Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

всего

  • 1 всего

    нареч.
    усього; ( только) ті́льки, лише́; ( итого) ра́зом, загало́м, назага́л

    Русско-украинский словарь > всего

  • 2 всего-навсего

    нареч.; тж. всег`о-н`авсе
    усього́-на́-всього, усього-но, усього́-то, усього ті́льки (лише́), ті́льки й то́го

    Русско-украинский словарь > всего-навсего

  • 3 наиболее

    нрч.
    1) найбільш(е), (более всего) (най)більш за все (від усього), над усе, (больше всех) (най)більш за всіх (від усіх), над усіх, (пуще всего, особенно) найпаче, (гал.) найпак; (сильнее всего) найдужче, найтяжче; (хуже всего) найгірше. [Найбільше (найдужче) гніваюсь на його за нещирість (М. Грінч.). Ви повинні над усе дбати, щоб не проминути терміну (Київ). Найтяжче я люблю помидори (Звин.). Найгірше мене вразила його брехня (Київ)];
    2) (в сложении) - а) (сложн. форма превосх. степ. от прлг. и нрч. с -лее обычно передаётся, одночленной формой превосх. степ. от соотв. прлг. или нрч., реже (считается руссизмом) - найбільш(е) с формой полож. степ., напр.:) -лее удачный, -но и т. п. - найвдаліший, найвдаліше и т. п. -лее великий - найбільший и (рус.) найбільш великий. [Серед найбільш надійних літературних сил (Рада)]; б) (конструкции -лее с прч. со знач. прлг. передаются, как предыдущ., но найбільш(е) не есть уже руссизм, напр.:) -лее развитые дети, -лее распространённая газета и т. п. - найрозвиненіші (найбільш розвинені) діти, найпоширеніша (найбільше поширена) газета. -лее запутанный - найзаплутаніший (найбільш заплутаний). [Вживання найпростіших і найреалістичніших засобів у найбільш заплутаному і нереальному сюжеті (М. Калин)]; в) (при прч., а также прлг. в синтактич. функции - найбільш(е) с соотв. причастной или глаг. формой или формой полож. степ. прлг., напр.:) Лицам, -лее замешанным в этом деле, не миновать тюрьмы - особам, найбільш уплутаним (що найбільше вплуталися) у цю справу (найбільш причетним, до цієї справи), не минути в'язниці. Служащие, -лее ответственные за это упущение, смещены - службовців, що найбільш(е) відповідають (найбільш відповідальних) за цей недогляд, звільнено.
    * * *
    нареч.
    1) найбі́льше, найбі́льш
    2) (в сложных формах передаётся соответствующими украинскими простыми формами или сложными формами с "найбільш")

    \наиболее ее внима́тельный — найува́жніший, найбі́льш ува́жний, усилит. якнайува́жніший, щонайува́жніший

    \наиболее ее внима́тельно — найува́жніше, найбільш ува́жно, усилит. якнайуважніше, щонайува́жніше

    \наиболее ее ра́звитой — найрозви́неніший, найбі́льш розви́нений

    \наиболее ее распространённый — найпоши́реніший, найбі́льш поши́рений

    \наиболее ее запу́танный — найзаплу́таніший, найбільш заплу́таний

    \наиболее ее уважа́емый — найпова́жаніший, найбі́льш пова́жаний (шано́ваний)

    Русско-украинский словарь > наиболее

  • 4 весь

    вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -
    1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];
    2) (до сих пор) досі;
    3) всё, всё же, всё таки - проте.
    * * *
    I мест.
    весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́вний
    II сущ.
    село́

    Русско-украинский словарь > весь

  • 5 все

    все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.
    * * *
    см. весь

    Русско-украинский словарь > все

  • 6 всё

    все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.
    * * *
    I см. весь II нареч.
    усе́; ( всё время) весь (уве́сь, ввесь) час; ( до сих пор) до́сі; (в сочетании со сравнительной степенью и глаголами со значением нарастания качества) деда́лі, щода́лі

    всё ж, всё же — все ж, все́-таки́; ( однако) проте́

    Русско-украинский словарь > всё

  • 7 менее

    Меньше, нрч.
    1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];
    2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;
    3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).
    * * *
    1) сравн. ст. прил. менший
    2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш
    3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше

