Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вспоминать

  • 1 вспоминать

    -ся, вспомнить, -ся, вспомянуть, -ся згадувати, -ся, згадати, -ся, пригадувати, -ся, пригадати, -ся, нагадувати, -ся, нагадати, -ся, спогадувати, -ся, спогадати, - ся, здумувати, -ся, здумати, -ся, споминати, -ся, спом'янути, -ся, спам'ятати, -ся. А теснее - вспоминаться: вставати (встати) в думці, спадати (спасти) на пам'ять, зринути в голові. И не вспомнит - ні згаду, ні спогаду.
    * * *
    несов.; сов. - всп`омнить
    зга́дувати, згада́ти, спомина́ти, спом'яну́ти; спога́дувати, спогада́ти, сов. зду́мати, спам'ята́ти; ( припоминать) прига́дувати, пригада́ти и мног. поприга́дувати

    Русско-украинский словарь > вспоминать

  • 2 поминать

    I. помянуть
    1) пам'ятати кого, що; см. Помнить;
    2) кого, что (вспоминать) - споминати, (с)пом'янути, згадувати, згадати, спогадувати, спогадати кого, що, про кого, про що; срв. Вспоминать. [Та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Не забудьте пом'янути не злим тихим словом (Шевч.). Прощай - добрим словом мене спогадай (Л. Укр.)]. -най как звали - шукай вітру в полі; згадуй лиш як звали (Федьк.). Кто старое -нёт, тому глаз долой - хто старе споминає, той щастя не має. Не -най лихом - не згадуй лихом. -ли волка, а волк тут - про вовка помовка, а вовк тут. -нать, -нуть чьё имя - поминати, пом'янути кого. [Писар чув, що його поминають (М. В.)];
    3) -нуть о чём - згадати про що;
    4) (усопшего) поминати, пом'янути, споминати, спом'янути, сов. об[від]поминати кого. [Хто без тебе грішну душу поминати буде? (Шевч.). Хто заплаче, поховає? Хто душу спом'яне? (Шевч.)]. Помянутый и помянутый - спом'янутий, пом'янутий, згаданий, спогаданий. Не тем будь -нут (говоря о к.-л. недоброе) - не тим згадавши; хай бог простить. -ться - споминатися, спом'янутися, поминатися, пом'янутися, згадуватися, згадатися. Кому икается, тот -ется - икнулося - згадав хтось.
    II. помять
    1) м'яти (мну, мнеш), пом'яти що (напр., папір, сукню);
    2) (траву, хлеб и т. п.) толочити, потолочити (траву, пашню (хліб)). -мять постель - пом'яти (покуйовдити) постіль. Помятый - пом'ятий; потолочений. -ться -
    1) м'ятися, пом'ятися, бути пом'ятим [Одежа геть пом'ялася];
    2) толочитися, бути потолоченим;
    3) (не решаться) м'ятися, пом'ятися. [Потерся, пом'явся та й мусів доставати гроші (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - помян`уть
    1) ( вспоминать) зга́дувати, згада́ти, помина́ти, пом'яну́ти, спомина́ти, спом'яну́ти
    2) церк. помина́ти, пом'яну́ти

    Русско-украинский словарь > поминать

  • 3 воспоминать

    см. Вспоминать.
    * * *
    см. вспоминать; несов.; сов. - воспомян`уть

    Русско-украинский словарь > воспоминать

  • 4 вспомянуть

    см. Вспоминать.
    * * *
    сов. см. вспоминать

    Русско-украинский словарь > вспомянуть

  • 5 вспомнить

    Русско-украинский словарь > вспомнить

  • 6 горечь

    гіркість (р. -кости), гіркота. [Люблю я оцю горілку: і гіркота й солоднеча (Н.-Неч.). Життя - гіркота й нудьга (Грінч.). Він і не розумів, скільки гіркости було для сина в тім його сміху (Крим.)]. Горечь нищеты, разлуки и т. д. - гіркість (гіркота) злиднів, розлуки. С горечью вспоминать о чём - з гіркістю в душі згадувати (спогадувати) що. Стихи полные горечи - поезії, повні гіркоти. Иметь горечь (горький вкус) - горенити. [Чогось борщ горенить]. В сердце горечь - в серці горенить, в серці гіркота.
    * * *
    гі́ркість, -кості, гірко́та и гіркота́; (перен.) біль, род. п. бо́лю, жаль, -лю и -лю́, при́крість, -рості

    Русско-украинский словарь > горечь

  • 7 о

    I. или об и обо пред.
    1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;
    2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;
    3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;
    4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.
    II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!
    * * *
    I предл.; тж. об, обо
    1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    II межд.
    1) о
    2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

