Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

время+от+времени

  • 81 прорисовывать

    -ся, прорисовать, -ся
    1) (об узоре, рисунке) перемальовувати, -ся, перемалювати, -ся, перерисовувати, -ся, перерисувати, -ся, перездіймати, -ся, перезняти, -ся, перебивати, -ся, перебити, -ся, (о мн.) поперемальовувати, -ся, поперездіймати, -ся и т. д.;
    2) -ть (известное время) - промальовувати, промалювати, рисувати, прорисувати (якийсь час). Прорисованный - перемальований, перерисований, перезнятий, перебитий.
    * * *
    несов.; сов. - прорисов`ать
    1) промальо́вувати, промалюва́ти, прорисо́вувати, прорисува́ти
    2) (несов.: рисовать в течение определённого времени) малюва́ти [ці́лий день], промалюва́ти

    Русско-украинский словарь > прорисовывать

  • 82 прорычать

    рикнути, зарикати, прорикати що; (известное время) прорикати, вирикати (якийсь час).
    * * *
    1) прорича́ти; (о собаке и перен.) прогарча́ти
    2) ( рычать в течение определённого времени) рича́ти [ці́лий день], прорича́ти

    Русско-украинский словарь > прорычать

  • 83 просверкать

    известное время) проблискати (якийсь час).
    * * *
    1) пробли́скати, проблища́ти, проблисті́ти; проблискоті́ти, проблискота́ти
    2) ( сверкать в течение определённого времени) бли́скати [ці́лу ніч], пробли́скати

    Русско-украинский словарь > просверкать

  • 84 просвистывать

    просвистать и просвистеть
    1) (песню) висвистувати, висвистіти що (пісню);
    2) просвистать (известное время) - просвистати, просвистіти. [Цілий день просвистав];
    3) просвистіти; см. Промотать. [Просвистіла всі наші гроші на свої убори (Неч.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - просвист`еть и просвист`ать
    1) просви́стувати, просвиста́ти и просвисті́ти; ( мелодию) висви́стувати, ви́свистати и ви́свистіти; (несов.: пролететь со свистом) дзи́знути, дзи́ґнути; (несов.: в свисток) продзюрча́ти
    2) ( зря расходовать) просви́стувати, просвиста́ти и просвисті́ти
    3) (несов.: свистеть в течение определённого времени) свисті́ти [ці́лу ніч], просвисті́ти

    Русско-украинский словарь > просвистывать

  • 85 проскабливать

    проскоблить
    1) (бумагу и пр.) прос[ш]крібати, прос[ш]кребти, проскромаджувати, проскромадити, продіравлювати, продіравити (папір) (вискрібаючи, вискромаджуючи);
    2) проскоблить (известное время) - проскребти, проскромадити (якийсь час). Проскобленный - прошкребаний, проскромаджений. -ться - прос[ш]крібатися, прос[ш]кребтися, бути прошкребаним.
    * * *
    несов.; сов. - проскобл`ить
    1) проскріба́ти, проскребти́, прошкря́бувати, прошкря́бати, проскрома́джувати, проскрома́дити; ( процарапывать) продря́пувати, продря́пати
    2) (несов.: скоблить в течение определённого времени) скребти́ [ці́лу годи́ну], проскребти́

    Русско-украинский словарь > проскабливать

  • 86 проскребать

    -ся, проскрести, -сь и проскресть, -ся
    1) прос[ш]крібати, -ся, прос[ш]кребти, -ся, продряпувати, -ся, продряпати, -ся, прошкрябувати, -ся, прошкрябати, -ся. Проскрёбанный - прос[ш]кребаний, прошкрябаний, продряпаний;
    2) проскрести, проскресть (известное время) - прос[ш]кребти, продряпати, прошкрябати (якийсь час).
    * * *
    несов.; сов. - проскрест`и
    1) проскріба́ти, проскребти́, прошкря́бувати, прошкря́бати; ( процарапывать) продря́пувати, продря́пати
    2) (несов.: скрести в течение определённого времени) скребти́ [ці́лу годи́ну], проскребти́

