-
1 втручатися
= втрутитисяto interfere (in), to intervene (in); to step in, to meddle (in), to interpose between; to interlope -
2 втручатися
encroach, interpose, intrude, trespass -
3 втручатися
= втру́титисявме́шиваться, меша́ться, вмеша́ться; ( в дела) вторга́ться, вто́ргнуться, ( неодобрительно) сова́ться, су́нуться; ( в разговор) ввя́зываться, ввяза́ться -
4 втручатися
ჩარევა -
5 втручатися в розслідування
Українсько-англійський юридичний словник > втручатися в розслідування
-
6 втручатися у справи
Українсько-англійський юридичний словник > втручатися у справи
-
7 встрявати
= встряти( втручатися) to interfere, to meddle (in); ( вплутуватися) to get involved (in), to drop ( into); to put one's oar in ідіом.встрявати в бійку — to come to blows; to engage in a scuffle
-
8 втрутитися
док. див. втручатися -
9 лізти
1) (на стіну, кручу) to climb, to clamber, to creep, to scale; (по мотузці, на жердину) to swarm2) (набридати, втручатися) to intrude, to thrust oneself upon3) ( про волосся) to come out, to fall off4)лізти зі шкіри — to go all out; to lay oneself out; to leap out of one's skin
лізти комусь в душу — to worm oneself into smb.'s confidence
лізти в зашморг — to expose oneself to danger aimlessly, to stick one's neck out
лізти на очі (кому-небудь) — to hang round; to make a nuisance of oneself (to)
лізти на рожен — to ask for trouble, to kick against the pricks
лізти на стінку — to climb up the wall; to be beside oneself; to go into a frenzy
-
10 справа
I ж1) (робота, заняття) work, business2) (коло питань, сфера інтересів) affair, concern, businessторговельні справи — dealings, business
втручатися не в свою справу — to interfere in other people's affairs, to stick one's nose into smb.'s business
3) тк. одн. ( мета діяльності) cause4) ( діяння) deed, actчорна справа — dirty deed, crime, black deed
5) мн.справи покращуються — things are improving; фіг. the mercury is rising
6) ( питання) matter, pointлегка справа — easy matter, child's play
7) юр. caseпорушувати справу (проти кого-небудь) — to bring an action against smb., to take institute proceedings against smb.
8) канц. ( папка з документами) file, folder, dossier9) (спеціальність, професія) occupation; concernавтомобільна справа — motoring, automobile business
бухгалтерська справа — accountancy, accounting
10)як ваші справи? — how goes the world with you?, how are you getting on?
в чому справа? — what is the matter?; what's the game?; ( при скрутному становищі) what's the trouble?; (у суперечці, сварці) what's cooking?, what's the row?
не в цьому справа — that is not the question; it is not the case; that's not the point
справа в тому, що — the fact (the point, the question, the thing, the truth) is that
мати справу (з кимсь) — to deal ( with), to have dealings ( with)
II присл. див. праворучпропаща справа — bad job, a lost cause, hopeless undertaking
-
11 сунутися
1) ( рухатися великою масою) to flock, to throng2) ( втручатися) to intrude, to interfere; sl to butt in -
12 втрутитися
см. втручатисявмеша́ться; ( в дела) вто́ргнуться, ( неодобрительно) су́нуться; ( в разговор) ввяза́ться -
13 асоціації
eng: associationdeu: Assoziation fдоговірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників.Глосарій "Фінансова діяльність суб’єктів господарювання" > асоціації
-
14 мішатися
miszatysjaдієсл. -
15 консерватизм
КОНСЕРВАТИЗМ ( від лат. conservo - зберігаю, охороняю) - 1) світоглядна орієнтація, умонастрій, які спрямовані на збереження певних традиційних засад суспільного розвитку та порядку; 2) сукупність ідейно-політичних течій, концепцій та програм, певна тенденція політичної діяльності, що ставить за мету відтворення усталених цінностей, зміцнення тих економічних, соціально-політичних та моральних інституцій, які утворилися в суспільстві внаслідок розвитку і втілення історичного досвіду багатьох поколінь; 3) різновид політичної ідеології. К. споконвічно існував як світоглядна орієнтація, тип соціального темпераменту, що тяжіє до стабільності, статичної усталеності, передбачуваності В. цьому вигляді він не мав доктринального вигляду і був традиціоналізмом у широкому розумінні слова. Інтелектуальні передумови К. створювалися епохою Просвітництва. Велика Французька революція дала імпульс виникненню політичних ідеологій, серед яких першою позначила себе саме ідеологія К. Ключове значення у становленні К. відіграв трактат Берка "Роздуми про Французьку революцію" (1790). В своєму подальшому розвитку К. репрезентований такими постатями, як Шатобріан, Медисон, Колридж, де Местр, Ламенне, Баадер, Галлер, Мюллер, Шміт, Шумпетер, фон Гаєк, Оукшот, Скратон, Люббе, Кристол та ін. К. становить невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, яка почала формуватися напр. XVIII - на поч. XIX ст. В межах цієї метаідеології лібералізм уособлює ідею розвитку, всеохопний рух, швидкість, затвердження нового, а К. здійснює функції внутрішньої критики лібералізму. Отже, лібералізм та К. не є несумісними протилежностями, а взаємно зумовлюють, визначають один одного. Ліберали показують, якими консерватори будуть завтра, а консерватори - якими ліберали були учора. Напр., "новий К." (подібно до "старого", класичного лібералізму) орієнтується на