-
61 проглядывать
I. проглядеть1) (пробегать глазом) переглядати, переглянути и перегле[я ]діти, проглядати, проглянути, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися що; см. Просматривать, Просмотреть 1. Прогляди счёт - переглянь, проглянь, продивись рахунок;2) что (пропускать, не заметив) - недоглядати, недоглянути и недогле[я]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, проґавити що; см. Просматривать, Просмотреть 2;3) (насквозь) проглядати, прогледіти, проглянути, (о мн.) попрогледжувати що, прогледітисд: крізь що, продивлятися, продивитися у що, (с отрицанием) чого. [Ой гаю-ж, мій гаю, густий, - не прогляну (Чуб.). Така гущиня, що й прогледіть не можна (Черн. г.). Усі вікна попрогледжувала (Г. Барв.). Хотіла продивитись їй у душу (Мирн.). Небо синє, чисте, - не продивитись його глибини (Мирн.)];4) -деть на кого, на что (известн. время) - продивитися на кого, на що якийсь час; см. Просмотреть 3 (под Просматривать). [Цілий вечір продивився на зорі];5) -дывать, -деть глаза - видивляти, видивити очі. [Очі видивила, виглядаючи (Свидн.). І ходив він, і стежив він, очі видивляв (Гр.-Григ.)].II. проглянуть (выглядывать) проглядати, проглянути, виглядати, виглянути, прозирати, прозирнути, (о солнце ещё: сквозь тучи) вискалятися, вискалитися, вис[ш]кирятися; вис[ш]киритися. [І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Шевч.). У темному волоссі прозирає срібло (Грінч.). Із хмари прозирнуло сонце (Куліш). То хмарно, то вискириться сонце (Вовч. п.). То дощ, то вискалиться]. Луна -нула из-за облака - місяць прозирнув (про[ви]глянув) з-за хмари. Досада -вает в его словах - досада прозирає з його слів.* * *I несов.; сов. - прогляд`еть1) ( просматривать) перегляда́ти, перегля́нути и перегля́діти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися2) (что - несов.: не заметить) недогля́нути, недогля́діти (чого, що), недоба́чити (чого); ( пропустить) пропусти́ти, промину́ти (що)3) (несов.: глядеть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], продиви́тисяII несов.; сов. - проглян`утьпрогляде́ть [все] глаза́ — ви́дивити [всі] о́чі
прогляда́ти, прогля́нути, прозира́ти, прозирну́ти -
62 проговаривать
проговорить1) что - промовляти, промовити, проказувати, проказати, проговорювати, проговорити, (о мн.) попромовляти, попроказувати, попроговорювати що кому, до кого, (сов.) прогомоніти, пробовкнути, (диал.) пробесідувати, (сквозь зубы) цідити, процідити (крізь зуби), (на непонятн. языке) прогерґотати, проджерґотіти (и промовити, проказати незрозумілою мовою). [«Мами нема», - тихо промовив батько (Грінч.). Проказавши це, відійшов назад (Грінч.). Не проговориш до його ні словечка (Квітка). І проговорили слово тихої любови (Шевч.). Козак Морозенко словами пробовкнув(Кул.)]. -рить урок - проказати лекцію (урок). -рить речь - проказати промову или промовити;2) (известн. время) проговорювати, проговорити, балакати, пробалакати, гуторити, прогуторити (якийсь час). [Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа (Неч.- Лев.)]. Проговорённый - промовлений, вимовлений, проказаний, проговорений, проціджений (крізь зуби).* * *несов.; сов. - проговор`ить1) промовля́ти, промо́вити, прогово́рювати, проговори́ти; (несов.: сказать) сказа́ти2) (несов.: поговаривать) говори́ти, каза́ти3) (сов,: говорить в течение определённого времени) говори́ти [ці́лу годи́ну], проговори́ти -
63 прогонять