    Русско-украинский словарь > проскребать

  • 87 просматривать

    просмотреть
    1) переглядати, переглянути, перегледжувати, перегле[я ]діти, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, (о мн.) попереглядати, поперегледжувати, попере[попро]дивлятися що. [Або зовсім не читала книжки, або тільки переглядала (Неч.-Лев.). Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (Коцюб.). Передивився ввесь рукопис]. -реть сочинение - переглянути (проглянути) писання (твір, працю);
    2) (проглядеть, пропускать, не заметив) неоглядати, недоглянути и недогледіти (недоглядіти), недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, пробачити, (прозевать) проморгати, проґавити що; (см. Проглядеть). [Я сховався в кущі, а він ішов та й пробачив мене (Лубенщ.)]. -реть несколько опечаток в корректуре - недогледіти (проморгати) декілька (друкарських) помилок у коректі;
    3) просмотреть на кого, на что известное время - продивитися на кого, на що якийсь час. -рел всю ночь на северное сияние - усю ніч продивився (усю ніч видивлявся) на північне сяйво (на північну заграву). -реть глаза - очі видивити. [Поки сина ожениш - очі видивиш]. -реть все окна - усі вікна видивитися. [Усі вікна видивилась, виглядаючи вас (Васильч.)]. Просмотренный -
    1) переглянутий, перегледжений;
    2) недоглянутий, недогледжений, недодивлений; проминутий, проморганий. -ться -
    1) переглядатися, бути переглянутим, перегледженим, передивлятися, бути передивленим;
    2) -реться - прогле[я]дітися, недодивитися. [Гляди та й не проглядись, купи та й не прокупись (Ном.)].
    * * *
    несов.; сов. - просмотр`еть
    1) (пересматривать, знакомиться с чем-л.) перегляда́ти, перегля́нути и перегляді́ти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися
    2) ( кого-что - не замечать) недогляда́ти, недогля́нути и недогляді́ти (кого-що, чого), недобача́ти, недоба́чити (кого-чого); ( пропускать) пропуска́ти, пропусти́ти, -пущу́, -пустиш (кого-що)
    3) (несов.: смотреть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], пролива́тися

    Русско-украинский словарь > просматривать

  • 88 простой

    I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;
    2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;
    3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];
    4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.
    II. Простой, сущ. -
    1) см. Простаивание;
    2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.
    * * *
    I прил.
    1) про́стий и прости́й
    2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний
    3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький
    4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький
    5) ( элементарный по составу) спец. прости́й
    II сущ.
    прості́й, -то́ю, пересті́й, -то́ю

    Русско-украинский словарь > простой

  • 89 простонать

    1) (испустить стон) застогнати, простогнати. [«Трудно мені!» - простогне вона стиха (М. Вовч.)];
    2) (известное время) простогнати, вистогнати, проквилити. [Проквилив цілу ніч].
    * * *
    1) простогна́ти; ( жалобно) проквили́ти
    2) ( стонать в течение определённого времени) стогна́ти [ці́лу ніч], простогна́ти

    Русско-украинский словарь > простонать

  • 90 простреливать

    прострелить прострілювати, прострілити и прострелити, пробивати, пробити, (о мн.) попрострілювати, попробивати кого, що чим. [Прострілив-би я вас з лука (Руд.)]. Простреленный - прострі[е]лений, пробитий. [Ой пливе щука з Кременчука, да пробита з лука (Пісня)]. -ливать, прострелять -
    1) (ружьё) прочищати, прочистити ви[по ]стрілом (рушницю);
    2) -лять (известное время) - простріляти (якийсь час).
    * * *
    I несов.; сов. - прострел`ить
    прострі́лювати, прострели́ти и прострі́лити
    II несов.; сов. - прострел`ять
    1) ( проверять ружьё) прострі́лювати, простріля́ти
    2) (несов.: стрелять в течение определённого времени) стріля́ти [ці́лий день], простріля́ти

    Русско-украинский словарь > простреливать

  • 91 простучать

    простукати, (усиленно) простукотіти (-кочу, -тиш), простугоніти (-ню, -ниш), (чем-л. тяжёлым) прогупати, (ногами) протупотіти (-чу, -тиш), (прогрохотать) протарахкотіти, протурготіти, прогрюкати. [Простукали каблуками повдовж столів (Коцюб.). Простугонить шляхом віз. Хтось возом протарахкотів проз хату (Грінч.)]; (известн. время) простукати, вистукати (якийсь час), [Цілу ніч вистукав коло дверей]; (в колотушку) прокалатати.
    * * *
    1) просту́кати, простукоті́ти; (сильно во что-л.) прогрю́кати
    2) ( стучать в течение определённого времени) сту́кати [ці́лий день], просту́кати

    Русско-украинский словарь > простучать

  • 92 протёсывать

    протесать
    1) тесати, протісувати, протесати, витісувати, витесати що;
    2) (известное время) протесати (певний час). Протёсанный - протесаний, витесаний.
    * * *
    несов.; сов. - протес`ать
    1) проті́сувати, протеса́ти
    2) (несов.: тесать в течение определённого времени) теса́ти [ці́лий день], протеса́ти

    Русско-украинский словарь > протёсывать

  • 93 проторговывать

    проторговать
    1) проторговувати, проторгувати [Коли-б свого не проторгував (Куліш)];
    2) (известное время) проторгувати (який час). [Проторгував аж три роки]. Проторгованный - проторгований.
    * * *
    несов.; сов. - проторгов`ать
    1) проторго́вувати, проторгува́ти
    2) (несов.: торговать в течение определённого времени) торгува́ти [ці́лий день], проторгува́ти

