-
1 вся
-
2 весь
вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];2) (до сих пор) досі;3) всё, всё же, всё таки - проте.* * *I мест.весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́внийII сущ.село́ -
3 entirety of ownership
-
4 plenary jurisdiction
вся повнота юрисдикції; ординарне провадження -
5 plenitude of the power
-
6 родиться
несов., сов.1) наро́джуватися, -джуюся, -джуєшся, народи́тися, -роджу́ся, -ро́дишся и мног. понаро́джуватися, роди́тися (несов. и сов.), сов. уроди́тися, зроди́тися, породи́тися, знайти́ся (зна́йдеться), найти́ся; ( в большом количестве) плоди́тися (пло́диться), сплоди́тися\родиться ться в руба́шке (в соро́чке) — роди́тися (уроди́тися) в соро́чці
где вы \родиться дили́сь? — де ви народи́лися?
\родиться ться на свет — народи́тися на світ, поба́чити світ
\родиться ди́лся́ сын — народи́вся (роди́вся, уроди́вся, зроди́вся, породи́вся, знайшо́вся) син
2) ( возникать) виника́ти, ви́никнути; ( появляться) поста́вати, -стає́, поста́ти, -ста́не, повстава́ти, повста́ти; ( рождаться) наро́джуватися, народи́тися, поро́джуватися несов., сов. зроди́тися, уроди́тися; ( зарождаться) заро́джуватися, зароди́тисяв его́ голове́ \родиться дила́сь мы́сль... — в його́ голові́ зароди́лася (ви́никла, народи́лася) ду́мка
3) (вырастать, произрастать) роди́ти (несов. и сов.), роди́тися; сов. уроди́ти, уроди́тися, зроди́тисяхорошо́ здесь карто́фель \родиться ди́тся — до́бре тут карто́пля ро́дить (ро́диться)
-
7 разваливаться
несов.; сов. - развал`иться1) розва́люватися, -люється, розвали́тися, -вали́ться; ( разрушаться) руйнува́тися, -ну́ється, зруйнува́тися; (рассыпаться, раздробляться) розсипа́тися, розси́патися, -плеться; ( распадаться) розпада́тися, розпа́стися, -паде́ться и мног. порозпада́тися, розсіда́тися, розсі́стися, -ся́детьсядом \разваливаться ли́лся — буди́нок розвали́вся (зруйнува́вся)
семья́ \разваливаться ли́лась — сім'я́ (роди́на) розвали́лася (зруйнува́лася)
шта́бель дров \разваливаться ли́лся — шта́бель (сто́с) дров розвали́вся (розси́пався, розпа́вся, розсі́вся)
2) ( сидеть или лежать раскинувшись) розкида́тися, розки́нутися; розва́люватися, -лююся, -люєшся, розвали́тися, -валю́ся, -ва́лишся; ( сидеть) розсіда́тися, розсі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся и мног. порозсіда́тися; (сов.: разлечься), ви́вернутися3) страд. несов. розва́люватися; розки́датися; руйнува́тися -
8 располагаться
I несов.; сов. - располож`иться1) розташо́вуватися, -шо́вуюся, -шо́вуєшся, розташува́тися, -шу́юся, -шу́єшся, несов. ташува́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, -щуюся, -щуєшся, розмісти́тися, -міщу́ся, -мі́стишся и мног. порозміща́тися и порозмі́щуватися; ( устраиваться) влашто́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, влаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся; (становиться лагерем, обозом; перен. шутл.) ота́борюватися, -рююся, -рюєшся и табори́тися, -борю́ся, -бори́шся, ота́боритися, сов. ута́боритисяполк \располагаться жи́лся в двух каза́рмах — по́лк розташува́вся (розмісти́вся) в дво́х каза́рмах
\располагаться жи́лся спа́ть на дива́не — лі́г (влаштува́вся) спа́ти на дива́ні
экскурса́нты \располагаться жи́лись в лесу́ — екскурса́нти розташува́лися (ота́борилися) в лі́сі
2) (перен.: принимать тот или иной оборот; складываться) склада́тися, скла́стися (складе́ться)3) ( распределяться - о времени) розподіля́тися, розподіли́тися, -ді́литься4) (сов.: почувствовать симпатию к кому-л.) відчу́ти симпа́тію (прихи́льність, -ності), прихили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся5) страд. несов. розташо́вуватися; розміща́тися, розмі́щуватися; розставля́тисяII несов.; сов. - располож`иться(намереваться, предполагать что-л. делать) ду́мати, заду́мати, несов. гада́ти, ма́ти на́мір; ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся), сов. налаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, нала́годитися, -джуся, -дишсяон \располагаться жи́лся — писа́ть ві́н зібра́вся (налаштува́вся, нала́годився) писа́ти
