-
1 вскакувати
= вскочитиto jump in (into, on) -
2 вскакувати
wskakuwatyдієсл. -
3 wskakiwać
вскакувати -
4 вскочити
док. див. вскакувати -
5 впрыгивать
впрыгнуть вскакувати, вскочити, вплигувати, вплигнути, встрибувати, встрибати, сов. встрибнути; (о многих) повскакувати, повплигувати.* * *несов.; сов. - впр`ыгнуть1) (на что-л.) виска́кувати, ви́скочити, спли́гувати, спли́гнути, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти, вистри́бувати, ви́стрибнути и мног. повистри́бувати2) (во что-л.) устри́бувати, устрибну́ти, уска́кувати, уско́чити, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти; упли́гувати, упли́гнути -
6 вскакивать
вскочить и вскокнуть (на что и с чего) зіскакувати, зіскочити, скочити [Скочив на коня], схоплюватися, схопитися [Схопився з лави. Схопивсь на коня. Посхоплювалися й кинулися бігти], зриватися, зірватися, порватися [Порвалася Ганнуся з місця. Зірвавсь на рівні ноги], спасти, впасти (на коня), допасти (коня); (во что) вскакувати, вскочити [Вскочив у біду], вганятися, увігнатися, угнатися [За втікачами він угнавсь у мури, і ворітьми його заперто зараз], цибати, цибнути [Цибнув у льох], (поспешно) шурхнути, -ся. [Шурхнула, як пліточка, в першу дірку (Мир.)]; (со сна) кинутися; (о прыщах, чирьях) - сов. вискочити, нарядитися. [На щоці чиряк нарядивсь].* * *несов.; сов. - вскоч`ить1) (на что-л.) виска́кувати, вискочити и мног. повиска́кувати, спли́гувати, сплигну́ти, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стри́бну́ти, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися2) (во что-л.) уска́кувати, уско́чити и мног. повска́кувати, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти; уплигувати, уплигну́ти3) ( быстро вставать) схо́плюватися, схопи́тися, підхо́плюватися підхопи́тися, зіска́кувати, зіско́чити, підкида́тися, підки́нутися, сов. ско́чити4) ( о прыще) вискакувати, ви́скочити; набіга́ти, набі́гти -
7 wskakiwać
[вскаківачь]v.ndk
См. также в других словарях:
вскакувати — (уска/кувати), ую, уєш, недок., вско/чити (уско/чити), чу, чиш, док. 1) в що.Скакати, стрибати всередину чого небудь. || розм. Швидко вбігати, в їздити всередину чого небудь. 2) перен. Потрапляти в певне оточення. || Потрапляти в біду. Вскочити в … Український тлумачний словник
вскакувати — див. ускочити … Словник синонімів української мови
вскакувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
впірнати — (упірна/ти), а/ю, а/єш, недок., впірну/ти (упірну/ти), ну/, не/ш, док. 1) Занурюватися, заглиблюватися в рідину. || Заглиблюватися в що небудь м яке. Впірнути в сніг. 2) перен. Входити, вскакувати в що небудь, кудись, зникаючи з очей. 3) перен.… … Український тлумачний словник
вплигати — (уплига/ти), а/ю, а/єш, недок., вплигну/ти (уплигну/ти), ну/, не/ш, док., впли/гувати (упли/гувати), ую, уєш, недок. Швидко вскакувати всередину чого небудь … Український тлумачний словник
вскакнути — (ускакну/ти), ну/, не/ш. Однокр. до вскакувати … Український тлумачний словник
вскакування — (уска/кування), я, с. Дія за знач. вскакувати (уска/кувати) … Український тлумачний словник
вскочити — див. вскакувати … Український тлумачний словник
встрибати — (устриба/ти), а/ю, а/єш і встри/бувати (устри/бувати), ую, уєш, недок., встрибну/ти (устрибну/ти), ну/, не/ш, док. Те саме, що вскакувати 1) … Український тлумачний словник
застрибати — а/ю, а/єш, док. 1) неперех.Почати стрибати, робити стрибки. || Поїхати, підскакуючи на вибоїнах, нерівних місцях і т. ін. || Почати швидко рухатися, піднімаючись і опускаючись. || Замиготіти. 2) неперех., куди, рідко. Стрибаючи, почати вскакувати … Український тлумачний словник
ускакувати — див. вскакувати … Український тлумачний словник