    Русско-украинский словарь > о

  • 8 припоминать

    припомнить и припомянуть пригадувати, пригадати, нагадувати, нагадати, згадувати, згадати, (о мног.) попригадувати, понагадувати, позгадувати що и про (за) що, припам'ят(ув)ати, припом'янути (гал. припімнути) притямити що; срв. Вспоминать. [Починаю собі пригадувати, починаю думати: чи все те справді було, чи то був сон? (Кониськ.). Чи ще нагадуєш ту хату, тоту хатиночку в гаю? (Федьк.). Не знаю більше казок, не нагадаю (Звин.). Глядить козак, сам не знає, що чинити має, не притямить, що з ним, де він, очі протирає (Галуз.)]. -нать кому что, о чём - нагадувати, нагадати кому що, про що и за що. -нать свою молодость - пригадувати, згадувати, здумувати свою молодість. Я тебе -мню это - я тобі це пригадаю.
    * * *
    несов.; сов. - прип`омнить
    прига́дувати, пригада́ти и поприга́дувати, несов. припом'яну́ти; несов. диал. припімну́ти

    Русско-украинский словарь > припоминать

  • 9 приятно

    нар. приємно, любо, мило, утішно, солодко, приязно. [Глядиш на неї - і очам приємно (Франко). Любо й неньці (матери), як дитина в честі (Номис). Слова такі без краю мило почути з любих уст (Самійл.). Втішно було мені добре слово почути (М. Вовч.). Тоді так приязно молилось (Шевч.)]. Он -но говорит - він приємно говорить. Это -но -це приємно. Не всякую правду -но слышать - не всяку правду приємно (любо, мило) слухати. - но видеть, посмотреть - приємно (любо, мило, утішно) бачити, подивитися, поглядіти. [У людей діти - любо поглядіти (Номис). На тебе дивитися мило (Метл.)]. Как -но вспоминать - як приємно (любо, втішно, солодко) згадувати що, про що. С ним -но говорить - з ним приємно розмовляти. Так -но дремлется под утро - так солодко дрімається перед світом. Вдвоём нам было бы -нее итти - удвох нам охітніше було-б іти.
    * * *
    1) нареч. приє́мно; ми́ло
    2) в знач. сказ. приє́мно; ( любо) лю́бо, ми́ло, любе́нько

    Русско-украинский словарь > приятно

  • 10 Наумлять

    наумить
    1) нарозумляти, нарозумити, наумляти, наумити, настановляти, настановити на (добрий) розум кого, (научать) навчати, навчити кого, (надоумливать) напоумляти, напоумити кого, (наставлять) напучувати и напучати, напутити кого;
    2) см. Напоминать. Наумлённый - нарозумлений, наумлений, настановлений на (добрий) розум, навчений, напоумлений, напучений. -ться -
    1) нарозумлятися, нарозумитися, наумлятися, наумитися, навчатися, навчитися; бути нарозумлюваним, нарозумленим и т. п.;
    2) (вспоминать) згадувати, згадати, пригадувати, пригадати що.

    Русско-украинский словарь > Наумлять

См. также в других словарях:

  • вспоминать — детство • повтор, знание вспоминать минувшие дни • повтор, знание вспоминать подробности • повтор, знание вспоминать прошлое • повтор, знание вспоминать разговор • повтор, знание вспоминать слова • повтор, знание вспомнить вчерашний вечер •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • вспоминать — Упоминать, припоминать, поминать, взгадывать, перебирать в душе, в памяти, спохватиться, схватиться, хватиться чего. Освежить что в памяти. Мне пришло в голову, мне вспомнилось; об нем и помину не было. В беседе он коснулся должка вашего. Я никак …   Словарь синонимов

  • ВСПОМИНАТЬ — ВСПОМИНАТЬ, вспомнить, вспомин и пр. см. вос. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ВСПОМИНАТЬ — ВСПОМИНАТЬ, вспоминаю, вспоминаешь. несовер. к вспомнить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • вспоминать — ВСПОМНИТЬ, ню, нишь; сов., кого что и о ком чём. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вспоминать — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я вспоминаю, ты вспоминаешь, он/она/оно вспоминает, мы вспоминаем, вы вспоминаете, они вспоминают, вспоминай, вспоминайте, вспоминал, вспоминала, вспоминало, вспоминали, вспоминающий, вспоминаемый,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • вспоминать добром — отзываться положительно, отзываться с похвалой, отзываться одобрительно, поминать добром, вспоминать добрым словом, хвалить, поминать добрым словом Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Вспоминать (поминать) [осиновым] колом [в душу] — кого. Пск. Неодобр. или Шутл. ирон. Проклинать, вспоминать недобрым словом кого л. СПП 2001, 45 …   Большой словарь русских поговорок

  • вспоминать за нафталин — [5/1] вспоминать старые времена. Уголовный жаргон …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • Вспоминать — несов. перех. и неперех.; = воспоминать Восстанавливать в сознании, в памяти события, обстоятельства, образы, относящиеся к прошлому. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • вспоминать — забывать позабывать …   Словарь антонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»