-
9 all
[ɔːl] 1. pron indef.; як прикметник1) весь, вся, все, всіall day [long] — весь день
2) будь-яки́й, вся́кий, всіля́кийin all respects — у всіх відно́шеннях
2. pron indef.beyond all doubt — по́за вся́ким су́мнівом
як прислівник цілко́м- all overthe pin was all gold — шпи́лька була́ цілко́м (вся) із зо́лота
- all around
- all round 3. pron indef.; як іменник1) всі, всеall agree — всі зго́дні
all is well — все гара́зд, все в поря́дку
2) ці́ле3) все майно́they lost their all in the fire — вони́ втра́тили все своє́ майно́ під час поже́жі
••after all — зре́штою
all told — усі́ без ви́нятку
in all — цілко́м, по́вністю, усього́
a dozen in all — усього́ дю́жина
all in all — по́вністю; в ціло́му
all but — ма́йже, тро́хи не
he all but died of his wound — він тро́хи не вмер від своє́ї ра́ни
at all — взагалі́, зо́всім, цілко́м
I shall be late if I come at all — я спізню́ся, якщо́ взагалі́ прийду́
not at all — 1) анітро́хи, анія́к 2) будь ла́ска, нема́ за що
once for all — наза́вжди́
all one — (цілко́м) ба́йду́же
it is all one to me — мені́ це ба́йду́же
he is not quite all there — він не при своє́му ро́зумі; у ньо́го браку́є кле́пки в голові́
all is well that ends well присл. — все до́бре, що до́бре кінча́ється; кіне́ць - ді́лу віне́ць
all and sundry — ко́жний і вся́кий; всі ра́зом і ко́жний зокрема́
-
10 all
1. adj1) весь, вся, все; цілий2) всякий, всілякий, будь-який3) найбільший, граничний4) який-небудь, який би то не було2. adv1) цілком, повністюthe pin is all gold — шпилька вся (повністю) із золота
2) спорт., розм. рівно, порівну (про рахунок)love all — по нулю, 0:0
3) (all-) все-3. pron indef.1) всі2) всеall is well — все гаразд, все в порядку
all is well that ends well — присл. все добре, що добре кінчається; кінець — ділу вінець
one and all, each and all — всі до одного
all and sundry, one and all — всі без винятку, всі до одного, всі підряд
in all — всього, разом
all in all — у підсумку, загалом
not at all — анітрохи, аніскільки; будь ласка, нема за що (у відповідь на «дякую»)
all but — майже, трохи не
at all — взагалі, зовсім, цілком
I shall be late if I come at all — я спізнюся, якщо взагалі прийду
he is not quite all there — він не при своєму розумі; у нього бракує клепки в голові
all the same — все одно, байдуже
* * *I n1) ( часто All) все суще; світ, всесвіт2) найдорожче або найцінніше для кого-небудьII a1) весь, цілий, вся, усе; усі2) усякий, усілякий; кожний; будь-який3) весь, найбільший, граничний; максимально можливий4) який-небудь, який би то не було5) емоц.- посил. весьIII adv1) цілком, повністю; зовсім; тільки, нічого крім, винятково2) cпopт.; жapг. порівну, рівно ( про рахунок)love all — по нулю, 0: 0
all along — розм. увесь час, завжди
all round, all around — навкруги, з усіх боків
all through — усе повністю, до кінця
all at once — раптом, відразу, раптово; одночасно
all of a sudden — раптом, зненацька
all the better [worse] — тим краще [гірше]
all the same — байдуже, однаково
all there — пильний, завжди напоготові
IV indef; pronnot all there — придуркуватий, дурнуватий
1) усі; усеall of yci; yce. best of all — найкраще; найбільше
one and all, each and all — усі до одного
not at all — нітрохи; будь ласка, не варто подяки
nothing at all — зовсім нічого; дурниця
and all;, — все інше;, так далі, тощо
in all — усього, в цілому
-
11 лопать