    Русско-украинский словарь > менее

  • 8 пуще

    гірш(е), горіше, дужче, більш(е). [Ще гірше полюбив (Грінч.). Чоловік ще й гірше злякався (Рудч.). Не слуха жаба, дметься гірш, - все думає, що стане більш (Гліб.). А він ще гірш почав кричати (Сл. Левч.)]. -ще всего - гірше, горіше, більш усього и від усього, найпаче, найбільше, над усе. Кричи -ще, чтоб услышали - кричи дужче, щоб почули. Он пьет -ще прежняго - він п'є ще горіше (гірше), як колись. Я боюсь его -ще смерти - боюся його більш (гірш) від смерти. Я люблю музыку -ще всего - над усе люблю музику. Но что меня сердит -ще всего, так это… - але що мене найбільше гнівить, так це…
    * * *
    нареч.
    бі́льше, більш; ( сильнее) ду́жче; ( лучше) кра́ще; (горше) гі́рше, гірш

    Русско-украинский словарь > пуще

  • 9 довершение

    довершення, завершення, докінчання, дороблення, доробіння. В довершение всего - назверх усього, поверх усього, для довершення справи.
    * * *
    дове́ршення

    в \довершение ние чего́ (всего́) — на дове́ршення чо́го (всьо́го), на дода́ток до чого (до всього), по́над усе́

    Русско-украинский словарь > довершение

  • 10 легче

    1) (ср. ст. от Легко) легше, (ласкат.) легшенько; вільніше; срвн. Лёгкий, Легко. [Буде легше в чужім полі сироті лежати (Шевч.). Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легшенько робила, щоб вона в мене хороше ходила (Пісня)]. -че говорить, чем делать - легше говорити, як взяти та зробити. Мне от этого не -че - мені з того не легше. Легче! - легше! помалу! поволі! обережно! Шла кума пеша, куму -че - баба з воза, на коні (коням) легше. -че всего - найлегше. Как можно -че - як-найлегше, що-найлегше. -че всего давать советы - найлегша справа (найлегше) давати поради. Час от часу не -че - що година, то не легше. -че стало на душе - з душі мов спало, відлягло (иногда: відлигнуло) на серці. [Нехай трохи одлигне на серці (Основа)]. -че становиться, стать - легшати, полегшати. Мне -че станет, становится, становилось, стало - полегшає, легшає, легшало, полегшало, відпустить, відпустило мені. [Сльоза змиває горе, от воно й легшає людині (Грінч.). Полегшало на два роки по всій Україні (Руданськ.). Оце мені трохи відпустило (Кониськ.)];
    2) (более лёгкий) легший від (за) кого - см. Лёгкий. Он -че меня - він легший за мене. Он -че всех - він найлегший поміж усіма, за всіх.
    * * *
    сравн. ст.
    1) прил. ле́гший
    2) нареч. легше

    Русско-украинский словарь > легче

  • 11 лишь

    I. 1) (только, только лишь, всего лишь, всего только) тільки, лиш, лишень, (зап.) лише, но, іно, йно, оно, тільки-но, (единственно, исключительно) єдино, саме. [Живуть там тільки пацюки та миші (Грінч.). Нашому маляті лиш слинку ковтати (Номис). Браму відмикали лишень із сходом сонця (Кониськ.). Один лише не спав (Франко). Не буду казати, йно буду мовчати (Грінч. III). Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій (Грінч. III). В хаті тихо, оно діти сопуть (Драг. Пред.). Молоді сили тільки-но починають свою літературну діяльність (Єфр.). Мене судити могли-б єдино-тільки королі (Грінч.). Саме він був у хаті, більш нікогісінько не було (Сл. Йог.)];
    2) (сейчас только, вот только что) допіро[у], (зап.) доперва, лиш, тільки, тільки-но. [Ми оце допіро приїхали (Гуманщ.). Безвість віків, що тільки-но одкривається перед нашими очима (Єфр.)]. Лишь теперь - тепер тільки, допіро тепер. [Тепер тільки я дізнав, яка в тебе правда (Полт.)]. Лишь тогда - аж тоді, допіро тоді;
    3) (едва, чуть, как только) ледві и ледве; заледві и заледве, тільки(-но), зараз(-но), скоро(-но); срв. Едва. [Ледві ми ввійшли, він почав сміятись (М. Вовч.). Заледве вітер набіжить - і зникне в гущині (Вороний). Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.). Зараз-но я в хату, вона й напалася на мене (Липовечч.)];
    4) Лишь бы, лишь бы только - аби, аби б, аби-тільки, тільки б, аби-но, аби-лиш, аби-лишень, коли б тільки, (зап.) коби. [Аби люди, а піп буде (Приказка). Аби-тільки допекти, то ще й не те скаже (Рудан.). Такі сухі дрова: аби-но до вогню, то вже й горять (Проскурівщ.). Аби лиш гроші, - все буде (Хотинщ.). Коби зуби, то хліб буде (Приказка)]. Лишь бы где, лишь бы когда, лишь бы что, кто - аби-де, аби-коли, аби-що, аби-хто; см. Где попало и т. д. Лишь бы как-нибудь - аби-як, аби-то, аби-аби. [Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Він робить так, - аби-аби]. Лишь бы как-нибудь отделаться - аби якось збути. Лишь бы сладить (осилить) - аби подужати. Лишь бы мне не опоздать - аби (коли б) тільки мені не спізнитись. Лишь бы было угодно - аби була ласка.
    II. Лишь - см. Лишек, Избыток.
    * * *
    1) част. ті́льки, лише́, лиш
    2) союз ті́льки, лише́, лиш