прогнать1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.* * *I несов.; сов. - прогн`атьпроганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти и попрого́нити; (через что-л.) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и мног. попереганя́ти и поперего́нити; ( выгонять) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нитиIIпрогна́ть сквозь стро́й — прогна́ти крізь шере́ги
( гонять в течение определённого времени) ганя́ти [ці́лий день]; проганя́ти -
64 прогребать
прогрести и прогресть1) (граблями)прогрібати, прогребти, прогромаджувати, прогромадити що, якийсь чае; (лопатой, руками, палкой и т. п.) прогортати, прогорнути, прокидати, прокидати и прокинути, прогрібати, прогребти, прогромаджувати, прогромадити що чим. [Прогріб присок в огнищі (Грінч.). Прогорни сніг. Понамітало снігу, - треба прокинути (прокидати) стежку від хати до хліва. Прогромадив ямку і заховав кість (Осн.). Прогромадили сіно ввесь день. Чорний ворон кігтями-нігтями прогрібає (Мил.). Я солому прогортаю, зерняти шукаю (Грінч.)];2) -грести веслом - прогребти крізь що, якийсь час (только известное время) провеслувати якийсь час. [Прогріб крізь перетік. Прогріб (провеслував) увесь день]. -грести десять вёрст - вигріб (вивеслував) десять верстов. Прогребённый - прогреблений, прогорнутий, прогромаджений, прокинутий. -ться - прогортатися прокидатися. -гребаться, -грестись между камней - прогрібатися, прогребтися поміж камінням.* * *несов.; сов. - прогрест`и1) прогріба́ти, прогребти́; ( граблями) прогрома́джувати, прогрома́дити; ( лопатой) прогорта́ти, прогорну́ти, прокида́ти, проки́дати и проки́нути2) (несов.: сгребать в течение определённого времени) гребти́ [ці́лу годи́ну], грома́дити [ці́лу годи́ну], прогребти́, прогрома́дити3) (несов.: веслом) гребти́ [ці́лу годи́ну], веслува́ти [ці́лу годи́ну], прогребти́, провеслува́ти -
65 прогрызать
прогрызть1) прогризати, прогризти, (проесть) проїдати, проїсти, (о мышах и т. п. ещё) проточувати, проточити, (о мн. или местами) попрогризати, попроїдати, попроточувати що. [Глянь, яку дірку прогризли (миші)! Миші дірку проточили і таки долізли до борошна (Харк. п.)];2) -грызть (известн. время) - прогризти (якийсь час). Прогрызенный - прогризений, проточений, проїд(ж)ений, (о мн.) попрогризані, попроточувані. -ться -1) прогризатися, бути прогризеним. [Прогризено велику дірку];2) прогризатися, прогризтися. [Той змій як прогризся скрізь той ліс, і знов летить з ними (Рудч.)].* * *несов.; сов. - прогр`ызть1) прогриза́ти, прогри́зти и попрогриза́ти; ( проедать) проїда́ти, прої́сти, диал. переїда́ти, переї́сти; (о грызунах, насекомых, червях) прото́чувати, проточи́ти2) (несов.: грызть в течение определённого времени) гри́зти [ці́лий день], прогри́зти -
66 продлиться
продовжатися, протягнутися и -тягтися, (только во времени) протривати, потривати; см. Продолжаться, Протянуться. [Цього року жнива протягнуться принаймні місяць. Перегляд паперів не довго потриває (Франко). Обі (мандрівки) потривають днів двадцять і п'ять (Франко)]. -длиться долго, долгое время - розійтися на довгий час, протяг(ну)тися довгий час. [Відбування свята розійдеться на довгий час (Р. Край)].* * *см. продлеваться -
67 проживать
прожить1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].* * *несов.; сов. - прож`ить1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти -
68 проигрывать