уплетать)I. тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, жереш, повел. жери), лигати. [«Сідай та попоїж рибки». - «Тріскай сам, бодай ти не видихав!» (Коцюб.)].II. Лопать и Лопаться, лопнуть - лопати и лопатися, лопнути, (диал. зап. лопти), лускати, лускатися, луснути, (трескаться) тріскати, тріскатися, тріснути, репати, репатися, репнути, (распадаться) розсідатися, розсістися, розскакуватися, розскочитися, (о посуде ещё) розлупуватися, розлупитися, розколюватися, розколотися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерзатися, розмерзтися; (о почках, бутонах) розпукувати(ся) и розпукати(ся), розпукнути(ся) и розпукатися; (о мног. или во мног. местах) полопати(ся), полускати(ся), потріскати(ся), порепати(ся), порозсідатися, порозскакуватися, порозлупуватися, порозколюватися, порозмерзатися; порозпукувати(ся) и -кати(ся). [Ой, лопнув обруч коло діжечки (Пісня). Всі шклянки полопалися (Звин.). Бараболя не допеклася, а вся полопала (порепалася) (Брацлавщ.). Не пирскай водою! лусне шкло (Звин.). Гладкий аж шкура тріскається (Номис). Стара літературна манера тріскає, і Коцюбинський з неї виходить на ширший світ (Єфр.). Іде він льодом, коли лід репнув (Грінч. I). Не надушуй клепку: обіддя розсядеться! (Звин.). Голова йому розскакується, зуби з рота вилітають (Стефаник). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, - такий мороз удрав (Харківщ.)]. Бомба -ла - бомба лопнула, (взорвалась) вибухла, розірвалася. Горшок -нул - горщик луснув (лопнув, тріснув, розсівся, розскочився, розлупився). Канат -нул - кодола лопнула (луснула, перервалася). Кожа на руках -тся от холодной воды - шку[і]ра на руках репається від холодної води. Сапог -нул - чобіт лопнув (репнув, тріснув, луснув). Стекло - ло, стакан -нул - скло луснуло (лопнуло, тріснуло), склянка луснула (лопнула, тріснула). Струна -ла - струна лопнула (луснула, урвалася). Чирей -нул - чиряк лопнув (тріснув, прорвався). [Тріснув струп поганий (Франко)]. Шина на колесе -нула - шина на колесі лопнула (розскочилася). Наелся так, что боюсь -нуть - так наївся, що коли-б і не розсівся (не луснув); нажерся як не лусну! -нуть от злости - лопнути, луснути, розсістися з (від) злости. [Скригоче, та аж як не розсядеться од злости (Еварн.)]. Хоть -ни - хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). [Нічого не скажу, хоч проси і розсядься (Свидниц.). Не хочу, та й годі, хоч ти надсядься (М. Вовч.)]. Что б ты -нул! - щоб (бодай) ти луснув! щоб (бодай) ти лопнув! щоб ти лоп! Лопни мои глаза! - хай мені очі повилазять! бодай мені очі повилазили! Терпение его -нуло - терпець йому увірвавсь.* * *I( есть) вульг. тріскати, трощи́ти, пе́рти, жертиII диал. см. лопаться -
12 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
13 предшествовавший
1) яки́й (що) ішо́в попере́д (попе́реду), яки́й (що) виступа́в попере́д (попе́реду); яки́й (що) передува́в, яки́й (що) відбува́вся (відбу́вся); яки́й (що) трапля́вся (тра́пився), яки́й (що) ста́вся2) в знач. прил. попере́дній -
14 прильнувший
1) яки́й (що) пригорну́вся; приту́лений; припа́лий2) прили́плий, приста́лий3) яки́й (що) пригорну́вся (приєдна́вся, прилучи́вся) -
15 род
1) рід, род. п. ро́ду; ( поколение) поколі́ння; (происхождение, племя) поро́да, порі́ддя, диал. бран. ко́дло; (ряд поколений, происходящих от одного предка, фамилия) фамі́ліяпатриарха́льный \род д — этногр. патріарха́льний рід
\род д людско́й (челове́ческий) — рід людськи́й, лю́ди, лю́дство
\род дом ру́сский — ро́дом (похо́дженням, з похо́дження) росія́нин
зна́тного \род да — зна́тного ро́ду (порі́ддя)
из \род да в \род д — з ро́ду в рід, з поколі́ння в (до) поколі́ння
пяти́ лет о́т \род ду — [ві́ком] п'яти́ ро́ків
на \род ду́ напи́сано — [так] суди́лося, на роду́ напи́сано
же́нский \род д — жінки́; жіно́цтво, жіно́та
без \род ду — и пле́мени без ро́ду і [без] пле́мені
ни \род ду, ни пле́мени — ні ро́ду, ні пло́ду (ні припло́ду); оди́н як па́лець
2) (вид, тип, разновидность) рід, вид, -у, ґату́нок, -нку\род д войск (ору́жия) — воен. рід ві́йськ (збро́ї)
в не́котором \род де — до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
своего́ \род да — таки́й со́бі; (своеобразный) своєрі́дний; (в известной степени) до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
в своём \род де — з пе́вного по́гляду
вся́кого \род да лю́ди — вся́кого ро́ду (вся́кого ґату́нку) лю́ди, вся́кі лю́ди