    Русско-украинский словарь > лишь

  • 12 покрепче

    1) прил. [тро́хи] міцні́ший, [тро́хи] крі́пший; ( крепче всего) якнайміцні́ший, якнайкрі́пший; ( посильнее) [тро́хи] сильні́ший, [тро́хи] ду́жчий; ( сильнее всего) якнайсильні́ший, якнайду́жчий
    2) нареч. [тро́хи] міцні́ше, [тро́хи] крі́пше; ( как можно крепче) якнайміцні́ше, якнайкрі́пше; ( посильнее) [тро́хи] сильні́ше, [тро́хи] ду́жче; ( как можно сильнее) якнайсильні́ше, якнайду́жче

    Русско-украинский словарь > покрепче

  • 13 скорее

    сравн. ст.
    1) прил. шви́дший, скорі́ший; бистрі́ший; прудкі́ший; хуткі́ший; скорі́ший; шви́дший; хуткі́ший
    2) нареч. шви́дше, скорі́ше, скорі́ш; бистрі́ше; прудкі́ше; ху́тче, хутчі́й; скорі́ше, скорі́ш; шви́дше; ху́тче, хутчі́й

    как мо́жно ре́е — якомо́га шви́дше (скорі́ше), якнайшви́дше, якнайскорі́ше

    3) нареч. (предпочтительнее, охотнее) скорі́ше, скорі́ш, радні́ше; ( лучше) кра́ще, лі́пше
    4) нареч. ( вероятнее всего) шви́дше, скорі́ше, скорі́ш

    \скорее ре́е всего́ — найімові́рніше, ма́бу́ть

    Русско-украинский словарь > скорее

  • 14 более

    більше, більш, гірше, над. [Ми ще гірше дивувалися. Тому чоловікові уже над сто літ. Над смерть біди не буде]. Тем более - надто, тим паче, поготів, і потім (ставится в конце фразы). [Коли щеня не задавив, мене не займе поготів]. Чем более - тем более - де-далі, то все більш. Более-менее - здебільша, здебільшого. [Поприбирав у хаті здебільшого]. Более или менее - більш-менш, більше-менше. [Став більше-менше незалежний від батька]. Всё более и более - що[чим]-раз більше, все геть та й геть. Более всего - (най)більш за все, (най)більш од усього, найпаче, найбільш. Более того - ще-ж і надто, ще й більш од того. Как можно более - що-найбільш(е), як-найбільш(е), як-мога більше.
    * * *
    1) бі́льше, більш
    2)

    \более си́льный — сильні́ший, більш си́льний

    \более развито́й — більш розви́нений, розви́неніший

    \более укреплённый — більш укрі́плений

    \более че́го — (с указанием на превышение какой-л. нормы, меры) по́над що

    тем \более — тим бі́льше, тим па́че, поготі́в

    Русско-украинский словарь > более

  • 15 больше

    більше (більш) од чого, над що, по-над що; см. Более. [Любить її над сонце, над місяць, над зорі (Ворон.). По-над годину = больше часу]. Больше всего - найбільш(е), над усе, найкращ(е). Гораздо, далеко больше - багато більше, геть більше. Тем больше - надто, тим паче. Всё больше и больше - щораз більше.
    * * *
    1) прил. бі́льший
    2) нареч. бі́льше, більш
    3) (перен.: далее, впредь) бі́льше, більш
    4) (нареч.: преимущественно) здебі́льшого, здебі́льш, здебі́льше, здебі́льша; ( главным образом) головни́м чи́ном, го́ловно, перева́жно

    Русско-украинский словарь > больше

  • 16 борщ

    борщ (р. -щу). Любитель, -ница -ща - борщівник, -ниця. Есть борщ - борщувати. Прил. борщевий, борщовий. Борщ без приправы, безо всего - нізчимний борщ.
    * * *
    кул.
    борщ, -у