проиграть1) (известное время) програвати, грати, програти. Они -грали всю ночь в карты - вони програли всю ніч у карти;2) (исполнять на музыкальном инструменте, на сцене) програвати, програти, перегравати, переграти. Не -грав наперёд раз-другой, не сыграю этого - не програвши (не перегравши) наперед разів зо два, не заграю цього. -грать концерт на скрипке - програти, переграти концерт на скрипку;3) (деньги, имущество и пр.) програвати, програти, (о мног.) попрогравати. [Програвав тисячу за тисячею і з багатого пана зробивсь убогим панком (Куліш). Або виграв, або програв (Номис)]. -грать пари, заклад - програти заклад. -грать дело, тяжбу - програти справу. -грать сражение - програти бій, баталію, утратити поле;4) (терпеть в оборотах, во мнении людей) програвати, програти, тратити, стратити, втрачати, втратити, прогадувати, прогадати. [Він на цьому багато втратив. Робітники побачили, що вони прогадали (Азб. Ком.). Він добра людина, але через свою гострість багато втрачає в людських очах]. -вать, - грать в чём - тратити, утратити на чому. [Багато на своїй принадності тратили (Єфр.)]. Проигрываемый - програваний. Проигранный -1) програний, переграний;2) програний, утрачений на чому, у чому.* * *несов.; сов. - проигр`ать1) програва́ти, програ́ти и попрограва́ти; (терять, быть в убытке) втрача́ти, втра́тити; ( прогадывать) прога́дувати, прогада́ти2) (несов.: играть в течение определённого времени) гра́ти [ці́лий день], програ́ти -
69 прокатывать
прокататьI. 1) (известное время) (бельё) прокачати, (катком) промаґлювати (який час білизну, плаття); (яйца в детск. игре) прокачати (крашанки який час). [Промаґлювала цілий день білизну];2) прокатати кого (кіньми);3) прокатати, витрачати, витратити (гроші и т. п.) на прокаташки, промантачувати, промантачити, промарнотратити, промарнотравити що. -тать яичко - прокачати, програти яєчко. Прокатанный - витрачений на прокаташки; промантачений, промарнотрачений; програний. -ться -1) (на лошадях, на лодке) кататися, прокататися. [Сьогодні цілий день прокатався на конях];2) програтися (качаючи яйця).II. Прокатывать, прокатить -1) (что-н. на известном расстоянии, мимо чего-н.) котити, прокочувати, прокотити що повз що;2) (кого в экипаже) катати, прокатати кого. Садитесь, дети, я вас -качу - сідайте, діти, я вас прокатаю. -тить на вороных кого - чорняками закидати кого, чорняків накидати кому, не обрати кого;3) проїжджати, проїздити, проїхати, пробігати, пробігти мимо чого, повз що. Прокаченный - прокочений. -ться -1) котитися, прокочуватися, прокотитися мимо чого, повз що. [Прокотилося яблучко повз ноги];2) кататится, прокататися. [Син каже: прокатаємось! (Рудч.)]. II.. Прокатывать, прокатать и прокатить (железо, медь) - вальцювати, провальцьовувати, провальцювати (залізо, мідь). Прокатанный - провальцьований, вальцьований. -ться - вальцюватися, провальцьовуватися, бути провальцьованим.* * *I несов.; сов. - прокат`ить1) проко́чувати, прокоти́ти2) (катать, возить) прока́тувати, проката́тиII несов.; сов. - прокат`итьпрокати́ть в газе́те — протягти́ в газе́ті
1) (разглаживать, выравнивать, приминать) прока́чувати, прокача́ти; ( дорогу) уко́чувати, укоти́ти, уторо́вувати, уторува́ти2) техн. прока́тувати, проката́ти3) (несов.: катать в течение определённого времени) ката́ти [ці́лий день], проката́ти -
70 прокачивать
