воєнні+ігри

1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, гра

2) азартна гра

3) жарт

4) п'єса, драма; вистава, спектакль

5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)

6) рух

7) переливи, гра (нaпp., кольорів)

8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)

9) дія, діяльність

10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)

11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час

12) залицяння; весільний танець ( у самців)

13) програвання (диску, платівки)

14) "преса", висвітлення в пресі

15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)

16) aвт. бовтанка

1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати

2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі

3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)

4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати

5) підходити для гри

6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)

7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)

8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою

9) давати виставу; виконувати п'єсу

10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)

11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)

12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)

13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти

14) бити ( про струмінь)

15) (on, upon, over) направляти; стріляти

16) приводити в дію, пускати ( play off)

17) тex. мати люфт; хитатися

18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах

19) водити ( рибу)

20) cл. опікувати, захищати; співробітничати

21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі)

несов.; сов. - гр`охнуть

1) грю́кати, грю́кнути и усилит. грюкону́ти; гря́кати, гря́кнути, гу́ркати, гу́ркнути, тара́хкати, тара́хнути, торо́хкати и торо́хати, торо́хнути, тра́хкати, тра́хнути, гро́хати и гро́хкати, гро́хнути и усилит., грохону́ти; (громыхать, громыхнуть) гри́мати, гри́мнути, несов. усилит. гримкоті́ти, грюкота́ти, грюкоті́ти

2) (сов.: бросить, уронить с грохотом) тара́хнути, тра́хнути, хря́снути, хря́пнути, хрьо́пнути, бебе́хнути, бря́знути, ге́пнути, гри́мнути

заботиться

смотреть

ухаживать

* * *

1. гле́дам, гри́жа се г

смотреть

2. гри́жа се г

заботиться

3. гри́жа се г

ухаживать /за ребенком, больным/

2.:

-E adj.

■ m, f

1) гра; заба́ва

2) аза́ртна гра

3) п'є́са, дра́ма; виста́ва, спекта́кль

4) мане́ра гри

5) ді́я, дія́льність

6) свобо́да, во́ля, про́стір

7) перели́ви, гра

8) рух

9) тех. зазо́р; люфт; ві́льний хід; хита́ння (частини механізму, приладу)

••

1) гра́ти(ся), пустува́ти; розважа́тися

2) гра́ти в аза́ртні і́гри

3) вико́нувати ( музичний твір)

4) гра́ти на музи́чному інструме́нті

5) гра́ти роль ( когось), бу́ти ( кимсь)

6) гра́ти (в кіно, театрі)

7) пожартува́ти; розігра́ти

8) розм. ді́яти, роби́ти

9) годи́тися для гри, бу́ти в га́рному ста́ні

10) пу́рхати; танцюва́ти

11) перелива́тися; мигті́ти; гра́ти

12) ві́льно ру́хатися; прихо́дити в рух; іти́ (про машину, механізм)

13) приво́дити в ді́ю; пуска́ти

14) би́ти ( про водограй)

15) спрямо́вувати (світло тощо; на щось - on, over, along); обстрі́лювати (on, upon)

16) роби́ти хід, ходи́ти (шашкою, картою)

17) прийма́ти в гру ( гравця)

18) спорт. відбива́ти, подава́ти ( м'яч)

19) діал. страйкува́ти

•

- play along

••

f (=, -n)

ба́ночка с гри́мом [ geleert из-под гри́ма/ zum Füllen bestimmt для гри́ма]

АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ - два пов'язані між собою напрями у філософії: логічний позитивізм та, як його суттєво видозмінене продовження, - лінгвістична філософія. Лінгвістичну філософію можна розглядати як певне відгалуження від логічного позитивізму, оскільки після її появи деякі з логічних позитивістів залишалися вірними основному духові логічного позитивізму. Хронологічні межі А.ф. - поч. 20-х - 60-ті рр. XX ст. У ширшому та вільнішому значенні висловом "А. ф." позначають таку тенденцію сучасної філософії, в якій існує підвищена увага до способу висловлювання думки, до аналізу та уточнення значень і смислів. Одним із перших джерел логічного позитивізму стали філософські праці Рассела "Наше знання зовнішнього світу" та "Філософія логічного атомізму". Рассел, заперечивши ідеалістичну онтологію Вредлі (духовна єдність буття), прийняв плюралістичну онтологію: першоелементами всього існуючого в його онтології є різнорідні види буття - такі, як ознаки та відношення. Ці першоелементи доступні досліднику у вигляді "фактів": Рассел не вважав їх ні ідеальними (суб'єктивними), ні матеріальними, а нейтральними. Тому свою концепцію він називав також терміном "нейтральний монізм". Другим засновником ідей логічного позитивізму був Вітгенштайн, який у 1921 р. опублікував "Логіко-філософський трактат", що став своєрідною програмою для логічного позитивізму. Висловом "логічний позитивізм" у його вузькому значенні позначають філософію Віденського гуртка, який виник у Відні на поч. 1920-х рр., і до якого входили Карная, Шлік, Нейрат, Фейгл та Вайсман. Висловом "лінгвістична філософія" позначають досить широкий філософський рух, започаткований у 30-х рр., основними центрами якого стали Кембридж та Оксфорд. Лінгвістичну філософію переважно важають варіантом А.ф. (хоча іноді її протиставляють А.ф., звужуючи поняття останньої до традиції логічного позитивізму). Засновником лінгвістичної філософії вважають "пізнього" Вітгенштайна, який переглянув свою філософську концепцію, сформульовану в "Логіко-філософському трактаті", і обґрунтував принципово відмінну від попередньої філософську концепцію. У розробці своїх нових ідей він зазнав деякого впливу "неореалізму" Мура, що ґрунтувався на реабілітації "здорового глузду". У цій праці зазнає принципового перегляду теорія значення і ставлення до повсякденної мови. Суть нової концепції полягала в тому, що значення не є предметом (як було прийнято в концепції іменування), а способом застосування висловів. Вітгенштайн, розрізняючи (слідом за Сосюром) мову і мовлення, показував це на прикладі гри в шахи: правила гри в шахи - це мова, а ті партії, які розігрують гравці, - мовлення. Звичайно, самі правила виникли в процесі гри і в результаті домовленості щодо правил використання фігур, але позаяк вони виникли, то з'явилася й різниця між самими правилами і їх використанням. Розуміння значення як способу застосування означало принципову зміну у філософській семантиці - перехід від т. зв. "реалістичної" семантики до прагматичної. У семіотиці прагматика, таким чином, мала включати також семантику. З цього погляду відкидалися деякі з принципів логічного позитивізму - передусім емпіричний фундаменталізм разом з принципом емпіричної верифікації. Метафізика та філософія ставали одним із можливих видів мовних ігор. Звичайна мова відтак більше не оцінювалась як недосконала (у порівнянні з штучною символічною мовою, пристосованою для логіки і математики). Оскільки первинною мовою була безперечно звичайна мова (адже штучні спеціальні мови виникли на її основі), то шляхом для з'ясування значення тих чи тих термінів може бути з'ясування тих первинних значень повсякденної мови, на основі яких був введений певний термін. Значення того чи того терміна потрібно розглядати з погляду історії його використання. Це пояснює те місце, яке в лінгвістичній філософії зайняла повсякденна мова та аналіз повсякденного застосування висловів для виявлення (часто прихованих, неусвідомлених) значень. Тому лінгвістична філософія має ще іншу паралельну назву - "філософія звичайної мови".

f Mähne

* * *

гри́ва f Mähne

* * *

<-ы>

ж Mähne f

* * *

1) gener. Mähne

2) geol. Flachrücken

3) textile. Mähnenhaar

m Schminke f, Maske f; в гриме geschminkt

* * *

грим m Schminke f, Maske f;

в гри́ме geschminkt

* * *

<гри́ма>

м Schminke f

* * *

1) gener. Schminke, Maske (актёра), Schminkfarben

2) jocul. Landluft aus dem Döschen

3) brit.engl. Make-up

1) ( указывает на исходную точку)...dan

2) ( при обозначении стороны)...da

3) (указывает на источник чего-л.)...dan

4) (указывает на целое, которому принадлежит часть)...dan

5) ( против) karşı

6) (указывает на причину, основание)...dan; ile

7) ( при противопоставлении)...dan

8) ( при обозначении даты документа) tarihli

••

1) ( напротив) karşısında

2) (навстречу движению чего-л.) karşı

3) ( вопреки) aykırı, aksine, hilafına

4) (враждебно по отношению к кому-чему-л.) karşı, aleyhinde

5) (для борьбы с кем-чем-л.) karşı

6) (по отношению к чему-л.) karşı

7) ( по сравнению) kıyasla, göre

8) → сказ. karşı

••

1) обман, шахрайство; шахрайство під час гри в кості

2) ошукувати; шахраювати під час гри в кості

неперех.; разг.

сущ.; диал.

1)

а) ко́нский во́лос; во́лосы; во́лос, волосо́к хвоста́, гри́вы

б) щети́на, щети́нка

в) ость ( в шерсти)

2) волосо́к, шерсти́нка (на родинке, на теле человека)

3) струна́ ( музыкального инструмента)

4) волосо́к; то́нкая про́волока

5) ле́ска

1) сде́ланный из ко́нского во́лоса ( хвоста или гривы); волосяно́й

2) твёрдый, то́лстый ( о шерстинке)

•

- кыл елан

••