    Русско-украинский словарь > борщ

  • 17 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 18 верно

    1) вірно, незрадливо. [Чи ти мене вірно любиш, чи з мене смієшся? Подругували незрадливо];
    2) (несомненно) певне[о], запевне, напевне, суще, дійсне. [Це запевне так було. Суще й сама не знаю, скільки мені годів. Це я дійсне знаю]. Вернее всего - певніше за все, найпевніш;
    3) (вероятно) мабуть, либонь, десь, надісь, (гал.) відай. [Десь зіма та не скінчиться (Л. Україн.). Відай ти мене, милий, не любиш, що для мене гостинця не купиш].
    * * *
    нареч.
    1) ві́рно, ві́ддано, незрадли́во; щи́ро
    2) пра́вильно
    3) в знач. вводн. сл. мабу́ть и ма́буть, либо́нь, пе́вно, пе́вне, напе́вно, напе́вне; запе́вно, запе́вне, десь

    Русско-украинский словарь > верно

  • 19 вероятнее

    1) прил. ймові́рніший, правдоподі́бніший; можливі́ший
    2) в знач. вводн. сл. певніше, ймові́рніше

    \вероятнее всего́ — найімові́рніше

    Русско-украинский словарь > вероятнее

  • 20 впереди

    попереду, спереду, перед, поперед, поперідь. Впереди всего, впереди всех - посамперед, всамперед, на чолі. Быть впереди - бути на переді, вести перед. Пойти впереди - повести перед. Ваша речь впереди - ваше слово згодом буде. Продолжение впереди (впредь) - далі буде. Командир шёл впереди войска - отаман ішов на чолі війська. Часы впереди - годинник показує наперед, поспішає.
    * * *
    1) (перед кем-чем-л.) нареч. спереду, попере́д попе́реду и попере́ду
    2) (нареч. в будущем) нада́лі, да́лі, у майбу́тньому
    3) предл. с род. п. попере́д, попе́реду (кого, чого), пе́ред (ким-чим, кого чого), (преим. перед мест. "мною") пе́реді, пе́редо (ким, чим)

    Русско-украинский словарь > впереди

Страницы

См. также в других словарях:

  • всего-то — всего то …   Орфографический словарь-справочник

  • всего-то —   всего то …   Правописание трудных наречий

  • всего — См …   Словарь синонимов

  • ВСЕГО — [ево]. 1. нареч. Итого, в сумме. Собралось 10 женщин и 15 мужчин, всего 25 человек. 2. нареч. только, лишь. Нашлось всего трое желающих. Работа началась всего два месяца тому назад. 3. в знач. межд. До свидания, всего хорошего (неол. прост.). Ну …   Толковый словарь Ушакова

  • всего — 1. см. весь 1. 2. местоим. То же, что итого. В. израсходовано сто рублей. 3. частица. Только, не более чем. Откликнулось в. трое. • Всего лишь (всего только) (разг.) только это и больше ничего, только и всего. Это была всего лишь шутка. Всего… …   Толковый словарь Ожегова

  • ВСЕГО — 1. см. весь 1. 2. местоим. То же, что итого. В. израсходовано сто рублей. 3. частица. Только, не более чем. Откликнулось в. трое. • Всего лишь (всего только) (разг.) только это и больше ничего, только и всего. Это была всего лишь шутка. Всего… …   Толковый словарь Ожегова

  • всего — I. к Весь и Всё. II. местоим. нареч. Итого, в общем. В. израсходовано сто рублей. В. в отделе двадцать сотрудников. III. частица. Указывает на ограниченное количество кого , чего л.; не больше чем; только. Гостей будет в. четверо. До экзамена… …   Энциклопедический словарь

  • всего —   Всего понемногу или понемножку (разг.) употребляется для обозначения бесцельного или ненужного соединения разнородных частей.     Обывателю нужно всего понемножку.   Bcero навсего (разг.) в общей сумме, только лишь.     Осталось всего навсего… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Всего — I нареч. качеств. количеств. В общей сложности; итого. II предик. разг. Пожелание благополучия при прощании (соответствующее по значению сл.: всего хорошего! всего наилучшего! до свидания!) как действие; всего доброго I. III част. разг.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Всего — I нареч. качеств. количеств. В общей сложности; итого. II предик. разг. Пожелание благополучия при прощании (соответствующее по значению сл.: всего хорошего! всего наилучшего! до свидания!) как действие; всего доброго I. III част. разг.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • всего-то — всего лишь Словарь русских синонимов. всего то нареч, кол во синонимов: 1 • всего лишь (18) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»