прокачать 1 (известное время насосом) качати, прокачати, помпувати, пропомпувати;2) качати, прокачати, гойдати, прогойдати, колих[с]ати, проколих[с]ати; (пошатывая) хитати, прохитати що. Всю ночь -чала ребёнка - цілу ніч дитину прогойдала проколих[с]ала;3) см. Промотать.* * *несов.; сов. - прокач`ать1) ( насосом) кача́ти, прокача́ти, помпува́ти, пропомпува́ти2) (несов.: качать в течение определённого времени) кача́ти [ці́лий день], прокача́ти -
71 прокашливать
прокашлять1) прокашлювати, прокашляти, викашлювати, викашляти;2) (известное время) прокашляти, прокахикати, пробухикати. [Прокашляв цілу ніч]. -ться - прокашлюватися, прокашлятися, викашлюватися, викашлятися. [О, бодай його! - скрикнув він, прокашлюючись (Мирн.)].* * *несов.; сов. - прок`ашлять1) прока́шлювати, прока́шляти2) (несов.: кашлять в течение определённого времени) ка́шляти [ці́лий день], прока́шляти -
72 проколачивать
проколотить1) (гвоздь, болт) пробивати, пробити, прогонити, прогнати (наскрізь)що (напр., гвіздок, прогонич);2) (одежду, шубу и т. п.) вибивати, вибити, (во множ.) повибивати що; срв. Выколачивать;3) (известное время) пробити, простукати, простукотіти (який час). Проколоченный - пробитий, прогнаний (наскрізь); вибитий.* * *несов.; сов. - проколот`ить1) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти2) (несов.: колотить в течение определенного времени) би́ти [ці́лий день], проби́ти -
73 прокуривать
прокурить1) прокурювати, прокурити, пропахувати, пропахати, напахувати, напахати куревом, димом, пахощами чого;2) прокурювати, прокурити. [Прокурив усі гроші];3) -рить известное время - прокурити;4) см. Пропьянствовать, Прокутить, Прогулять 1. Прокуренный - прокурений, пропаханий, напаханий куревом, димом, пахощами; прокурений.* * *I несов.; сов. - прокут`ить1) прогу́лювати, прогуля́ти; ( пропивать) пропива́ти, пропи́ти и попропива́ти2) (несов.: кутить в течение определённого времени) гуля́ти [ці́лий ти́ждень], прогуля́тиII несов.; сов. - прокур`итьпроку́рювати, прокури́ти, проди́млювати, продими́ти -
74 промалчивать
промолчать про[пере]мовчувати, про[пере]мовчати, мовчати, помовчати якийсь час. -чать всё время - вимовчати. -ть вместо ответа - змовчувати, змовчати, промовчувати, про[и]мовчати.* * *несов.; сов. - промолч`ать1) промо́вчувати, промовча́ти, перемо́вчувати, перемовча́ти, несов. ви́мовчати, примо́вчати2) (несов.: молчать в течение определённого времени) мовча́ти [ці́лу годи́ну], промо́вчати, ви́мовчати -
75 промалывать
промолоть (всё зерно) перемелювати, перемолоти (все зерно). -лоть некоторое время - промолоти, помолотися якийсь час. [Днів зо два помололися та й знову став вітряк, бо ущух вітер (Харківщ.)]. -лоть языком - пробазікати, протеревенити якийсь час.* * *несов.; сов. - промол`оть1) переме́лювати, перемоло́ти и попереме́лювати2) (несов.: молоть в течение определённого времени) моло́ти [ці́лий день], промоло́ти -
76 пропиливать
пропилить (насквозь) пропилювати, пропиляти; (некот. время) пиляти, пропиляти, попиляти(ся) якийсь час. Пропиленный - пропиляний.* * *несов.; сов. - пропил`ить1) пропи́лювати, пропили́ти2) (несов.: пилить в течение определённого времени) пиля́ти [ці́лий день], пропили́ти -
77 прорабатывать
проработать1) (известн. время) робити, проробити, виробляти, виробити, працювати, пропрацювати якийсь час. [Пропрацював до ночи. Більше ніяк не виробить, як місяців три (Звин.)];2) что (проделать) - проробляти, проробити що;3) (потерять) проробляти, проробити що. -ботал десять рублей - втратив, прогадав десять карбованців. Проработанный -1) пророблений, пропрацьований;2) пророблений;3) втрачений.* * *несов.; сов. - прораб`отать1) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти2) (несов.: работать в течение определённого времени) працюва́ти [ці́лий день], пропрацюва́ти -
