-
61 klein und groß
прил.общ. все без исключения, от мала до велика, стар и млад -
62 klein
a1) маленький, небольшой (по размеру)éíne klein e Stadt — маленький городок
éíne kleine Stráße — узкая улица
der kleine Fínger — мизинец
ein Wort klein schréíben* — писать слово со строчной [с маленькой] буквы
Das Kleid macht dich klein. — Платье тебя стройнит.
2) маленький, непродолжительныйéíne kleine Páúse máchen — сделать небольшой перерыв [небольшую паузу]
3) маленький, малолетний, младший (о брате, сестре и т. п.)éíne kleine Kátze — котёнок
4) маленький, незначительныйéíne kleine Erkältung — лёгкая простуда
ein kleiner Féhler — незначительная ошибка
éíne kleine Stéllung háben — занимать скромную должность
groß und klein — стар и млад, от мала до велика, все без исключения
klein aber fein, klein áber ohó! разг — мал, да удал
-
63 groß
groß (comp größer, superl größt) I a большо́й, кру́пный; обши́рныйder Große Bär [Wagen] Больша́я Медве́дица (созве́здие), ein großer Buchstabe прописна́я [больша́я] бу́кваdie großen Ferien ле́тние кани́кулыdie Große Flöte муз. больша́я фле́йтаgroßes Geld больши́е де́ньги, кру́пная су́мма де́нег; де́ньги в кру́пных купю́рахgroße Hitze си́льная жара́ein großer Knabe большо́й [ро́слый] ма́льчикdie Große Mauer Вели́кая кита́йская стена́die Große Trommel большо́й [туре́цкий] бараба́нein großer Politiker кру́пный полити́ческий де́ятель(sehr) große Unwissenheit глубо́кое неве́жествоdie große Zehe большо́й па́лец (на ноге́)so groß wie... величино́й [ро́стом] с...gleich groß одина́ковой величины́, одина́кового разме́ра [ро́ста]im Schwindeln ist er groß он ма́стер вратьgroß (comp größer, superl größt) I a большо́й, взро́слыйer hat große Kinder у него́ больши́е [взро́слые] де́тиdas Kind ist schon groß geworden ребё́нок уже́ вы́росdas Kind wird nicht groß э́тот ребё́нок до́лго не проживё́тgroß und klein, klein und groß стар и млад, от мала́ до велика́, все без исключе́нияgroß (comp größer, superl größt) I a вели́кий; возвы́шенный, благоро́дный (о хара́ктере, посту́пке)die Große Sozialistische Oktoberrevolution Вели́кая Октя́брьская социалисти́ческая револю́цияder Große Vaterländische Krieg Вели́кая Оте́чественная война́eine große Sache вели́кое де́ло, вели́кое достиже́ниеgroße Worte gebrauchen говори́ть гро́мкие фра́зыgroß (comp größer, superl größt) I a значи́тельный; ва́жныйden großen Herrn spielen разы́грывать [ко́рчить] из себя́ ва́жного ба́ринаsich (D) ein großes Ansehen geben приня́ть ва́жный видgroß (comp größer, superl größt) I a большо́й, торже́ственныйein großes Abendkleid роско́шное вече́рнее пла́тьеgroß (comp größer, superl größt) I a вели́кий (в имена́х истори́ческих лиц), Peter der Große Петр Вели́кийder groß von Weimar вели́кий Ве́ймарец (о Гё́те)große Augen machen сде́лать больши́е глаза́, вы́таращить глаза́ от удивле́нияdas große Maul haben груб. выставля́ться; распуска́ть го́рло; брать го́рломgroße Stücke auf j-n halten быть высо́кого мне́ния о ком-л.der große Teich, das große Wasser Атланти́ческий океа́нdas große Wort führen игра́ть пе́рвую скри́пкуdas steht groß und breit da э́то броса́ется в глаза́auf großem Fuße leben жить на широ́кую но́гуgroß II adv : etw. groß schreiben писа́ть что-л. с прописно́й [большо́й] бу́квы; придава́ть большо́е значе́ние чему́-л.Industrie wird in der DDR groß geschrieben промы́шленность занима́ет в ГДР ва́жное ме́стоnicht groß auf j-n achten невысоко́ ста́вить кого́-л., не о́чень счита́ться с кем-л.j-n groß anschauen [ansehen, anblicken] смотре́ть на кого́-л. больши́ми глаза́ми [с удивле́нием]sich nicht groß um j-n, um etw. (A) (be) kümmern не проявля́ть большо́й забо́ты [не беспоко́иться] (о ком-л., о чем-л.)im großen und im kleinen ком. о́птом и в ро́зницуim großen gesehen (рассма́тривая что-л.) в о́бщем пла́не [в це́лом]etw. im großen betreiben де́лать что-л. в больши́х масшта́бах; не разме́ниваться на ме́лочиwas ist da noch groß zu tun! что уж тут ещё́ де́лать!wen wird das heute noch groß interessieren! кого́ э́то сего́дня може́т ещё́ интересова́ть! -