    Русско-украинский словарь > проторговывать

  • 94 проторговываться

    проторговаться
    1) проторговуватися, проторгуватися;
    2) (известное время) проторгуватися. [Годину проторгувалась, а не купила].
    * * *
    несов.; сов. - проторгов`аться
    1) проторго́вуватися, проторгува́тися
    2) (несов.: торговаться в течение определённого времени) торгува́тися [ці́лу годи́ну], проторгува́тися

    Русско-украинский словарь > проторговываться

  • 95 проучивать

    проучить
    1) что - виучувати и вивчати, вивчити, студіювати, простудіювати що;
    2) (известное время урок или ученика) провчити (який час лекцію, завдання або учня);
    3) провчати, провчити, пришколити, проманіжити, вицвічити кого, дати знати кому (за що). [Провчаєш ти нас, - ну й ми-ж тебе провчимо (Грінч.). Добре його провчили - не забуде до нових віників (Ум.)]. Проучённый - проучений, пришколений, проманіжений, вицвічений.
    * * *
    несов.; сов. - проуч`ить
    1) проу́чувати и провча́ти, провчи́ти; (несов.: наказать кого-л.) да́ти нау́ку (кому)
    2) (несов.: учить в течение определённого времени) учи́ти [ці́лий день], провчи́ти

    Русско-украинский словарь > проучивать

  • 96 прочёсывать

    прочесать
    1) (лён, пеньку, шерсть) чесати, перечесати (льон, коноплі), чухрати, перечухрати (вовну);
    2) прочухувати, прочухати, здирати, здерти (чухаючи);
    3) (известное время) прочесати (льон, коноплі); прочухрати (вовну) (який час). Прочёсанный -
    1) перечесаний, перечухраний;
    2) прочуханий. -ться - чесатися, бути перечесаним, чухратися, бути перечухраним.
    * * *
    несов.; сов. - прочес`ать
    1) прочісувати, прочеса́ти
    2) (несов.: чесать в течение определённого времени) чеса́ти [ці́лу годи́ну], прочеса́ти

    Русско-украинский словарь > прочёсывать

  • 97 прочитывать

    прочитать и прочесть
    1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];
    2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];
    3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);
    4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.
    * * *
    несов.; сов. - прочит`ать
    1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати
    2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти

    Русско-украинский словарь > прочитывать

  • 98 прошивать

    прошить
    1) (шить насквозь) прошивати, прошити, (во множ.) попрошивати що чим;
    2) (известное время) прошити (який час). Прошитый - прошитий, (во многих местах) попрошиваний.
    * * *
    несов.; сов. - прош`ить
    1) прошива́ти, прошити
    2) (несов.: шить в течение определённого времени) ши́ти [ці́лий день], проши́ти

    Русско-украинский словарь > прошивать

  • 99 проштопывать

    проштопать
    1) проштопувати, проштопати, (во многих местах) попроштопувати що;
    2) (известное время) проштопати (який час).
    * * *
    несов.; сов. - проштопать
    1) процеро́вувати, процерува́ти
    2) (несов.: штопать в течение определённого времени) церува́ти [цілий день], процерува́ти

    Русско-украинский словарь > проштопывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Время от времени — (Сейчас и тогда) Now And Then Жанр …   Википедия

  • время от времени — когда когда, кое когда, иным часом, при случае, порой, часом, эпизодически, в некоторых случаях, в отдельных случаях, когда никогда, подчас, временами, когда, иногда, нерегулярно, от времени до времени, другой раз, по временам, иной раз, от… …   Словарь синонимов

  • Время от времени — ВРЕМЯ, мени, мн. мена, мён, менам, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • время от времени — Неизм. Иногда, нерегулярно, через какие то промежутки времени. От случая к случаю. Только с глаг. несов. вида: посещать, встречаться… как часто? время от времени. Время от времени звонил телефон. Лодка бежит, накренившись набок, и время от… …   Учебный фразеологический словарь

  • Время от времени — Иногда, временами. Толстая румяная стряпка Домнушка, гремевшая у печи ухватами, время от времени взглядывала в его сторону (Мамин Сибиряк. Три конца). [Гришка] бродит между стволами, посматривая на вершины, на кору дерева и время от времени… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Время от времени (фильм) — Время от времени (Сейчас и тогда) Now And Then Жанр мелодрама …   Википедия

  • Время От Времени — нареч. обстоят. времени Временами, иногда (о чём либо повторяющемся). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Время от времени — Разг. Иногда. Ф 1, 82; БТС, 157 …   Большой словарь русских поговорок

  • время от времени — вр емя от вр емени …   Русский орфографический словарь

  • время от времени — …   Орфографический словарь русского языка

  • время от времени — вре/мя от вре/мени …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»