78 прореветь
заревти (пр. вр. зарів и заревів, заревла, -ли), заревіти. Чу! Медведь -вел - чуєш! ведмідь заревів; (известное время) проревти, проревіти (якийсь час).* * *1) прореві́ти, проревти́2) (реветь, плакать в течение определённого времени) реві́ти [ці́лий день], ревти́ [ці́лий день], прореві́ти; проревти́ -
79 прорезывать
и прорезать прорезать1) что (насквозь) - прорізувати, прорізати, протинати, протяти, (о мн.) попрорізувати, попротинати що, (пилой) пропилювати, пропиляти, (о мн.) попропилювати. [Прорізав дно у тім брилі (Рудч.). Як-би тут дірочки попрорізувати (Мирн.)];2) (пересекать) перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти, (о мн.) поперерізувати, поперетинати що чим; см. Пересекать, -зать страну каналами - перетяти (прорізати), (во мн. местах) поперетинати країну канавами. -резать чей путь - перетяти чиюсь (комусь) путь, пройти навперейми комусь;3) прорезать (известное время) - прорізати, (пилой) пропиляти (якийсь час). Прорезанный -1) прорізаний, протятий, (пилой) пропиляний;2) перерізаний, перетятий, (о мн.) попро[попере]різувані, попро[попере]тинані, (пилой) попропилювані. [Розлогими горбами, поперерізуваними в різних напрямках глибокими балками, слався степ (С. Черкас.)].* * *тж. прорез`ать; несов.; сов. - прор`езать1) прорі́зувати и проріза́ти, прорі́зати и попрорі́зувати2) (несов.: резать в течение определённого времени) рі́зати (проріза́ти) [ці́лий день], прорі́зати -
80 проржать
заіржати; (известное время) проіржати (якийсь час).* * *1) проіржа́ти, проржа́ти2) ( ржать в течение определённого времени) іржа́ти [ці́лу годи́ну], проіржа́ти
См. также в других словарях:
Время от времени — (Сейчас и тогда) Now And Then Жанр … Википедия
время от времени — когда когда, кое когда, иным часом, при случае, порой, часом, эпизодически, в некоторых случаях, в отдельных случаях, когда никогда, подчас, временами, когда, иногда, нерегулярно, от времени до времени, другой раз, по временам, иной раз, от… … Словарь синонимов
Время от времени — ВРЕМЯ, мени, мн. мена, мён, менам, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
время от времени — Неизм. Иногда, нерегулярно, через какие то промежутки времени. От случая к случаю. Только с глаг. несов. вида: посещать, встречаться… как часто? время от времени. Время от времени звонил телефон. Лодка бежит, накренившись набок, и время от… … Учебный фразеологический словарь
Время от времени — Иногда, временами. Толстая румяная стряпка Домнушка, гремевшая у печи ухватами, время от времени взглядывала в его сторону (Мамин Сибиряк. Три конца). [Гришка] бродит между стволами, посматривая на вершины, на кору дерева и время от времени… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Время от времени (фильм) — Время от времени (Сейчас и тогда) Now And Then Жанр мелодрама … Википедия
Время От Времени — нареч. обстоят. времени Временами, иногда (о чём либо повторяющемся). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Время от времени — Разг. Иногда. Ф 1, 82; БТС, 157 … Большой словарь русских поговорок
время от времени — вр емя от вр емени … Русский орфографический словарь
время от времени — … Орфографический словарь русского языка
время от времени — вре/мя от вре/мени … Слитно. Раздельно. Через дефис.