64 klein
ein kleiner Buchstabe стро́чная [ма́ленькая] бу́кваkleine Fahrt (сокр. KF) мор. са́мый ма́лый ходder kleine Finger мизи́нец (руки́)ein kleiner Geist ограни́ченный ум, уми́шкоkleines Geld ме́лочь, ме́лкие де́ньгиein kleines Kind ма́ленький [малоле́тний] ребё́нок; малю́ткаein kleiner Mann ма́ленький челове́к, обыва́тельeine kleine Seele ме́лкая душо́нкаeine kleine Stadt (ма́ленький) городо́к; городи́шкоfür eine kleine Weile на коро́ткий срок, ненадо́лгоder Kleine Bär, der Kleine Wagen Ма́лая Медве́дица (созве́здие)er macht kleine Augen разг. у него́ глаза́ слипа́ютсяzu klein geraten ро́стом не вы́йтиklein von Wuchs ни́зкого ро́стаklein und groß, groß und klein стар и млад, от мала́ до велика́; все без исключе́нияklein werden разг. мельча́ть; стушева́ться; поджа́ть хвостer wurde ganz klein (und häßlich) разг. он стал ти́ше воды́, ни́же травы́klein, aber oho разг. мал, да уда́лklein, aber fein посл. мал золотни́к, да до́рог; мал, да уда́лklein, aber mein посл. шку́ра и не чё́рного со́боля, да своя́kleine Streiche fällen eine große Eiche посл. ка́пля по ка́пле и ка́мень долби́тklein II adv : ein klein wenig, ein klein bißchen немно́жко, чу́точку; са́мая ма́лостьein Wort klein schreiben писа́ть сло́во со строчно́й [с ма́ленькой] бу́квыklein anfangen разг. начина́ть с ма́логоklein beigeben разг. уступи́ть, покори́тьсяvon j-m klein denken разг. презира́ть кого́-л.bei kleinem постепе́нно, понемно́гуim kleinen handeln торгова́ть в ро́зницуbis Ins kleinste до мелоче́й; до мельча́йших подро́бностейes ist mir ein kleines для меня́ э́то пустя́к, э́то мне ничего́ не сто́итüber ein kleines ско́ро, вско́реum ein kleines на немно́го, на са́мую ма́лостьvon klein auf с ма́лых лет -
65 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
См. также в других словарях:
от мала до велика — Неизм. Все без различия возраста; абсолютно все. С сущ. со знач. совокупности лиц: люди, жители, население… от мала до велика. Опять наступили дни томительного ожидания, и опять все волновались от мала до велика. (Д. Мамин Сибиряк.) Был тенистый… … Учебный фразеологический словарь
От мала до велика — Разг. Экспрес. Абсолютно все независимо от возраста. Он содрогался при мысли, что весь город, все, от мала до велика, знают уже об его намерениях (Григорович. Просёлочные дороги) … Фразеологический словарь русского литературного языка
от мала до велика — все без изъятия, и стар и млад, в полном составе, стар и млад, все до единого, все до одного, все без исключения, все и вся, все и каждый, все подряд, все, старый и малый, и старый и малый, все на свете, повально, поголовно Словарь русских… … Словарь синонимов
от мала до велика — (все, всех возрастов) … Орфографический словарь русского языка
от мала до велика — Все без различия возраста … Словарь многих выражений
все — См. весь, все таки, постоянно, очень... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред … Словарь синонимов
все без изъятия — нареч, кол во синонимов: 18 • в полном составе (15) • все (95) • все без исключения (18) … Словарь синонимов
все без исключения — нареч, кол во синонимов: 18 • в полном составе (15) • все (95) • все без изъятия (18) … Словарь синонимов
все и вся — нареч, кол во синонимов: 17 • в полном составе (15) • все (95) • все без изъятия (18) … Словарь синонимов
все на свете — нареч, кол во синонимов: 15 • все (95) • все без изъятия (18) • все без исключения (18) … Словарь синонимов
все подряд — нареч, кол во синонимов: 24 • без исключения (20) • без разбора (19) • в полном составе … Словарь синонимов