де́ло э́то тако́го \род да — ця спра́ва така́ (отака)
что-то в э́том \род де — щось поді́бне (таке́)
3) (способ, образ действия) рід; (жанр) жа́нр, -у\родд заня́тий — рід заня́ть
4) ( в научной классификации) рід\род д — и
вид расте́ния — бот. рід і вид росли́ни
\род д предме́тов — рід предме́тів
5) грам. рідсре́дний \род д — сере́дній рід
-
16 состарившийся
яки́й (що) постарі́в (поста́рів), постарі́лий и поста́рілий, яки́й (що) став (зроби́вся) стари́м; яки́й (що) приста́рів, пристарі́лий, яки́й (що) зіста́рівся (зста́рівся, зоста́рівся, зіста́рів, зста́рів, зоста́рів); диал. заста́рений -
17 ingrained
adj1) природжений; укоренілий; закоренілийingrained dirt — бруд, що в'ївся
3) геол. вкраплений* * *a1) уроджений; укорінений; закоренілий2) який проник; який в'ївся3) гeoл. вкраплений ( про руду) -
18 perdu
1. n військ., розм.1) небезпечний пост, небезпечна позиція2) сміливий солдат2. adj pred.1) що причаївсяto lie perdu — лежати в засідці; причаїтися
2) прихований; невидимий* * *I = perdue1; n; військ.; жарг.1) небезпечний пост, небезпечна позиціяII = perdue2; a; predic1) який затаївся, причаївся2) прихований; невидимий -
19 totality
n1) уся сума цілком; уся кількістьin totality — в цілому, разом
2) всеосяжність, тотальність3) астр. час повного затемнення* * *n1) вся сума цілком; вся кількістьin totality — в цілому, разом
2) ( вся) сукупність ( предметів одного призначення)totality of systems — війск. сукупність ( бойових) засобів
3) acтp. повне затьмарення; час повного затьмарення -
20 unstuck
past і p.p. від unstick* * *I [en'stek] a1) що провалився, потерпілий крахto come unstuck — потрапити в біду, опинитися в скрутному становищі [див. unstick 1]
2) відкритися, звільнитися (про що-н. що заклинило)II [en`stek] past, p. p. від unstickwhen firmly pushed the door became unstuck — від сильного поштовху двері, що заклинилися, відкрилися; що відклеївся; що розклеївся
См. также в других словарях:
вся — 1. ВСЯ1. женск. от весь. 2. ВСЯ2 (церк. слав. мн. ср. от весь). Только в разг. устар. выражении: всё и вся, все и вся см. весь1. От радости он забыл всё и вся. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВСЯ — 1. ВСЯ1. женск. от весь. 2. ВСЯ2 (церк. слав. мн. ср. от весь). Только в разг. устар. выражении: всё и вся, все и вся см. весь1. От радости он забыл всё и вся. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вся — 1. ВСЯ1. женск. от весь. 2. ВСЯ2 (церк. слав. мн. ср. от весь). Только в разг. устар. выражении: всё и вся, все и вся см. весь1. От радости он забыл всё и вся. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВСЯ — 1. ВСЯ1. женск. от весь. 2. ВСЯ2 (церк. слав. мн. ср. от весь). Только в разг. устар. выражении: всё и вся, все и вся см. весь1. От радости он забыл всё и вся. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вся — весь, все Словарь русских синонимов. вся нареч, кол во синонимов: 2 • весь (59) • все (95) … Словарь синонимов
вся — см. 1. Весь … Энциклопедический словарь
ВСЯ — «Вопросы славянского языкознания» журнал издание Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Вся Москва — «Вся Москва» адресная и справочная книга города Москвы. В 1894 1917 годах выпускалась издательством «Товарищество А. С. Суворина „Новое время“» (издатель А. С. Суворин), продолжение «Адрес календаря города… … Википедия
Вся королевская рать (роман) — Вся королевская рать All the King’s Men Обложка книги «Вся королевская рать» Автор: Роберт Пенн Уоррен Жанр: роман Язык оригинала: английский Оригинал издан: 1946 Переводчик … Википедия
Вся президентская рать (фильм) — Вся президентская рать All the President s Men Жанр … Википедия
Вся королевская рать (значения) — Вся королевская рать: Вся королевская рать роман Роберта Пенна Уоррена. Вся королевская рать (фильм): Вся королевская рать (фильм, 1949) художественный фильм (США). Вся королевская рать (фильм, 1958) телевизионный художественный … Википедия