звільнення приватного капіталу від надмірної державної "опіки", стимулювання ринкових відносин, зокрема підприємництва, зменшення податків на соціальні витрати (рейганоміка, тетчеризм). Отже, К. не протистоїть розвитку, а забезпечує його відповідність певним цінностям, оптимальну швидкість та глибину перетворень. У такий спосіб досягається зваженість, збалансованість суспільного розвитку, певна його спадкоємність і наступність. Від початку свого існування представники К. віддавали перевагу стабільності та наступності перед швидкоплинними змінами, вважали природний порядок непересічною цінністю, а уособленням його такі інституції, як власність, ієрархія, нерівність, релігія, авторитет, сім'я та ін. К. виходить з первинної недосконалості людської природи, обмежених можливостей людського розуму адекватно сприймати світ, втручатися в його розвиток.В.Заблоцький -
16 лібертаризм
ЛІБЕРТАРИЗМ - 1) Доктрина, сучасна течія політичної ідеології, прихильники якої вважають, що держава повинна обмежитися захистом прав індивідів; радикальні лібертаристи обстоюють думку, згідно з якою людина не повинна підкорятися жодним інституціям, авторитетам і владам, відносно яких у неї немає довіри і згоди. В цілому позицію лібертаристів визначають як намагання поширити принципи функціювання вільного ринку на увесь соціальний лад та перебіг соціального життя. Захист такої "ринкової методології" відчутно відрізняє Л. від інших ліберативних течій сучасності, зокрема консерватизму і лібералізму Н. а відміну від консерваторів, лібертаристи не вважають обов'язком держави піклуватися про суспільну мораль, боротися проти проституції, вживання наркотиків і сексуальних перверзій, які не завдають шкоди іншим, - тобто втручатися в сферу, де людина сама визначає себе і реалізує свої права (нехай і завдаючи собі безсумнівної шкоди). Лібертаристи закликають критично (негативно) сприймати будь-які інституції (релігія, сім'я, будь-які традиції), що закріпачують людину, роблять її погляд на світ вузько запрограмованим і мертвотним. Вони виявляють критичну налаштованість відносно мілітарної політики національних держав, зокрема упереджено відносяться до великих витрат бюджетних коштів на національну оборону. Л. поширений здебільшого не у вигляді системної доктрини, а певної позиції або ставлення. Основні соціально-філософські ідеї Л. викладені в працях Ренд, Ротбарда та ін. 2) Філософська концепція, метафізична теорія, яка виступає протилежністю і запереченням детермінізму, особливо стосовно природи людської діяльності (яку треба розглядати як неупереджену активність морально відповідальних агентів, спроможних вчинити будь-що під свою відповідальність або ж відмовившись від неї). Цю філософську версію прихильники Л. називають також об'єктивізмом.В. Заблоцький
См. также в других словарях:
втручатися — (утруча/тися), а/юся, а/єшся, недок., втру/титися (утру/титися), втру/чуся, втру/тишся, док., у що, до чого і без додатка, 1) рідко. Входити, проникати куди небудь, у що небудь. 2) Самочинно займатися чиїмись справами, встрявати в чиї небудь… … Український тлумачний словник
втручатися — [ўтруча/тиес а] = утручатися а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
втручатися — див. утручатися … Словник синонімів української мови
втручатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
утручатися — втручатися, утрутитися, втрутитися (у що, до чого самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), у[в]в язуватися, у[в]в язатися, у[в]стрявати, у[в]стрянути, у[в]стряти, у[в]плутуватися, у[в]плутатися, приплутуватися,… … Словник синонімів української мови
туратися — Туратися: встрявати, втручатися, звертати увагу [V] звертати увагу на когось, на щось, втручатися [14] звертати увагу, чіпати, встрявати [VI] турати(ся) звертати увагу на когось, на щось, втручатися [I] … Толковый украинский словарь
лізти — лі/зу, лі/зеш, недок. 1) Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. || Пересуватися по якій небудь поверхні, майже притискуючись до неї (про дрібні живі істоти, які мають багато ніг). || на чому і без додатка. Пересуватися,… … Український тлумачний словник
потручятися — ударяться (?) (1): Ту ся копіемъ приламати, ту с я саблямъ потручяти о шеломы Половецкыя, на рѣцѣ на Каялѣ, у Дону Великаго. 12. Переводы. Первые издатели, В. А. Жуковский, Д. Н. Дубенский: „притупиться“. А. К. Югов: „позвяцати“. Д. С. Лихачев… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
вв'язуватися — I (ув я/зуватися), уюся, уєшся, недок., вв яза/тися (ув яза/тися), вв яжуся, вв яжешся, док. Включатися, втручатися в якусь дію з власного бажання. II див. ув язуватися II … Український тлумачний словник
влазити — (ула/зити), вла/жу, вла/зиш і вліза/ти (уліза/ти), а/ю, а/єш, недок., влі/зти (улі/зти), зу, зеш, док. 1) Протискуватися, проникати всередину чого небудь. || Входити, вступати, занурюватись у щось рідке або сипуче. || розм. Одягатися в що небудь … Український тлумачний словник
вмішуватися — I (умі/шуватися), уюся, уєшся, недок., вміша/тися (уміша/тися), а/юся, а/єшся, док. 1) Проникати куди небудь, змішуватися з ким , чим небудь. 2) розм., рідко. Те саме, що втручатися. 3) тільки недок. Пас. до вмішувати I. II див … Український тлумачний словник