний словник

• вуглеводні — ів, мн. (одн. вуглево/день, дню, ч.). Органічні сполуки, молекули яких складаються тільки з атомів вуглецю та водню. •• Аліфати/чний вуглево/день вуглеводень, молекули якого містять лінійні нерозгалужені та розгалужені ланцюги з атомів вуглецю,… …   Український тлумачний словник

• вуглецевмісний — а, е. Такий, що містить вуглець …   Український тлумачний словник

• двосірковий — а, е. Який містить у складі молекули чи формульної одиниці 2 атоми чи іони сірки. Двосірковий вуглець …   Український тлумачний словник

• зневуглецьовувати — ую, уєш, недок., зневуглецюва/ти, ю/ю, ю/єш, док. Видаляти вуглець з чого небудь …   Український тлумачний словник